Складання вузла синусного перетворення двійкових кодів
3.1.1. Синтез пристрою синусного перетворення двійкових кодів
За допомогою ПЕОМ створити файл третього завдання з назвою, наприклад “Зад_3” і в його середовищі засобами EWB скласти схему пристрою синусного перетворення двійкових кодів. Для цього, між кожним виходом лічильника (рис. 1) і відповідним входом ЦАП (4, 5, 6 або 7 розряд) потрібний бути окремий вузол перетворення двійкового коду лічильника, що лінійно зростає, у код, що відповідає відлікам синусоїди, тобто всього чотири перетворювача.
Рис.1.Схема перетворювача
Таке перетворення може бути здійснено згідно табл. 1.
Таблиця 1
№
коду
| Код лічильника
| Код перетворювача
| 1р (А)
| 2р (В)
| 3р (С)
| 4р (D)
| 4р
| 5р
| 6р
| 7р
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | | | | | | | | | | Проте аналіз табл. 1 показує:
1. Код четвертого виходу (4р) лічильника 74163 (D) повністю співпадає з кодом перетворювача сьомого входу (розряду) ЦАП. Це означає, що на вказаному вході ЦАП окремий перетворювач не потрібний, а тому вихід лічильника (D) просто з’єднується з вказаним входом ЦАП (7р).
2. Код перетворювача шостого входу (6р) ЦАП повністю дорівнює нулю. Це означає, що на вказаному вході ЦАП також окремий перетворювач не потрібний, його вхід просто потрібно “заземлити”, тобто під’єднати до корпусу.
3. Оскільки коди першого і другого виходів (розрядів) лічильника відрізняються від відповідних кодів перетворювача на вході четвертого і п’ятого розрядів ЦАП, то, в цьому випадку, зрозуміло, що на кожному з вказаних входів ЦАП повинний бути свій конкретний перетворювач.
Таким чином, загальний пристрій синусного перетворення двійкових кодів буде складатися з двох незалежних перетворювачів, один з яких повинний бути під’єднаний між виходом (А) лічильника 74163 і четвертим входом ЦАП (4р), а другий, відповідно, між виходом (В) лічильника і п’ятим входом ЦАП (5р).
Для складання схеми кожного перетворювача доцільно двічі здійснити синтез вказаного пристрою за допомогою логічного перетворювача EWB.
Спочатку формується файл, наприклад, з назвою “Зад_3_1” і в його середовищі завдяки логічному перетворювачу EWB здійснюється синтез пристрою перетворювача двійкових кодів (рис. 2) на вході четвертого розряду ЦАП. Для цього у вихідному стовпчику логічного перетворювача задаються значення коду перетворювача четвертого розряду ЦАП (4р) табл. 1.
Рис. 2. Початкові значення для синтезу перетворювача (Вх_4)
Після проведення відповідних режимів логічного перетворювача потрібно отримати остаточну схему пристрою перетворювача двійкових кодів на вході четвертого розряду ЦАП і згідно з п. 3.1.3 завдання на лабораторну роботу № 1 створити підсхему (субблок) з назвою “Вх_4” рис. 3.
Потім формується файл з назвою, наприклад, “Зад_3_2” і в його середовищі таким же чином, як було розглянуто вище здійснюється синтез пристрою перетворювача двійкових кодів на вході п’ятого розряду ЦАП і створюється відповідна підсхема (субблок) з назвою “Вх_5”.
Рис. 3. Синтез схеми перетворення двійкових кодів
3.1.2. Складання та налагодження роботи загальної схеми синусного перетворення двійкових кодів
Створюється файл з назвою, наприклад, “Зад_3” в якому остаточно за допомогою сформованих субблоків у попередньому пункті і схеми (датчика періоду сигнальних коливань), що спроєктована у другому завданні (3.2) здійснюється збір загальної схеми (рис. 4) синусного перетворення двійкових кодів.
Рис. 4. Загальна схема синусного перетворення двійкових кодів
Далі, за допомогою осцилографа EWB, здійснюється налагодження роботи вказаного пристрою.
Отримані вхідні та вихідні сигнали (рис. 5) заносяться у звіт.
Рис. 5. Діаграми сигналів пристрою синусного перетвореня двійкових кодів
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 371 | Нарушение авторских прав
|