АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Зауваження. Множник перерахунку k можна визначати без використання трьохступеневого послаблювача
Множник перерахунку k можна визначати без використання трьохступеневого послаблювача. В такому випадку необхідно знати різницю почорнінь двох сусідніх ліній основи на основній пластинці і на пластинці, на якій зафіксовано спектр аналізованого зразка. Звідси:
Далі задача розв’язується аналогічно.
8. Задачі для самостійного розв’язування
1. Для визначення довжини хвилі лінії невідомого елементу вибрано дві лінії заліза λ1=3245,05 Ǻ і λ2 = 3250,27 Ǻ, відрахунки для яких за шкалою мікроскопа дорівнюють:А1 = 7,233 мм і А2 = 7,663 мм. Визначити довжину хвилі й елемент, якому вона належить, користуючись таблицею останніх ліній, (див. додаток), якщо відрахунок за шкалою мікроскопа для неї Ах = 7,438 мм.
2. Наважку 0,5932 г скла розчинили у мірній колбі місткістю 150 мл і довели дистильованою водою до риски. Потім 30 мл цього розчину помістили в іншу мірну колбу місткістю 300 мл і знову довели водою до риски. Цей розчин фотометрували, як і стандартні розчини NaCl, полум'яним фотометром. Визначити масову частку (%) Na2O у склі за такими результатами фотометрування:
| Стандартні розчини
| Дослідж. розчин
| І, мкА
C(NaCl), мг/л
|
|
|
|
| | | | | |
3. У дві мірні колби місткістю 100 мл помістили по 20 мл досліджуваного розчину. В одну колбу додали 1 мл стандартного розчину з концентрацією C(Na+) = 1,0 г/л. Обидві колби заповнили дистильованою водою до риски і перемішали. Визначити концентрацію Na2CO3 в досліджуваному розчині (мг/л), якщо фотострум при полум'яному фотометруванні розчину з першої колби дорівнював 2 мкА, а з другої – 45 мкА.
4. При визначенні кальцію методом добавок у чотири мірні колби місткістю 50,0 мл помістили по 10,0 мл профільтрованої річкової води. У три з цих колб додали відповідно 5, 10, 15 мл стандартного розчину СаСl2 з концентрацією 30 мг/л СаCl2. У всіх чотирьох колбах розчини довели дистильованою водою до риски, перемішали і при фотометруванні в полум'ї одержали такі результати для фотоструму (І, мкА): 22, 34, 46, 57. Розрахувати концентрацію йонів кальцію у річковій воді в мг/л.
5. Під час аналізу сталі на вміст мангану за методом одного еталона мікрофотометром МФ–2 виміряно почорніння ліній гомологічної пари в спектрах еталона і досліджуваного зразка:
| S(Fe)
| S(Mn)
| C(Mn), %
| Еталон
Зразок
| 2,31
2,35
| 1,04
1,97
| 0,584
?
| Визначити процентний вміст мангану в зразку, якщо ΔS = 0 при С(Мn) = 0,012 %
6. Аналізуючи бронзу на вміст плюмбуму за методом одного еталона мікрофотометром МФ–2 виміряно фотострум від ліній гомологічної пари у спектрах еталона і досліджуваного зразка:
| І (Cu)
| І (Pb)
| С(Pb), %
| Еталон
Зразок
|
|
| 2,47
?
| Визначити процентний вміст плюмбуму в зразку, якщо ΔS = 0 при С(РЬ) = 0,21 %.
7. Під час аналізу глини на вміст кальцію за методом трьох еталонів мікрофотометром МФ–2 виміряне почорніння ліній гомологічної пари у спектрах еталонів і досліджуваного зразка:
| Еталони
| Зразок
|
|
|
|
|
| S(A1)
S(Ca)
С(Са), %
| 2,07
1,07
9,71
| 2,04
1,86
1,26
| 2,06
2,38
0,33
| 2,05
2,07
?
| Визначити процентний вміст кальцію в зразку.
8. Аналізуючи каталізатор на вміст купруму за методом трьох еталонів, мікрофотометром МФ-2 виміряно фотострум від ліній гомологічної пари у спектрах еталонів і досліджуваного зразка:
| Еталони
| Зразок
|
|
|
|
|
| I(Si)
I(Cu)
C(Cu), %
|
4,8
|
2,02
|
0,51
|
?
| Визначити процентний вміст купруму в зразку каталізатора.
9. список літератури
1. Васильев В.П. Аналитическая химия. В 2-х ч. Ч. 2. Физико-химические методы анализа: Учебн. для химико-технол. спец. вузов.– М.: Высшая школа, 1989.– 384 с.
2. Физико-химические методы анализа. Практическое руководство: Учебн. пособие для вузов / В.Б.Алесковский, В.В.Бардин, М.И.Булатов и др. Под ред. В.Б.Алесковского.– Л.: Химия, 1988.– 376 с.
3. Пилипенко А.Т., Пятницкий И.Б. Аналитическая химия. В 2-х кн. Кн. 2.– М.: Химия, 1990.– С. 481–846.
4. Сборник вопросов и задач по аналитической химии / Под ред. В.П.Васильева.– М.: Высшая школа, 1976.
5. Практикум по физико-химическим методам анализа / Под ред. О.М.Петрухина.– М.: Химия, 1987.– 248 с.
6. Крешков А.П. Основы аналитической химии. Кн. 3. Физические и физи-ко-химические (инструментальные) методы анализа.– М.: Химия, 1977.– 486 с.
7. Ляликов М.С. Физико-химические методы анализа. Учебн. пособие для химико-технол. спец. вузов.– Л.: Химия, 1974.– 536 с.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 461 | Нарушение авторских прав
|