АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).

Прочитайте:
  1. V. Матеріали методичного забезпечення заняття
  2. VІ. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції
  3. Базовий рівень підготовки.
  4. Базовий рівень підготовки.
  5. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  6. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  7. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  8. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  9. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  10. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
№ з/п Дисципліни Знати Вміти
  Попередні дисципліни: 1) Анатомія людини.     2) Нормальна фізіологія.     3) Патологічна фізіологія.     Будову головного і спинного мозку.     Функції головного і спинного мозку здорової людини. Ліквороутворення і його циркуляцію. Нормальний склад ліквору.   Патологічні зміни ЦНС при пухлинах головного і спинного мозку. Механізми розвитку внутрішньочерепної гіпертензії. Зміни ліквору при пухлинах ЦНС.     На макропрепаратах відрізняти складові частини головного і спинного мозку.   Перевірити нормальні функції головного і спинного мозку.     Діагностувати ознаки ушкодження головного і спинного мозку, підвищення внутрішньочерепного тиску, оцінювати стан ліквору при пухлинах ЦНС.
  Наступні дисципліни: 1) Онкологія.     2) Нейрохірургія.     3) Офтальмологія з радіаційною медициною.   Будову головного і спинного мозку, та симптоми, які виникають при пухлинах ЦНС.   Симптоми пухлин головного і спинного мозку.     Симптоми підвищення внутрішньочерепного тиску та зміни очного дна при цьому.   Діагностувати пухлини різних відділів головного мозку і спинного мозку, призначати терапію.   Проводити операційне втручання при пухлинах ЦНС та призначати відновлювальну терапію.   Діагностувати застійні диски зорових нервів.
  Внутрішньо-предметна інтеграція: 1) Епілепсія.     2) Травматичні ураження ЦНС.     Будову головного мозку. Пам’ятати, що дебют деяких пухлин мозку проявляється епілептичними нападами.   Будову ЦНС. Пам’ятати, що існує кілька різновидів післятравматичних гематом, які призводять як до вогнищевих симптомів, так і до підвищення внутрішньочерепного тиску.     Проводити диференційну діагностику між пухлиною мозку і епілепсією.   Проводити диференціальну діагностику між пухлинами мозку та епі-, субдуральними і внутрішньомозковими гематомами.    

5. Зміст теми заняття, графи логічних структур заняття:

1. Пухлини головного і спинного мозку займають п’яте місце серед пухлин іншої локалізації, та становлять близько 4% серед хворих з органічними ураженнями нервової системи.

Бувають первинними і вторинними (метастатичними), доброякісними і злоякісними.

Розрізняють пухлини позамозкові (екстрацеребральні), внутрішньомозкові (інтрацеребральні).

Згідно з гістологічною структурою виділяють: гліоми, невриноми, менінгеоми, аденоми гіпофіза, метастатичні (рак, саркома) та інші.

Пухлини можуть стискувати мозок, викликаючи деструкцію; руйнувати мозкову речовину. Порушуються функції мозку в місці розташування пухлини, а також близько розташованих від цього місця відділів. Порушується крово- і лікворообіг. На ЦНС впливають продукти патологічного обміну пухлини. Значна роль відводиться підвищенню внутрішньочерепного тиску – збільшення розмірів мозку, набряк і набухання, надлишкове накоплення рідини в шлуночках; венозний застій та інш.

2. Комплекс загальномозкових симптомів у зв’язку з підвищенням внутрішньочерепного тиску називається гіпертензійним синдромом, для нього характерні: головний біль, блювання, запаморочення, зміни в кістках черепу, лікворовмістових просторів, ліквору, очного дна.

Перебіг пухлин завжди прогресуючий.

Велике значення в діагностиці пухлин мають допоміжні методи обстеження:

Краніографія виявляє потоншення стінок черепа, скорочення і потоншення турецького сідла, поглиблення його дна, підсилення розвитку судинних борозен.

При ангіографії – зміщення судин, поява новоутворених судин.

ЕхоЕГ – наявність зміщення серединних структур (М-ехо) в протилежний від пухлини бік.

3. Лікування. Деякі пухлини не піддаються хірургічному лікуванню через їхню локалізацію, або інфільтративний ріст. У таких випадках показана декомпресійна трепанація.

Все ширше впроваджується хіміотерапія.

Симптоматичне лікування направлене на зменшення головного болю за допомогою аналгетиків і зниження внутрішньочерепного тиску (дегідратуючі засоби, діуретики та інш.).

4. Пухлини спинного мозку можуть бути первинними і вторинними (метастатичні); інтрамедулярні, екстрамедулярні (субдуральні і епідуральні). Найбільш поширеними є невринома, арахноідендотеліома і гліома.

Симптоми захворювання залежать від рівня локалізації пухлин, які механічно впливають на спинний мозок і спинномозкові корінці.

Здавлення спинного мозку супроводжується звуженням субарахноідального простору, розвивається його блокада, яку діагностують або контрастною мієлографією, або пробами Квекенштедта, Стуккея.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 505 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)