Будова і функції серця
Рух крові по замкненій кровоносній системі кровоносних судин і серця, що забезпечує обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем, називається кровообігом. Система органів кровообігу складається із серця і кровоносних судин. Скорочуючись, серце працює як насос, проштовхує кров і таким чином забезпечує її безперервний рух. Якщо зупиняється серце, настає смерть, бо тканинам непостачається кисень і поживні речовини, а також не виводяться з них продукти розпаду.
Серце — порожнистий м’язовий орган, що має форму конуса. Воно розташоване всередині грудної клітки і міститься у навколосерцевій сумці,що утворена сполучною тканиною.
Будова серця відповідає його функції. Воно розділене суцільною перегородкою на дві ізольовані одна від одної частини — ліву і праву.
У верхній частині обох половин розташовані праве і ліве передсердя, у нижній частині — правий і лівий шлуночки. Отже, серце у людини, як і в усіх ссавців, чотирикамерне. Стінка серця складається з трьох шарів: зовнішнього, середнього і внутрішнього. Середній шар утворений особливою посмугованою м’язовою тканиною (серцевий м’яз). Цей шар особливо розвинений у стінці лівого шлуночка, оскільки на нього припадає найбільше навантаження. У правій половині серця міститься венозна кров, у лівій — артеріальна. Передсердя і шлуночки сполучаються між собою отворами, на краях яких є стулкові клапани. Під час скорочення передсердь стулки клапанів звисають усередину шлуночків. Тому кров вільно проходить з передсердь у шлуночки. Коли скорочуються шлуночки, стулки клапанів піднімаються й закривають вхід у передсердя. Тому кров рухається лише в одному напрямку: від передсердь до шлуночків. Між лівим шлуночком і аортою, правим шлуночком і легеневою артерію розташовуються півмісяцеві клапани, що забезпечують рух крові тільки в одному напрямку — із шлуночків до кровоносних судин.
Серце людини у стані спокою скорочується 60–80 разів на хвилину і перекачує близько 5 л крові. Функцію скорочення забезпечує серцевий м’яз. Серце скорочується ритмічно. Скорочення та розслаблення передсердь та шлуночків відбуваються в певній послідовності і чітко узгоджені у часі. Одне повне скорочення та розслаблення передсердь і шлуночків становить серцевий цикл. Він складається з трьох фаз: скорочення передсердь (0,1 с), скорочення шлуночків (0,3 с), загальної паузи (0,4 с). Тривалість усього серцевого циклу становить приблизно 0,8 с. Такий відпочинок у проміжках між скороченнями достатній для того, щоб працездатність серцевого м’яза повністю відновилася.
Серце здатне до мимовільних серцевих скорочень. Людина не може підсилювати або змінювати частоту скорочення серця. У той же час серцю властива автоматія, тобто здатність ритмічно скорочуватися без зовнішніх подразників та участі нервової системи, під впливом імпульсів, що виникають у самому серці. У серцевому м’язі автоматія забезпечується особливими м’язовими клітинами, в яких періодично виникає збудження, що передається на м’язові стінки обох передсердь і шлуночків.
Нейрогуморальна регуляція роботи серця
Серце іннервується вегетативною нервовою системою. Симпатичні нерви збільшують частоту і силу скорочень, а парасимпатичні — навпаки, сповільнюють, зменшують. Гуморальна регуляція здійснюється гормонами — адреналіном і ацетилхоліном. Адреналін викликає посилення і прискорення серцевих скорочень. Ацетилхолін, навпаки, сповільнює серцеві скорочення. Нормальна робота серця залежить також від кількості солей калію та кальцію в організмі. Збільшення солей калію в крові пригнічує, а кальцію — підсилює роботу серця.
БУДОВА СЕРЦЯ
1 — аорта; 2 — легеневий стовбур; 3 — легеневі вени; 4 — ліве передсердя; 5 — клапан аорти; 6 — митральний клапан; 7 — перегородка; 8 — перикард; 9 — міокард; 10 — лівий шлуночок; 11 — правий шлуночок; 12 — нижня порожниста вена; 13 — тристулковий клапан; 14 — клапан легеневого стовбура; 15 — ендокард; 16 — праве передсердя; 17 — легеневі вени; 18 — верхня порожниста вена.
Ліва і права половини серця розділені суцільною перегородкою. У лівій знаходиться артеріальна кров, у правій — венозна. Горизонтальною перегородкою серце розділене на верхню і нижню частини, тому воно має чотири камери: дві верхні — передсердя, дві нижні, товстостінні — шлуночки.
У горизонтальних перегородках містяться стулкові клапани: зліва — 2-стулковий (митральний), справа — 3-стулковий. Подібні клапани містяться між лівим шлуночком і аортою та між правим шлуночком і легеневою артерією. Стулки відкриваються, якщо кров виштовхується нормально, і герметично закриваються, щоб попередити зворотну течію крові. Відкривання і закривання клапанів відбувається внаслідок скорочення або розслаблення серця. У великих судинах знаходяться півмісяцеві клапани, які перешкоджають зворотному току крові.
Клапан легеневого стовбура
Типи клапанів: 1 — двостулковий; 2 — тристулковий
Схема кишенькового клапана вени, який попереджує зворотну течію крові
Ріст серця перебуває у тісному зв’язку із загальним ростом тіла дитини. У новонародженої дитини серце має кулясту форму, розмішене значно вище, ніж у дорослої людини, займаючи поперечне положення. Перегородка між двома передсердями має отвір, який заростає на другий тиждень після народження. Через відносно великі розміри воно займає значний об’єм грудної порожнини. Шлуночки і клапани недорозвинуті. Правий шлуночок має більший об’єм ніж лівий, товщина їх стінок однакова. До кінця першого тижня після народження функціонально починає переважати лівий шлуночок.
Найбільш енергійно серце росте в перші два роки життя та в кінці підліткового періоду. Протягом першого року життя ріст передсердь випереджає ріст шлуночків, потім вони ростуть з однаковою інтенсивністю, а після 10 років ріст шлуночків випереджає ріст передсердь. За перші 8 місяців маса серця збільшується в два рази, у 3 роки вона потроюється. Найактивніше збільшуються маса і об’єм порожнини лівого шлуночка. Зростання ваги серця у дівчат відбувається швидше і менш рівномірно, ніж у хлопчиків.
72.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1389 | Нарушение авторских прав
|