АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологія спинного та великого мозку

СПИННИЙ МОЗОК побудований із сірої та білої речовини.

Сіра речовина представлена тілами нервових клітин і знаходиться всередині. По периферії сірої речовини знаходиться біла речовина – це відростки нервових клітин. На горизонтальному зрізі у сірій речовині розрізняють передній, бічний та задній роги. В них закладені асоціативно-чутливі (вставні) (в задньому розі), вегетативні (в бічному розі) та рухові (в передньому розі) ядра.

Біла речовина має вигляд канатиків. Розрізняють передній, задній та бічний канатики. Канатики утворені в основному повздовжніми нервовими волокнами, які об’єднуються у пучки – провідні шляхи. У задніх канатиках знаходяться висхідні (чутливі) шляхи, у передніх – рухові (низхідні) і у бічних – і чутливі, і рухові шляхи. Усі вони з’єднують спинний мозок із головним.

Розрізняють дві функції спинного мозку – рефлекторну і провідникову.

РЕФЛЕКТОРНА діяльність спинного мозку зв’язана з рефлекторними дугами, які замикаються на рівні нервових центрів спинного мозку.

Є рухові і вегетативні рефлекси спинного мозку. Наприклад, у передніх рогах шийних сегментів знаходяться скупчення мотонейронів, від яких відходить діафрагмальний нерв, що бере участь у диханні; у шийному і грудному відділах – рухові центри верхніх кінцівок, м’язів грудей, спини, живота; у поперековому відділі – рухові центри нижніх кінцівок.

Розрізняють тонічні та фазні рефлекси спинного мозку.

Прикладом тонічного рефлексу може бути регуляція спинним мозком м’язового тонусу. Рефлекторний тонус має значення при збереженні положення тіла, підтриманні пози при ходьбі.

До фазних спінальних рефлексів належать сухожилкові. Прикладом може бути колінний рефлекс.

Дослідження сухожилкових рефлексів має велике значення для клінічної картини нервових хвороб. Так, визначаючи рефлекси різних м'язових груп, можна встановити місце ураження спинного мозку, оскільки рефлекс кожного м'яза замикається у відповідних сегментах.

До фазних рефлексів належать шкірні рефлекси, що виникають при подразненні рецепторів шкіри. Наприклад, при подразненні шкіри стопи спостерігається її підошвове згинання. Це підошвовий рефлекс. Рефлекс, що виникає при подразненні шкіри стопи тиском, забезпечує контакт нижньої кінцівки з опорою при стоянні, а також первинне притискання з подальшим відштовхуванням від неї при ходінні.

При нанесенні подразнення (переважно больового) на шкіру спостерігають згинальний рефлекс: скорочення м'язів-згиначів відсмикує кінцівку від подразника. За своїм біологічним ефектом це "пасивний" оборонний рефлекс.

У спинному мозку розміщені вегетативні центри, на рівні яких замикаються вегетативні спінальні рефлектори дуги і за їх допомогою здійснюється регуляція вегетативних функцій.

У бічних рогах грудних сегментів і верхніх поперекових є судинні центри. У бічних рогах верхніх п’яти грудних сегментах знаходяться серцеві центри, у крижовому відділі – центри сечовипускання, статевої діяльності і дефекації.

Рефлекторна діяльність спинного мозку корегується вищими центрами, які знаходяться в головному мозку. Морфологічною основою цією діяльності є висхідні і низхідні шляхи, які зв’язують нервові центри спинного мозку з головним навпаки.

У разі порушення зв'язку спинного мозку з головним унаслідок хірургічного перерізування або травми розвивається спінальний (спинномозковий) шок – тимчасове зникнення рефлектор­них функцій спинного мозку (параплегія).

ПРОВІДНИКОВА функція пов’язана з проходженням через спинний мозок провідних шляхів – висхідних і низхідних.

Висхідні шляхи несуть інформацію рецепторів шкіри – екстерорецепторів (тактильних, температурних, больових) та м’язів (пропріорецепторів) через задні корінці у спинний мозок, де мають свої нейрони, і далі – до нервових центрів головного мозку. Таким чином, висхідні шляхи є чутливими.

Розрізняють спинномозково-згірні шляхи (шляхи тактильної, больової і температурної чутливості), спинномозково-мозочкові шляхи (передній Говерса і задній Флексіга) (шляхи пропріоцептивної м’язово-суглобової чутливості).

До кори великих півкуль йде два шляхи – ніжний (Голля) і клиноподібний (Бурдаха) пучки, які проводять імпульси від пропріорецепторів м'язів тулуба та кінцівок.

Низхідні шляхи спинного мозку проводять збудження від нервових центрів головного мозку до мотонейронів передніх рогів спинного мозку і далі – до скелетних м’язів. Це рухові тракти.

Основний із них – пірамідний або кірково-спинномозковий шлях, що йде від клітин Беца (рухових зон кори великих півкуль) до мотонейронів передніх рогів спинного мозку. Це основний шлях регуляції свідомої, довільної рухової активності.

Розрізняють також присінково-спинномозковий, червоноядерно-спинномозковий ( руброспінальний ), сітчасто-спинномозковий шляхи. По цих трактах підтримується м’язовий тонус.

Закон Белла-Мажанді: задні корінці є чутливими і у їх складі до мозку йдуть аферентні волокна, а передні корінці – руховими, які містять еферентні волокна, що виходять із спинного мозку.

ГОЛОВНИЙ МОЗОК складається із двох півкуль, проміжного мозку, стовбура (довгастий мозок, міст, середній мозок) і мозочка.

Довгастий мозок виконує рефлекторну і провідникову функції.

- У ньому розміщені життєво важливі центри – дихальний і серцево-судинний. Найменше пошкодження цієї ділянки мозку призводить до важких порушень життєдіяльності і навіть до смерті.

- У довгастому мозку знаходяться нервові центри травних рефлексів: смоктального, слиновидільного, секреторного підшлункової і шлункової залоз, жування, ковтання.

- У довгастому мозку також локалізуються центри блювання, чхання, кашлю і сльозовиділення, тобто на бульбарному рівні замикаються рефлекторні дуги захисних рефлексів.

- У довгастому мозку замикаються рефлекторні дуги рухових рефлексів: рефлексів положення тіла, зміни тонусу шийних м’язів і тулуба.

- На бульбарному рівні здійснюються статокінетичні рефлекси, спрямовані на збереження пози та орієнтацію у просторі при зміні швидкості руху.

У здійсненні рефлексів беруть участь 12 пар черепно-мозкових нервів, які входять до складу їх рефлекторних дуг.

В мозочку розрізняють дві півкулі і середню частину - черв’як. Центральна частина мозочка складається з білої речовини, в якій знаходяться скупчення сірої речовини – ядра мозочка. Найбільше з них – зубчасте ядро.

Спинний мозок та стовбур головного мозку регулюють м’язовий тонус, забезпечують підтримку пози і виконання локомоторних актів, але для здійснення складних, координованих, швидких, точних рухів необхідний мозочок. Якщо зруйнувати одну півкулю мозочка, кінцівки тварини з боку ураження втрачають тонус, в результаті чого витягуються, тварина не може стояти і падає на бік.

Можна виділити чотири групи змін рухової активності при ураження мозочка.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 652 | Нарушение авторских прав