АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

За допомогою мікрофотометра МФ-2

Прочитайте:
  1. А допомогою якого методу визначають функціональну здатність нирок?
  2. Алгоритм обчислення за допомогою Microsoft Excel
  3. ДОСЛІДЖЕННЯ З ДОПОМОГОЮ МІКРОСКОПА
  4. Задання графа за допомогою матриці інцидентності.
  5. Задання графа за допомогою матриці суміжності.
  6. Задання графа за допомогою списку.
  7. Інгаляція лікарських речовин за допомогою індивідуального аерозольного інгалятора
  8. Мати звернулась за допомогою до педіатра. Хвора дівчинка 19 місяців з високою температурою, плаче, пхає іграшки у рот. Який зуб прорізується у цьому віці?
  9. Можливі загрози під час вагітноcті, при яких вагітна жінка має негайно звернутися за допомогою (надаються кожній вагітній)

 

Спектрограма із сфотографованими в однакових умовах спектрами еталонів та аналізованих зразків розшифровується за допомогою мікрофотометра МФ-2, який складається з систем освітлення (І), проектування (ІІ) і вимірювання (ІІІ) (рис. 3).

 

Рис. 3. Оптична схема мікрофотометра МФ-2.

1 – лампа; 2, 3, 5 – лінзи; 4 – фотопластинка;

6 – екран зі щілиною; 7 – фотоелемент; 8 – гальванометр.

Світло від лампи проходить ділянку спектрограми, яка фотометрується, і потрапляє на фотоелемент. При допомозі щілини екрану на фотоелемент проектуються різні ділянки спектра, що відповідають різним лініям елементів. Фотострум, який при цьому виникає, вимірюється за поділками шкали гальванометра. Величина фотоструму, в свою чергу, є пропорційною інтенсивності світла, що потрапляє на фотоелемент, а інтенсивність залежить від густини почорніння ділянки спектрограми, яка фотометрується. Таким чином, зі зміною густини почорніння ліній буде змінюватись значення фотоструму, а, відповідно, і відлік за шкалою мікрофотометра.

У мікрофотометра є три шкали: міліметрова, логарифмічна і шкала для перетворення почорніння. Міліметрова шкала призначена для вимірювання коефіцієнтів пропускання різних ділянок спектра (І). Логарифмічна шкала призначена для вимірювання почорніння (S).

 

Порядок роботи з мікрофотометром:

Для кількісного визначення кремнію і мангану у невисоколегованих сталях вибирають 20-й комплект еталонів з таким хімічним складом компонентів у %:

№ еталону C(Mn), % мас. C(Si), % мас. C(Cr), % мас. C(Ni), % мас.
201 203 205 1,24 0,80 0,41 0,29 0,25 0,18 0,43 0,47 0,58 1,10 1,34 1,07 0,82 0,56 0,51 0,20 0,38 0,90 2,12 0,22

Примітка: підкреслено рекомендовані номери еталонів (послідовно фотографують: градуювальну шкалу спектрографа, спектри трьох еталонів і ще вище три спектри досліджуваних зразків).

1. Вибирають з атласу планшет, на якому знаходять потрібні гомологічні пари ліній (в ангстремах, Å): 2933,06 (Mn) -- 2926,59 (Fe)

2506,90 (Si) -- 2507,90 (Fe)

2. За дисперсійною кривою до спектрофотометра ІСП-28 визначають поділку шкали, навпроти якої повинна знаходитись потрібна лінія.

3. Після ознайомлення з будовою МФ-2 і технікою фотометрування вмикають прилад.

4. Встановлюють пластинку на столику приладу емульсією догори, фокусують зображення шкали і знаходять потрібну поділку шкали.

5. Пересуваючи столик, вводять в поле зору вибрану ділянку спектру. Коректують фокусування спектру. Орієнтуючись за планшетом зі спектром чистого заліза, знаходять на екрані потрібну пару ліній.

6. Фотометрують лінію визначуваного елемента і лінію заліза (гомологічну пару) тричі на одному з 9 спектрів у кожному з еталонів і в аналізованому зразку, користуючись міліметровою шкалою гальванометра (порядковий номер спектру для кожного еталону і зразка повинен бути однаковим). Виміряні величини інтенсивності світла (І), яке проходить через зображення лінії (ступінь почорніння) записують в таблицю:

 

№ еталону С(Me), % lg C(Me) І Ме lg І Ме І lg І Δ S = lg І – lg І Ме
               
Зразок С х =            

За отриманими даними будують калібрувальний графік. На осі абсцис відкладають значення lg C, а на осі ординат – значення Δ S для кожного еталону.

Розрахувавши значення Δ S х для аналізованого зразка за калібрувальним графіком знаходять значення lg C х і далі обчислюють значення С х.

5. Лабораторна робота

«фотометрія полум’я»

 

Спектральні прилади, в яких джерелом збудження є газове полум’я, називаються полум'яними фотометрами. Особливістю методу полум'яної фотометрії є порівняно низька температура джерела збудження. Внаслідок цього збуджуються і випромінюють атоми не всіх елементів. Ті ж атоми, що збуджуються (переважно атоми лужних і лужноземельних елементів), випромінюють не всі можливі лінії. Тому спектр випромінювання містить малу кількість ліній, і непотрібно використовувати дисперсійний елемент з великою роздільчою здатністю. Достатньо між полум'ям і рецептором розмістити світлофільтр, що пропускає випромінювання визначуваного елемента в області, де немає випромінювання інших елементів. Використання світлофільтрів дозволяє відмовитися від складної оптичної системи і щілини, а це спрощує конструкцію приладів і збільшує їх чутливість. В аналітичній практиці найкращими є полум’яні фотометри з інтерференційними світлофільтрами.

 

Рис.4. Схема полум’яного фотометра.

 

Залежно від типу горючого газу і окисника температура в полум’ї може змінюватись від 2000 К (природний газ – повітря) до 3500 К (ацетилен – кисень). У полум’ї природного газу в суміші з повітрям збуджуються лужні та деякі лужноземельні елементи, потенціал збудження яких не перевищує 5 еВ.

Оскільки полум'я є стабільним джерелом збудження, то при кількісному аналізі застосовують простий і точний метод прямого калібрування. При необхідності визначення дуже малих концентрацій можна використати метод добавок.

Аналізовану пробу обробляють так, щоб визначуваний елемент перейшов у розчин, який далі розпилюється і подається у полум’я у вигляді аерозолю. Розчинник випаровується, визначувана речовина переходить у стан атомарної пари, атоми якої під впливом високої температури переходять у збуджений стан. Повертаючись у стаціонарний стан, збуджені атоми випромінюють надлишок енергії у вигляді фотонів певної частоти. Світлофільтр приладу із загального світлового потоку виділяє лише ті промені, довжина хвилі яких властива атомам визначуваного елемента. Фотоелемент вимірює їх інтенсивність у вигляді фотоструму, значення якого при малих концентраціях пропорційне концентрації визначуваного елемента.

Перевагою полум’яної фотометрії є простота і надійність конструкції приладу, можливість роботи у безперервному режимі і використання для безпосереднього аналізу розчинів. Існують полум’яні фотометри для одночасного визначення концентрацій декількох елементів. Недолік – обмежена кількість елементів, які можна визначити і необхідність переведення аналізованого об’єкту у розчин.

 

5.1.«Визначення вмісту лужних і лужноземельних елементів


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 385 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)