АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Причини виродливостей і вад розвитку

1. Внутрішні: спадковість, гормональні порушення, біологічна непов-ноцінність статевих кліток та інш.

2. Зовнішні: авітамінози, голодування, кисневе голодування, травми, інтоксикації – алкоголь, паління, виробничі шкідники, вплив промене-вої енергії, патологічних продуктів обміну речовин, зменшення або збільшення навколоплідної рідини, порушення осмотичних співвідно-шень, інфекційні і вірусні захворювання плода – токсоплазмоз, при-роджена малярія, грип, краснуха, кір, поліомієліт, токсична дія різних хіміко-фармацевтичних препаратів: сульфаніламіди, хінін, морфін, миш’як та інш.

З другої половини ХХ віку значно почастішали вади розвитку (В. р.) особливо в розвинутих країнах.

Механізм В. р. складний і недосконало вивчений.

Експериментальною ембріологією доказано, що в формуванні В. р. велике значення має так називаємий тератогенетичний період, (термінаційний), від греч. Тераз – виродок, т. е. відрізок часу, коли тератогенний агент може визвати В. р.

За локалізацією розрізняють такі природжені вади:

· зовнішні (атрезія відхідника, розщеплення верхньої губи);

· внутрішні (пілоростеноз, стеноз стравоходу, стеноз відхідника);

· комбіновані чи змішані (щілина губи і піднебіння, діафрагмова грижа).

Вади розвитку можуть бути одиничними і множинними.

Вади розвитку виникають унаслідок різноманітних порушень процесів формування тканин і органів.

В основі формування В. р. можуть лежати зупинка розвитку в критичний період, порушення процесу формування або деструкція тканини.

Найпоширеніші з них такі:

· агенезія та аплазія – повна відсутність органа;

· гіпоплазія – недостатня маса органа, окремих його частин або всього тіла;

· ектопія та дистонія – незвична локалізація органа;

· стеноз – звуження просвіту стравоходу, кишечнику;

· атрезія – зрощення отворів чи каналів органів;

· персистування – збереження після народження проток, які звичайно функціонують лише в ембріональний період (пупкова мезентеріальна чи пупкова сечоміхурова протока);

· подвоєння органа чи часини його;

· інверсія розташування органа внаслідок порушення процесу повороту їх.

Розрізняють спадкові, екзогенні та мультифакторіальні вади розвитку.

Спадкові зумовлені структурними дефектами генів та хромосом. Екзогенні – дією тератогенних чинників на ембріон та клітину. Мультифакторіальні – виникають унаслідок поєднаної дії генетичних та екзогенних чинників, кожен з яких окремо не може спричинити ваду розвитку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 550 | Нарушение авторских прав