Солідний рак з амілоїдозом строми (медулярний рак)
метаплазований епітелій
плоскоклітинний рак
Анатомо-фізіологічні основи діагностики патології щитовидної залози
Щитовидна залоза, наче метелик, лежить безпосередньо на передній поверхні трахеї щільно під гортанню. Вона складається з двох часток, які зв”язані поміж собою маленькою середньою часткою, так званим перешийком.
Клітини щитовидної залози (ЩЗ) – тиреоцити (А і В –клітини), об”єднуючись поміж собою в функціоналні структури утворюють так звані фолікули. Тиреоцити синтезують тиреоглобуліни, який і є вмістом порожнини фолікула. Внаслідок щільного прилягання тиреоцитів до ендотелію кровоносних судин, а також появи розривів в стінці фолікула синтезовані в ньому гормони потрапляють в кров”яне русло. ЩЗ сецернує денно в середньому біля 100 мкг Т4. Більша частина Т3 утворюється при екстратиреоїдальному 5-дейодуванні з Т4 в печінці. Між фолікулярними клітинами і фолікулами розташовуються С-клітини, які синтезують кальціотонін. Внаслідок того, що частина фолікулів постійно відмирає в ЩЗ виявляються вогнища регресивно-дегенеративних змін з ділянками звапніння. кістами і вузловими переродженями тканини залози. В результаті цих змін ЩЗ дорослої людини на розрізі має строкату будову.