АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальні уявлення про венеричні хвороби

Прочитайте:
  1. I.Загальні положення
  2. V. АНАМНЕЗ ХВОРОБИ
  3. Велику роль у розвитку виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки надають
  4. Венеричні хвороби
  5. ВЧЕННЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ. ЗАГАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
  6. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  7. Гемолітичної хвороби новонародженого
  8. Генні хвороби (молекулярно-генетичні)
  9. Завершення хвороби
  10. Загальне уявлення про неспецифічну та специфічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічній адаптації.

Метод: розповідь вчителя

Статеве здоров’я передбачає наявність статевих стосунків, які можуть бути різноманітними. Іноді внаслідок безладних статевих відносин виникають хвороби статевої системи. Ще в XV ст. ці хвороби отримали назву венеричних. Назва цих захворювань походить від слова «Венера» – богиня кохання у давньогрецькій міфології. Термін „венеричні хвороби” запропонував французький вчений Жан де Бетанкур у 1527 році.

Венеричні хвороби – це особлива група інфекційних захворювань, які передаються переважно статевим шляхом. Нині налічують понад 20 венеричних хвороб. На них хворіють як чоловіки, так і жінки. На відміну від інших інфекційних захворювань, проти венеричних хвороб в організмі не виробляється імунітет і при повторному зараженні хвороба розвивається знову. Венеричні хвороби ніколи самостійно не виліковуються. Без медичної допомоги людина хворітиме на них все життя. Більшість з них можна вилікувати, якщо на ранній стадії захворювання поставлений вірний діагноз і проведене правильне лікування.

Недавно термін «венеричні захворювання» замінили терміном «інфекції, що передаються статевим шляхом»(ІПСШ).Збудниками цих захворювань є віруси, бактерії та найпростіші організми. Зазвичай такі хвороби – наслідок статевого контакту із вже інфікованим партнером, але можуть розвиватися і після поцілунку або близького контакту людей. Крім того, треба пам’ятати, що деякі збудники можуть передаватись побутовим шляхом.

Венеричні хвороби інколи називають «хворобами поведінки», тому що поширенню їх сприяє моральна розпуста, випадкові статеві зв'язки тощо. Ці хвороби небезпечні тяжкими ускладненнями. Діти, народжені від батьків, хворих на венеричну хворобу, як правило, і самі хворі на неї, фізично і розумово неповноцінні. За несвоєчасного лікування такі хвороби можуть уражати будь-які органи і тканини.

Найчастішими серед венеричних хвороб є: трихомоноз, гонорея, сифіліс, герпес, вагініт, геніальні бородавки. Кожну венеричну хворобу спричинює певний вид мікроорганізму.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 422 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)