Нервова регуляція.
Серце, як і всі внутрішні органи, іннервуються вегетативною нервовою системою.
Парасимпатичні нерви є волокнами блукаючого нерва, які іннервують утвори провідної системи, а також міокард передсердь і шлуночків. Центральні нейрони симпатичних нервів залягають в бічних рогах спинного мозку на рівні I-IV грудних хребців, відростки цих нейронів направляються в серце, де іннервують міокард шлуночків та передсердь, утвори провідної системи.
Центри нервів, що іннервують серце, завжди перебувають у стані помірного збудження. За рахунок цього до серця постійно надходять нервові імпульси. Тонус нейронів підтримується за рахунок імпульсів, що надходять з ЦНС від рецепторів, закладених в судинній системі. Ці рецептори розташовуються у вигляді скупчення клітин і носять назву рефлексогенні зони серцево-судинної системи. Найбільш важливі рефлексогенні зони розташовуються в області каротидного синуса, в області дуги аорти.
Блукаючі і симпатичні нерви мають на діяльність серця протилежний вплив за 5 напрямками:
хронотропна (змінює частоту серцевих скорочень);
інотропну (змінює силу серцевих скорочень);
батмотропное (впливає на збудливість);
дромотропну (змінює здатність до провідності);
тонотропное (регулює тонус та інтенсивність обмінних процесів).
Парасимпатична нервова система чинить негативний вплив по всіх п'ятьох напрямками, а симпатична нервова система - позитивне.
Таким чином, при порушенні блукаючих нервів відбувається зменшення частоти, сили серцевих скорочень, зменшення збудливості і провідності міокарда, знижує інтенсивність обмінних процесів у серцевому м'язі.
При збудженні симпатичних нервів відбувається збільшення частоти, сили серцевих скорочень, збільшення збудливості і провідності міокарда, стимуляція обмінних процесів.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 389 | Нарушение авторских прав
|