АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Верхівковий поштовх

В момент скорочення серця вп'ятому міжребер'ї на 1-1,5 см до середи­ни від лівої соскової або середньо — ключичної лінії легко можна пропальпувати (відчути паль­цями рук) або навіть і побачити верхівковий пош­товх. Його виникнення обумовлене, ритмічною (згідно з фазами серцевого циклу) зміною форми, об'єму і просторового розміщення серця в цілому і переміщенням верхівки серця зокрема (рис. 67). Крива лінія запису верхівкового поштовху з допо­могою кардіографа називається кардіограмою. Во­на характеризує співвідноціення у часі періодів ско­рочення і розслаблення діаого шлуночка.

Тони серця. Звукові явища, що виникають при роботі серця, називають тонами серця. При вислуховуванні (аускультації) серця за допомогою фонендоскопа розрізняють два тони: перший — сис­толічний — низький, протяжний і глухий, другий — діастолічний — більш високий, короткий, дзвін­кий. Перший тон виникає внаслідок коливань атріо-вентрикулярних клапанів і прикріплених до них сухожильних ниток в період систоли шлуноч­ків, другий тон обумовлений закриттям півмісяцевих клапанів. Крім вислуховування, звукові явища реєструють з допомогою фонокардіографа. Це дає мож­ливість досліджувати звуки серця в діапазоні час­тот, недоступних слуховому сприйняттю. Фоно-кардіографічні дослідження показують наявність ще двох тонів серця - третього і четвертого. Тре­тій тон обумовлений коливаннями стінок серця в період наповнення кров'ю шлуночків, четвертий — передує першому тону і зв'язаний з скорочен­ням передсердь (рис. 68).

Артеріальний пульс - це ритмічні коливан­ня артеріальної стінки, обумовлені систолічним зростанням тиску в артерії. Пульсацію легко мож­на пропальпувати на тих артеріях, які лежать на кістці (променева артерія, поверхнева скронева, ти­льна артерія стопи і ін.). Лікарі частіше досліджу­ють пульс на променевій артерії, притискаючи її до променевої кістки, що знаходиться під нею.

Пульсова хвиля виникає в аорті в момент виш­товхування крові зі шлуночків, коли тиск в аорті різко зростає, а її стінка внаслідок цього розтягу­ється. Швидкість поширення пульсової хвилі зна­ходиться в прямій залежності від напруги стінки артерії і її товщини ів'зворотній залежності від діаметра артерії. В артеріях м'язового типу вона більша, ніж в артеріях еластичного типу. Швид­кість поширення пульсової хвилі (5-8 м/с) не за­лежить від швидкості руху крові (0,3-0,5 м/с). З віком, внаслідок зниження еластичності судин, швидкість поширення пульсової хвилі зростає.

Пульс характеризується ча стотою — кількість ударів пульсу за хвилину (вона рівна ЧСС), швид­кістю — тривалість пульсової хвилі, величиною - висота амплітуди коливань стінки судини, напру­гою — сила, з якою необхідно стиснути артерію до зникнення пульсу, ритмом — тривалість інтерва­лів часу між пульсовими хвилями. Пульс вважа­ється ритмічним, якщо кількість скорочень серця за 10 с протягом 1 хв не відрізняється більш, ніж на одне скорочення від кожного попереднього ви­мірювання. Якщо ж коливання частоти пульсу за вказаний проміжок часу більші, то такий пульс називають аритмічним.

Для детального аналізу окремої пульсової хвилі проводять її графічну реєстрацію на папе­рі за допомогою сфігмографа. На пульсовій кри­вій (сфігмограмі) аорти і великих артерій роз­різняють анакротичний підйом (систолічне зро­стання тиску в судинах), катакротичний спуск (зниження тиску в судинах по закінченню сис­толи шлуночків), повторний або дикротичний підйом, обумовлений зворотним рухом крові до шлуночків після закриття півмісячних клапанів (рис 69. А, Б, В).

Венозний пульс. Пульс виникає також і в ве­ликих венах, що впадають в серце. Його походжен­ня тут обумовлено періодичним закриттям і від­криттям передсердних. М'язових клапанів. Графічна реєстрація коливань яремної вени (флебограма) є важливим показником діяльності, правого передсердя (рис 69. Г).

Об'ємний пульс. Незначні коливання об'єму. органу в звичайних умовах обумовлені збільшенням течії крові в ньому в Період систоли і змен­ шенням — в період діастоли. Графічна реєстрація коливань об'єму органу (наприклад, руки) прово­диться з допомогою спеціального приладу — плетизмографа. Аналіз плетизмограм показав, що коливання об'єму органів, зв'язані не лише з роботою серця, а із дихальними рухами грудної клітини. Ці коливання значно збільшуються при емоці­ях, змінах тонусу судин і температури тіла, вико­нанні м'язової роботи.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1379 | Нарушение авторских прав