АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вітаміни та їх значення

Вітаміни (від лат. vita - життя та аміни - складові амінокислот) — група фізіологічно активних органічних сполук різноманітної хімічної природи, які в невеликих кількостях життєво необхідні для нормального функціонування організму. Вони входять до складу багатьох ферментів, чим пояснюється важлива роль вітамінів в обміні речовин. Вітаміни сприяють дії гормонів, а також підвищенню опірності до несприятливих впливів зовнішнього середовища (інфекції, дія високої і низької температури тощо). Вони необхідні для стимулювання росту, відновлення тканин і клітин після травм і операцій.

На відміну від ферментів і гормонів, більшість вітамінів не утворюється в організмі людини. Головним джерелом їх є овочі, фрукти і ягоди. Нестача у їжі якого-небудь вітаміну викликає тяжкі розлади в обміні речовин і тяжкі захворювання — авітамінози (цинга, рахіт, затримання росту, крововиливи тощо). Недостатнє вживання вітамінів або порушення їх всмоктування в травному каналі призводить до гіповітамінозу. В організмі вітаміни швидко руйнуються, тому їх потрібно щодня вводити в організм.

Всі вітаміни позначаються літерами латинського алфавіту, різняться хімічною природою і поділяються на дві великі групи: 1) водорозчинні — вітаміни С і Р, групи В; 2) жиророзчинні — вітаміни А₁, А₂, D, Е, К.

Вітамін С (аскорбінова кислота) - антицинготний, бере участь в окиснювально-відновних процесах, тканинному диханні, підвищує стійкість організму до інфекцій та інтоксикацій. Зміцнює судинну стінку через підвищення її еластичності та міцності. Добова потреба у вітаміні С становить 50-100 мг. Без достатньої кількості в їжі вітаміну С розвивається хвороба цинга (скорбут), недокрів’я, різко знижується опірність організму інфекційним хворобам. Спостерігається розрихлення і кровоточивість ясен, випадання зубів, зниження маси тіла, порушення функцій нервової системи. В організмі вітамін С не утворюється і не депонується, тому важливе його щодобове надходження. Багато вітаміну С у свіжих лимонах, апельсинах, ягодах чорної смородини, шипшини, аґрусу, суниць, капусті, хвої сосни і ялини.

Вітамін Р (цитрин) являє собою галову кислоту. Цей вітамін зменшує проникність кровоносних судин, підсилює дію аскорбінової кислоти. Найбільше вітаміну Р в гречаній крупі, лимонах, червоному перці, чорній смородині. При Р-авітамінозі відзначаються ті самі явища, що і під час цинги. Сукупність синтезованих вітамінів С і Р називають галоаскорбіном, при застосуванні якого рани заживають в два-три рази швидше, він знімає біль, стимулює вуглеводно-фосфорний обмін та утворення гемоглобіну, знімає втому.

Вітамін В₁ (тіамін, аневрин) бере участь в обміні вуглеводів, білків і жирів, у передачі збудження в нервовій системі та ін. Впливає на синтез ацетилхоліну і холінестерази, забезпечує нормальний ріст і роботу серця. Вітамін В₁ міститься в лісових горіхах, неочищеному рисі, хлібі грубого помолу, ячмінній і вівсяній крупах, особливо його багато в пивних дріжджах і печінці. Брак цього вітаміну в їжі спричиняє хворобу бері-бері. Хворий втрачає апетит, швидко втомлюється, поступово з’являється слабкість у м’язах ніг, настає у них втрата чутливості, може бути ураження слухового і зорового нервів, гинуть клітини довгастого і спинного мозку, настає параліч кінцівок і смерть. Добова потреба у вітаміні В₁ становить 1,5-3,0 мг, для дітей - 0,5-2 мг.

Вітамін В₂ (рибофлавін) впливає на ріст і розвиток плоду та дитини. Цей вітамін входить до складу дихального пігменту, який є в клітинах, і бере участь у клітинному диханні. Впливає на функцію зорового аналізатора, підсилює кольорове та світлове відчуття, стимулює синтез гемоглобіну. Вітамін В₂ міститься в хлібі, гречаній крупі, молоці, яйцях, печінці, м’ясі, томатах. Без цього вітаміну в їжі затримується ріст дитячого організму. У людини першими ознаками нестачі цього вітаміну є ураження шкіри: з’являються тріщини, які мокріють і вкриваються темною кіркою. Далі розвивається ураження очей і шкіри, яке супроводжується відпаданням зроговілих лусочок. Пізніше може розвиватися злоякісне недокрів’я, ураження нервової системи, раптове падіння артеріального тиску, судоми, втрата свідомості. Добова потреба у вітаміні В₂ становить 2-3 мг.

Вітаміни В₃, В₄, В₇ — вітаміни росту. Містяться в тих самих продуктах, що й вітамін В₁.

Вітамін В₃ (пантотенова кислота) каталізує (в складі інших ферментів) обмін жироподібних речовин (синтез специфічних жирів, стероїдів, ацетилхоліну та ін.). Міститься у більшості натуральних рослинних і тваринних продуктів. Добова норма 5-10 мг. При нестачі в організмі цієї кислоти затримується ріст, уражається шкіра, порушується сон, можуть виникати біль у м’язах, животі, нудота, блювання.

Вітамін В₆ (піридоксину гідрохлорид) сприяє білковому та жировому обміну в організмі людини, бере участь у процесах перенесення кров’ю сульфура, купрума й ферума. Міститься у дріжджах, зародках пшениці, пророслих бобах, квасолі, кукурудзі, м’ясі, а також синтезується в кишечнику. Після всмоктування піридоксину гідрохлорид перетворюється в кофермент піридоксаль фосфат, який бере участь у транспортуванні амінокислот через кишковий епітелій і канальці нирок. Вміст вітаміну В₆ в організмі зменшується при вживанні протитуберкульозних препаратів, тривалому охолодженні, інтенсивній фізичній праці, під час вагітності. При нестачі вітаміну В₆ в організмі уражається шкіра, виникають набряки, стоматит, порушується еритропоез.

Вітамін В₁₂ (ціанокобаламін) — це складна органічна сполука, яка містить в собі кобальт. Цей вітамін стимулює роботу кровотворних органів, є каталізатором багатьох обмінних процесів: бере участь у синтезі глутаміну, нуклеїнових кислот, впливає на вуглеводний, жировий і білковий обмін, стимулює утворення еритробластів у кістковому мозку і ріст аксонів нервових клітин. На цей вітамін багаті внутрішні органи тварин, особливо нирки і печінка. У людини цей вітамін синтезується мікрофлорою кишок. Нестача його в організмі провокує злоякісне недокрів’я з порушенням утворення еритроцитів. Добова потреба у вітаміні В₁₂ становить 2-3 мг.

Вітамін В₁₅ (пангамова кислота) входить до складу багатьох рослин, має важливі лікувальні властивості. Застосовується при атеросклерозі, мозкових крововиливах, гепатитах на ґрунті хронічного отруєння алкоголем. Вітамін В₁₅ бере участь в обміні речовин, особливо ліпідів, стимулює функцію коркового шару надниркових залоз, сприяє збільшенню вмісту креатинфосфату в м’язах та глікогену в печінці та м’язах. Він підвищує стійкість організму до кисневого голодування, запобігає цирозу печінки і стимулює репаративні процеси.

Вітамін РР (нікотинамід, або В₅) відіграє важливу роль в окисно-відновних процесах та обміні вуглеводів. Цей вітамін входить до складу ферментів, що переносять кисень, регулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота та її амід стимулюють кровотворення в кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран та виразок, посилюють секрецію шлунка і перистальтику кишечника, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок. Вітамін РР міститься в зелених овочах, моркві, картоплі, горосі, гречаній крупі, житньому хлібі, молоці. Нестача цього вітаміну може спричинити хворобу пелагра, тому цей вітамін називають антипелагричним. При пелагрі ушкоджується слизова оболонка кишково-шлункового тракту, що спричиняє проноси, порушується діяльність нервової системи, появляються галюцинації, психози. Добова потреба становить 15-25 мг.

Вітамін А (ретинол) в організмі утворюється в організмі із пігменту каротину, який є у великих кількостях у свіжій моркві, абрикосах, вершковому маслі, печінці, нирках тощо. Якщо в їжі достатня кількість вітаміну, то запаси його відкладаються в печінці, нирках. Добова потреба людини в ретинолі становить 1 мг. При авітамінозі А у дітей зупиняється ріст, при гіповітамінозі знижується імунітет, порушується сутінковий зір ("куряча сліпота"), спостерігається сухість очей (ксерофтальмія) з наступним утворенням більма, сухість шкіри, фолікуліт тощо. Але надмірна кількість вітаміну А (при гіпервітамінозі) викликає збільшення печінки, порушення апетиту, появу розладів обміну речовин і травлення, пронос, недокрів’я, помутніння рогівки, підвищення больової чутливості.

Вітамін D (кальциферол) впливає на обмін солей кальцію і фосфору, сприяє їх всмоктуванню з кишок і відкладанню в кістках. Дуже багатий на вітамін D жир печінки тварин і риб, особливо тріски, багато його в яєчному жовтку, вершковому маслі, ікрі, молоці, в баклажанах, шпинаті. У шкірі людини міститься провітамін ергостерин, який під впливом ультрафіолетових променів (сонця, кварцової лампи) перетворюється у вітамін D. Нестача в їжі вітаміну D у дітей раннього віку викликає рахіт (ураження кісток). При цьому захворюванні затримується заростання тім’ячок на черепі і прорізування зубів. Кістки ніг стають гнучкими і під вагою тіла викривлюються. D-гіпервітаміноз супроводжується підвищеним всмоктуванням кальцію та фосфору з кишок і відкладанням їх у кістках і м‘яких тканинах (м‘язі серця, судинах нирок та ін.). Добова потреба людини в кальциферолах 15-25 мкг.

Вітамін Е (токоферол) необхідний для розвитку м’язової тканини і її функції в ранньому дитячому віці. Вітамін Е запобігає розвитку атеросклерозу і гіпертонії. При нестачі вітаміну спостерігаються дистрофія скелетних м‘язів, послаблення статевої функції, крововиливи у мозок, запалення шкіри, біль м’язового і нервового походження. Його багато в печінці, яєчному жовтку, зародках пшениці, овочах, салаті, плодах шипшини, обліписі, рослинних оліях. Добова потреба людини в токоферолах - 15 мг.

Вітамін К (філохінон) потрібний для синтезу ферменту крові протромбіну, при нестачі якого знижується здатність крові зсідатись. Вітамін К є стимулятором скорочувальної функції непосмугованої м‘язової тканини кишок, матки, бронхів. Міститься в зеленій капусті, шпинаті, моркві, листках кропиви, незрілих томатах, печінці, а також синтезується мікрофлорою товстою кишки. При К-авітамінозі розвивається схильність до кровоточивості. При цьому застосовується синтетичний аналог вітаміну - вікасол.

Фолієва кислота має велике значення в кровотворенні, особливо у формуванні еритроцитів. Ця кислота сприяє утворенню в людському організмі й інших елементів крові – лейкоцитів і тромбоцитів. Міститься вона в дріжджах, моркві, шпинаті, білокачанній капусті, щавлі, салаті, цвітній капусті. Синтезується бактеріями кишечника. При нестачі цього вітаміну в організмі розвиваються макроцитарна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, нерідко кровоточать слизові оболонки рота, кишок, виникають виразковий стоматит, гінгівіт, некротична ангіна. Фолієва кислота позитивно впливає на функціональний стан печінки: стимулює синтез пуринів та піримідинів, підвищує активність каталази, стимулює жовчовиділення, зменшує жирову інфільтрацію печінки, викликану дефіцитом холіну в їжі.

Вітамін U виявлено в листках капусти і зелених овочах. Він сприяє загоєнню виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Вітамін Н (біотин) бере участь у перетворенні амінокислот і розкладі проміжних продуктів обміну вуглеводів. При нестачі біотину випадає волосся, ушкоджуються нігті та шкіра. Біотин міститься в пшениці, картоплі, тваринних продуктах.

Вітамін F включає напівнасичені жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, арахідонову), що входять до складу рослинних олій, особливо соняшникової, кукурудзяної та бавовникової. Ці жирні кислоти беруть участь у процесах клітинного обміну, регулюють вміст холестерину в крові.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 752 | Нарушение авторских прав