АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Послідовність дій під час виконання процедур. Уведення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря

Уведення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря

1. Чисто вимитими та знезараженими руками візьміть флакон з необхідним розчином глюкози (10 %, 20 %, 33 %), прочитайте уважно етикетку.

2. Відберіть потрібну кількість флаконів з розчином глюкози й визначте кількість сухої речовини (глюкози) в розчині. Так, якщо хворому призначено 1200 мл 10 % розчину глюкози, то ви відбираєте 3 флакони ємкістю по 400 мл. Визначте шляхом усних математичних підрахувань, що в кожному флаконі міститься 40 г глюкози.

3. Визначте, яку кількість одиниць інсуліну необхідно ввести в кожний флакон з розчином глюкози. Кількість сухої речовини глюкози, тобто 40 г, поділіть на 4. Таким чином, у кожний флакон із розчином глюкози в цьому випадку потрібно ввести 10 ОД інсуліну.

4. Зніміть зйомну частину металевого ковпачка флакона з інсуліном, продезінфікуйте корок стерильним ватним тампоном, зволоженим 70 % розчином етилового спирту.

5. Наберіть в одно- або двомілілітровий шприц 0,25 мл (10 ОД) інсуліну, за допомогою голки проколіть корок підготовленого флакона і введіть інсулін у розчин глюкози. Одразу після введення інсуліну відтягніть у шприц розчин глюкози із флакона і ним промийте шприц та голку для того, щоб увести у флакон залишки інсуліну.

6. Вийміть голку із флакона і таким самим способом уведіть потрібну кількість інсуліну в кожний флакон з розчином глюкози.

Уведення сольових розчинів і вітамінів

1. Уважно прочитайте призначення лікаря і, суворо дотримуючись його, приготуйте необхідні сольові розчини для внутрішньовенного введення. Найчастіше сольові розчини готують на основі 0,9% розчину натрію хлориду або розчину Зінгера — Локка.

2. У сольові розчини за призначенням лікаря, точно дотримуючись дозування, додайте зазначені в листі лікарських призначень вітаміни.

Запам'ятайте! Тіаміну бромід (вітамін В₁) і піридоксину гідрохлорид (вітамін B₆) не сумісні. Тому їх необхідно вводити окремо і, як правило, у різні дні.

Якщо після приготування лікарського коктейлю розчин у флаконі помутнів, це означає, що виникла небажана реакція. Обов'язково про це повідомте лікаря. З'ясуйте причину несумісності ліків і приготуйте лікарський коктейль повторно.

3. Якщо хворому призначено білковий гідролізат і розчин глюкози, то флакони глюкози та білкового гідролізату з'єднайте стерильною поліхлорвініловою трубочкою для того, щоб розчини змішувалися. Таке введення білкових гідролізатів хворі переносять краще.

4. Якщо у хворого виникне відчуття жару, гіперемія обличчя, утруднене дихання, тимчасово відключіть гідролізат і вводьте розчин глюкози, потім обережно знову підключіть паралельно білковий гідролізат.

5. Якщо у хворого виникла нудота, блювання, зуд, гарячка — препарат відключіть і негайно викличте лікаря, але з вени систему не відключайте, тимчасово переключіть систему на розчин глюкози або 0,9 % розчин натрію хлориду.

6. Жирові емульсії перші 10 хв уводьте зі швидкістю 20 крапель за 1 хв, потім поступово протягом 30 хв кількість крапель збільшіть до 50 за 1 хв і з такою швидкістю продовжуйте введення препарату.

Запам'ятайте! Не можна додавати до жирової емульсії вітаміни, електроліти та інші ліки. Білкові гідролізати необхідно вводити в підігрітому стані. Для цього треба покласти грілку з теплою водою на трубку системи і, щоб довше зберегти тепло, накрийте грілку ковдрою. У перші 30 хв білкові гідролізати необхідно вводити зі швидкістю 10 — 20 крапель за 1 хв.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 380 | Нарушение авторских прав