АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Верхівковий поштовх
В момент скорочення серця вп'ятому міжребер'ї на 1-1,5 см до середини від лівої соскової або середньо — ключичної лінії легко можна пропальпувати (відчути пальцями рук) або навіть і побачити верхівковий поштовх. Його виникнення обумовлене, ритмічною (згідно з фазами серцевого циклу) зміною форми, об'єму і просторового розміщення серця в цілому і переміщенням верхівки серця зокрема (рис. 67). Крива лінія запису верхівкового поштовху з допомогою кардіографа називається кардіограмою. Вона характеризує співвідноціення у часі періодів скорочення і розслаблення діаого шлуночка.
Тони серця. Звукові явища, що виникають при роботі серця, називають тонами серця. При вислуховуванні (аускультації) серця за допомогою фонендоскопа розрізняють два тони: перший — систолічний — низький, протяжний і глухий, другий — діастолічний — більш високий, короткий, дзвінкий. Перший тон виникає внаслідок коливань атріо-вентрикулярних клапанів і прикріплених до них сухожильних ниток в період систоли шлуночків, другий тон обумовлений закриттям півмісяцевих клапанів. Крім вислуховування, звукові явища реєструють з допомогою фонокардіографа. Це дає можливість досліджувати звуки серця в діапазоні частот, недоступних слуховому сприйняттю. Фоно-кардіографічні дослідження показують наявність ще двох тонів серця - третього і четвертого. Третій тон обумовлений коливаннями стінок серця в період наповнення кров'ю шлуночків, четвертий — передує першому тону і зв'язаний з скороченням передсердь (рис. 68).
Артеріальний пульс - це ритмічні коливання артеріальної стінки, обумовлені систолічним зростанням тиску в артерії. Пульсацію легко можна пропальпувати на тих артеріях, які лежать на кістці (променева артерія, поверхнева скронева, тильна артерія стопи і ін.). Лікарі частіше досліджують пульс на променевій артерії, притискаючи її до променевої кістки, що знаходиться під нею.
Пульсова хвиля виникає в аорті в момент виштовхування крові зі шлуночків, коли тиск в аорті різко зростає, а її стінка внаслідок цього розтягується. Швидкість поширення пульсової хвилі знаходиться в прямій залежності від напруги стінки артерії і її товщини ів'зворотній залежності від діаметра артерії. В артеріях м'язового типу вона більша, ніж в артеріях еластичного типу. Швидкість поширення пульсової хвилі (5-8 м/с) не залежить від швидкості руху крові (0,3-0,5 м/с). З віком, внаслідок зниження еластичності судин, швидкість поширення пульсової хвилі зростає.
Пульс характеризується ча стотою — кількість ударів пульсу за хвилину (вона рівна ЧСС), швидкістю — тривалість пульсової хвилі, величиною - висота амплітуди коливань стінки судини, напругою — сила, з якою необхідно стиснути артерію до зникнення пульсу, ритмом — тривалість інтервалів часу між пульсовими хвилями. Пульс вважається ритмічним, якщо кількість скорочень серця за 10 с протягом 1 хв не відрізняється більш, ніж на одне скорочення від кожного попереднього вимірювання. Якщо ж коливання частоти пульсу за вказаний проміжок часу більші, то такий пульс називають аритмічним.
Для детального аналізу окремої пульсової хвилі проводять її графічну реєстрацію на папері за допомогою сфігмографа. На пульсовій кривій (сфігмограмі) аорти і великих артерій розрізняють анакротичний підйом (систолічне зростання тиску в судинах), катакротичний спуск (зниження тиску в судинах по закінченню систоли шлуночків), повторний або дикротичний підйом, обумовлений зворотним рухом крові до шлуночків після закриття півмісячних клапанів (рис 69. А, Б, В).
Венозний пульс. Пульс виникає також і в великих венах, що впадають в серце. Його походження тут обумовлено періодичним закриттям і відкриттям передсердних. М'язових клапанів. Графічна реєстрація коливань яремної вени (флебограма) є важливим показником діяльності, правого передсердя (рис 69. Г).
Об'ємний пульс. Незначні коливання об'єму. органу в звичайних умовах обумовлені збільшенням течії крові в ньому в Період систоли і змен шенням — в період діастоли. Графічна реєстрація коливань об'єму органу (наприклад, руки) проводиться з допомогою спеціального приладу — плетизмографа. Аналіз плетизмограм показав, що коливання об'єму органів, зв'язані не лише з роботою серця, а із дихальними рухами грудної клітини. Ці коливання значно збільшуються при емоціях, змінах тонусу судин і температури тіла, виконанні м'язової роботи.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1433 | Нарушение авторских прав
|