АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аритмії й блокади серця

Прочитайте:
  1. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса.
  2. АНАТОМІЯ СЕРЦЯ
  3. Анатомія серця
  4. Анатомо-фізіологічна характеристика серця
  5. Аритмії
  6. Аритмії зумовлені порушенням автоматизму.
  7. Аритмії зумовлені порушенням провідності міокарда.
  8. Аритмії серця. Серцева недостатність
  9. Біоелектрична актившсть серця

· часта шлуночкова екстрасистолія.

Лідокаїн внутрішньовенно 120 мг, внутрішньом’язево 60 мг;

· пароксизмальна шлуночкова тахкардія: лідокаїн у дозі 200-300 мг (10-15 мл 2% розчину) в 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію з 20 мл панангіну або в складі глюкозо-інсуліно-калієвій суміші (200-250 мл 20% глюкози, 20 мл 4% розчину хлориду калію, 20 мл панангину, 10 ОД інсуліну). Швидкість уведення - 30-40 крап/хв.

При відсутності ефекту електроімпульсна терапія після премедикації оксибутиратом натрію, наркозу закисом азоту;

· пароксизм миготливої аритмії, тріпотіння передсердь.

Новокаїнамід (5% розчин, 5-10 мл) або дигоксин (0,5 мл) з 10-20 мл панангину, кордарон в дозі 450-600мг упродовж 30 хв (у 150 мл ізотонічного розчину натрію хлориду). Препарати вводяться внутрішньовенно крапельно, загальний обсяг рідини, що вводиться, (ізотонічний розчин хлориду натрію чи 5% глюкоза) складає 150 мл.

При неефективності медикаментозних методів лікування тахіаритмій варто застосувати електричну дефібриляцію серця;

· суправентрикулярна пароксизмальну тахкардія. Повільно внутрішньовенно вводять 2-4 мл 0,25% розчину верапамілу.

При кардіогенному шоці, гострій серцевій недостатності замість верапамілу варто ввести серцеві глікозиди (0,5 мл дигоксина) на ізотонічному розчині хлориду натрію;

· брадиаритмії.

При атріовентрикулярній блокаді 2-3 ступеня, що виникла гостро, синоаурикулярній блокаді з числом шлуночкових скорочень менше 40 за 1 хв як невідкладна допомога внутрішньовенно вводиться 1 мл 0,1% розчину атропіну. Під язик дається 1 табл. (5 мг) ізадрину. При неефективності цих заходів внутрішньовенно треба ввести 0,5-1 мл 0,05% розчину алупента, 90-150 мг преднізолону. Напади Морганьї-Едемса-Стокса вимагають реанімації з наступною кардіостимуляцією при асистолії, при фібриляції шлуночків - дефібриляція.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 517 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)