АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тетанічне скорочення

У природних умовах до м'язових волокон поступають не поодинокі, а ряд нервових імпульсів, на які м'яз відповідає тривалим, тетанічним скороченням, або тетанусом. До тетанічного скорочення здатні тільки скелетні м'язи.

Розрізняють два види тетануса: зубчастий і гладкий. Якщо кожен подальший імпульс збудження поступає до м'яза в той період, коли він знаходиться у фазі скорочення, то виникає гладкий тетанус, а якщо у фазу розслаблення - зубчастий тетанус.

Гладкий тетанус - нормальний робочий стан скелетних м'язів обумовлюється надходженням з ЦНС нервових імпульсів з частотою 40-50 в 1с.

Зубчастий тетанус виникає при частоті нервових імпульсів до 30 в 1с. Якщо м'яз отримує 10-20 нервових імпульсів в 1с, то вона знаходиться в стані м'язового тонусу, тобто помірній мірі напруги.

При скороченні м'яза хімічна енергія АТФ перетворюється на теплову і механічну. При скороченні м'яза виділяється тепло. Розрізняють дві фази теплоутворення - початкову(під час скорочення) і відстрочену. Початкова фаза залежить від хімічних процесів, які переводять м'яз із спокою в активний стан. Відбувається вона в анаеробних умовах. Друга фаза пов'язана з процесами, які забезпечують ресинтез АТФ. Тривала (упродовж декількох годин) м'язова робота забезпечується за рахунок окислення ліпідів.

Стомлення м'язів. При тривалій або інтенсивній м'язовій роботі розвивається стомлення. Ознаками його є зниження амплітуди скорочень, збільшення їх латентних періодів, подовження фази розслаблення і, нарешті, відсутність скорочень при тривалому подразненні.

Причина стомлення полягає в накопиченні м’язом продуктів обміну речовин. В ізольованому м’язі зниження працездатності при тривалому подразненні дійсно обумовлене тим, що під час його скорочення накопичуються продукти обміну речовин — фосфорна кислота, молочна кислота й ін. Вони значною мірою сприяють стомленню м’яза. Поряд з цим у м’язі відбувається поступове виснаження запасу глікогену. Порушення збудливості і скоротності м'язового волокна в першу чергу обумовлене нестачею енергії, внаслідок того, що молекули АТФ не встигають відновлюватися. Стомлення швидше розвивається при інтенсивній м'язовій роботі і повільніше при тривалій відносно малоінтенсивній роботі.

Гладкі м'язи. Функції гладких м'язів:

1) підтримка тиску в порожнистих органах;

2) регуляція тиску в кровоносних судинах;

3) звільнення порожнистих органів і просування їх вмісту.

Гладкі м'язи утворюють стінки (м'язовий шар) внутрішніх органів і кровоносних судин. Гладкі м'язи менш збудливі, ніж поперечно-посмуговані. Збудження по них поширюється з невеликою швидкістю - 2-15 см/с. На відміну від нервових волокон і волокон поперечно-посмуговані м'язів, збудження в гладких м'язах може передаватися з одного волокна на інше.

Особливістю гладких м'язів є їх здатність здійснювати відносно повільні рухи і тривалі тонічні скорочення. Повільні, такі, що мають ритмічний характер, скорочення гладких м'язів шлунку, кишечника, сечоводів і інших органів забезпечують переміщення вмісту цих органів. Тривалі тонічні скорочення гладких м'язів особливо добре виражені в сфінктерах порожнистих органів, які перешкоджають виходу вмісту цих органів. Завдяки малій швидкості скорочення, гладкі м'язи добре пристосовані до тривалих скорочень з невеликою витратою енергії і без стомлення.

Важливою властивістю гладких м'язів є їх пластичність, тобто здатність зберігати надану їм при розтягуванні довжину. Ця властивість має велике значення для нормального функціонування порожнистих органів. Завдяки високій пластичності гладкий м'яз може бути повністю розслаблений як в укороченому, так і в розтягнутому стані.

Так, наприклад, пластичність м'язів сечового міхура у міру його наповнення запобігає надмірному підвищенню тиску усередині нього.

Характерною особливістю гладких м'язів є їх здатність до автоматичної діяльності, яка має міогенне походження і виникає в м'язових клітинах, які виконують функцію водія ритму. Автоматизм гладких м'язових волокон шлунку, кишечника, матки, сечоводів проявляється їх здатністю ритмічно скорочуватися за відсутності зовнішніх подразнень, без дії нервових імпульсів.

Адекватним подразником для гладких м'язів є їх швидке і сильне розтягування, що має велике значення для функціонування багатьох гладком’язових органів (сечовід, кишечник і інші порожнисті органи).

Особливістю гладких м'язів є також їх висока хімічна чутливість - до деяких біологічно активних речовин(ацетілхолін, адреналін, норадреналін, серотонін та ін.).

Гладкі м'язи іннервуються симпатичними і парасимпатичними вегетативними нервами, які, як правило, здійснюють протилежний вплив на їх функціональний стан.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 846 | Нарушение авторских прав