АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Провідні шляхи больової і температурної чутливості Tractus ganglio – spino – thalamo – corticalis

Шлях больової та температурної чутливості філогенетично є найбільш давнім. З*явившись у нищих хребтових тварин на ранніх стадіях філогенезу, він досягає значного розвитку у людини. Цей шлях проводять імпульси больової і температурної чутливості від екстерорецепторів шкіри кінцівок, тулубу, шиї. При цьому в іннервації шкіри зберігається принцип сегментарності. Нервові імпульси больової і температурної чутливості від шкіри обличчя проходять по нервових волокнах трійчастого нерву.

Шлях больової і температурної чутливості висхідний, трьохнейронний. Послідовно розміщені нейрони групуються в три тракти: tractus gangliospinalis, tractus spinothalamicus lateralis, tractus thalamocorticalis.

Першими нейронами є рецепторні (псевдоуніполяні) клітини, тіла яких розміщуються у відповідних спинномозкових вузлах. Їх периферичні відростки – дендрити проходять в складі спинномозкових нервів, які закінчуються екстерорецепторами в шкірі; при цьому вільні нервові закінчення сприймають біль, тільця Руфіні – тепло, тільця Краузе – холод.

Центральні відростки-аксони в складі задніх корінців вступають у спинний мозок і діляться кожен Т-подібно на висхідну та низхідну гілки, від яких відходять багато колатералей. Кінцеві розгалуження і колатералі направляються до заднього рогу і закінчуються в ньому синапсами на тілах і дендритах клітин власного ядра, що є другими нейронами. В цілому, перші нейрони цього шляху утворюють tractus gangliospinalis.

Аксони ІІ нейронів утворюють перехрест, поступово переходячи на протязі всього спинного мозку на протилежну сторону через білу спайку. При цьому вони йдуть не горизонтально на рівні відповідного їм сегменту, а косо у висхідному напрямку, піднімаючись на 2 – 3 сегменти вище рівня розміщення тіл нервових клітин, які надсилають ці волокна, що необхідно враховувати при визначенні вогнища ураження. Далі волокна, групуючись, утворюють латеральний спинно-таламічний шлях, який, поступово підсилюючись за рахунок волокон вище розміщених сегментів, направляється в складі бокового канатику спинного мозку в головний мозок, розміщуючись до середини від пучка Говерса.

В спинно-таламічному пучку найдовші волокна, які проводять імпульси від шкіри нижніх кінцівок, займають зовнішньо-задній відділи пучка. По мірі руху латерального спинно-таламічного шляху в краніальному напрямку, волокна, що приєднуються до нього, займають все більш медіальне положення зміщуючись при цьому дещо допереду. В ділянці довгастого мозку латеральний спинно-таламічний шлях розміщується дорсальніше ядра оливи. Його волокна утворюють спинномозкову петлю, яка тісно розміщується з волокнами медіальної петлі і рухається з неї через задню частину (намет) моста, намет середнього мозку до латерального ядра таламуса, де волокна переключаються на ІІІ нейрони.

Латеральний спинно-таламічний пучок на рівні спинного мозку діляться на передню та задню частини. В передній частині проходять волокна, які проводять больову чутливість, а в задній – термічну.

Аксони ІІІ нейронів разом з іншими аферентними волокнами, що проводять загальну чутливість, в складі таламо-кортикального ручка направляються до пост центральної звивини півкуль великого мозку (коркове закінчення шкіряного аналізатора), де закінчуються на клітинах кори (IV шар). При цьому вони проходять через середню частину задньої ніжки внутрішньої капсули, а потім віялоподібно розсипаючись у фронтальній площині, продовжують свій шлях у складі променевого вінця.

При односторонній локалізації патологічного процесу в ділянці спинномозкових вузлів, або в ділянці власного ядра заднього рогу спинного мозку розлади больової та температурної чутливості відмічаються з тієї ж сторони, при уражені бокового канатика чутливість порушується на протилежній стороні тіла.

Нервові імпульси больової та температурної чутливості від шкіри лиця і частково голови проходять по волокнах трійчастого нерву.

Шлях – трьохнейронний. Перші нейрони – псевдо уніполярні клітини, розміщені в трійчастому (півмісяцевому, гассеровому) вузлі, надсилають периферичні відростки-дендрити у складі кожної із трьох гілок трійчастого нерву до шкіри, де вони закінчуються екстерорецепторами. Так, в складі очного нерву проходять нервові волокна до шкіри чола, внутрішнього кута ока, кореня носу, верхньої повіки, тім*я; верхньощелепного нерву – до шкіри верхньої губи, нижньої повіки, носу, щоки, частково чола і скроні; нижньощелепного нерву – до шкіри нижньої губи, щоки, підборіддя, скроні, частково вушної раковини.

Центральні відростки-аксони І нейронів у складі чутливого корінця вступають в міст, а потім у вигляді низхідного пучка тонких волокон направляються до ядра (нижнього) спинномозкового шляху трійчастого нерву і перемикаються в ньому на ІІ нейрони.

Аксони ІІ нейронів переходять на протилежну сторону і направляються до вентро латерального ядра таламуса у складі tractus nucleothalamicus (відомого від назвою трійчастої петлі), де переключаються на ІІІ нейрони.

Аксони ІІІ нейронів складі tractus thalamocorticalis проходячи через середню третину задньої ніжки внутрішньої капсули направляються до нижньої третини пост центральної звивини.

Трійчастий нерв крім шкіри обличчя проводять імпульси больової і температурної чутливості від багатьох тканин й органів голови (верхня і нижня щелепи, губи, ясна, зуби, стінки порожнини рота, очного яблука, слізного мішка, слизової оболонки носа, біля носових пазух).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 698 | Нарушение авторских прав