АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Біоелектрична актившсть серця

Прочитайте:
  1. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса.
  2. АНАТОМІЯ СЕРЦЯ
  3. Анатомія серця
  4. Анатомо-фізіологічна характеристика серця
  5. Аритмії й блокади серця
  6. Аритмії серця. Серцева недостатність
  7. Будова і функції серця
  8. Будова серця і судин
  9. Будова серця, серцевий цикл та його ругуляція, вікові особливості.

Біопотенціали серця, що виникають в сино-атріальномувузлі, поширюються на сусідні тканини і досягають поверхні тіла. Звідси ці біоструми серця можна реєструвати з допомогою електрокардіографа, приєднавши до різних ді­лянок: тіла людини спеціальні електроди. Реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) проводиться втрьох стандартних відведеннях від кінцівок (перше відведення — права рука, ліва рука, друге — права рука, ліва нога, трете — ліва рука, ліва нога), трьох підсилених однополюсних від­ведень з кінцівок на вдиху і семи однополюсних ґрудних відведень (рис. 70).

Звичайно, в залежності від точок відведення, біопотенціалів серця вольтаж зубців ЕКГ буде різним. Це обумовлено несиметричністю положення серця в грудній клітці і своєрідністю форми тіла людини.

Для реєстрації ЕКГ на віддалі (у спортсмена в період тренувань, у космонавтів в час космічно­го польоту) використовують телеелектрокардіограф. Прикріплені до тіла досліджуваного електроди від електрокардіографа з'єднуються'з радіопере­давачем, який передає сигнали в навколишній простір. Ці сигнали приймаються радіоприймачем, передаються на підсилювач і записуються у вигляді телеелектрокардюграми. При аналізі ЕКГ визначають висоту зубців у мілівольтах, тривалість інтервалів між ними в долях секунди, напрямок і форму зубців. Висота зубців характеризує збудливість міокарда, три­валість зубців і інтервалів між ними — швидкість проведення імпульсів у серці. В кожному серце­вому циклі розрізняють п'ять зубців (Р, Q, R, S, Т) і чотири інтервали (Р-Q, S-Т, Т-Р, Q-Т).

Зу­бець Р характеризує виникнення і поширення збу­дження в передсердях,

зубець Q — збудження між- шлуночкової перегородки і внутрішніх шарів мі­окарда шлуночків.

Зубець R відповідає періоду збудження обох шлуночків,

зубець S — завершенню поширення збудження в шлуночках.

Зубець Т обумовлює початок відновних процесів в міо­карді після збудження (фаза реполяризації в шлуночках).

Комплекс зубців QRS відображає швидкість пощирення збудження по міокарду шлуночків.

Передсердношлуночковйй інтервал Р-Q, вказує на швидкість поширення збудження від синоатріального вузла до шлуночків і являє собою період проходження імпульсу через атріо-вентри- кулярний вузол. Інтервал S - Tє свідченням швид­кості поширення збудження по верхівці міокарда шлуночків; інтервал T-Р відповідає загальній паузі (відсутність різниці потенціалів у серці). Інтервал Q -Т. відображає весь період збудження шлуночків.

За показниками ЕКГ оцінюють автоматію, збудливість і провідність серцевого м'яза. Елек­трокардіографія широко використовується в спортивній фізіології для детального аналізу серцевого ритму, для діагностики порушень роботи серця і оцінки його функціонального стану.

Виконання фізичних навантажень призводить до вкорочення серцевого циклу і змін ЕКГ. Зубець Р при цьому збільшується, а вольтаж зубців QRS дещо знижується, часто спостерігається зміщення інтервалів Р-Q I S-Т нижче ізолінії. Ці зміни ЕКГ при виконанні фізичної роботи обу­мовлені посиленням впливу на серце симпатичних нервів, які активізують енергетичні процеси в міокарді.

Для оцінки ефективності адаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень у спортсменів фізіологи часто використовують ме­тод варіаційної пульсографії, розроблений В.В.Паріним і Р.М.Баєвським. Суть методу полягає в розрахунку повторюваності всіх інтервалів R-R100 циклів ЕКГ і складанні варіаційних кривих (див. робота 6). Чим швидше варіаційна крива повертається до вихідної форми, тим вищі адаптаційні можливості системи кровообігу досліджу­ ваного.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 747 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)