АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Знеболювання верхніх передніх альвеолярних нервів (інфраорбітальна анестезія).

Прочитайте:
  1. E. - VI пари черепних нервів.
  2. II пара черепних нервів
  3. III пара черепних нервів
  4. III. ПОНЯТТЯ ПРО БІЛЬ ТА ЗНЕБОЛЮВАННЯ (АНЕСТЕЗІЮ)
  5. Анатомія спинномозкових нервів
  6. Анестезія біля круглого отвору - знеболювання другої гілки трійчастого нерва (верхньощелепного нерва).
  7. АРТЕРІЇ ВЕРХНІХ КІНЦІВОК. ПАХВОВА АРТЕРІЯ.
  8. Будова передніх і задніх корінців спинного мозку
  9. Будова спинномозкових нервів та сплетень.
  10. Верхніх кінцівок»

Застосовується при оперативних втручаннях на передньобоковому відділі верхньої щелепи, видаленні верхніх різців, ікол і малих кутніх зубів, а також при операціях на нижньому повіці, щоці, носі й верхній губі. Анестезія біля підочноямкового отвору виконується двома способами - внутрішньоротовим і позаротовим.

Внутрішньоротовий спосіб ширше використовується, ніж позаротовий. Спочатку треба визначити розташування устя підочноямкового каналу, орієнтуючись по спеціальних розпізнавальних пунктах. Устя каналу розташоване на 0,5-0,75 см нижче нижнього краю очниці й на 0,5 см досередини від його середини. Можна орієнтуватися стосовно зубів: отвір розташований на вертикальній лінії, проведеної через другий премоляр, і на 0,5-0,75 см нижче нижньоорбітального краю. Для одержання надійного анестезіологічного ефекту розчин анестетика необхідно вводити безпосередньо в підочноямковий канал, вісь якого спрямована трохи вперед, досередини й донизу.

Після визначення устя каналу вказівним пальцем лівої руки міцно фіксують до цього місця м'які тканини. Великим пальцем тієї ж руки зміщають верхню губу назовні й догори. Голку довжиною 4-5 см уводять у слизову оболонку перехідної складки між центральним і бічним різцями в напрямку до устя підочноямкового отвору, що перебуває на рівні кінчика вказівного пальця. Потім для безболісного просування голки варто ввести приблизно 0,5 мл анестетика, після чого голку вводять у канал на глибину 7-10 мм (мал. 2 а, в). Вводять у канал ще 0,5-0,75 мл розчину знеболюючої речовини. Якщо в області фронтальних зубів має місце гнійно-запальний процес, то голку можна ввести на рівні ікла або першого премоляра й просунути її до устя каналу (анестезія меншої інтенсивності). Щоб блокувати анастомози однойменного нерва із протилежної сторони, анестетик уводять на рівні вуздечки верхньої губи (0,3-0,5 мл).

Мал.2 Інфраорбітальна анестезія, а - положення голки й шприца; б - позаротовий спосіб; в - внутрішньоротовий спосіб.

 

Позаротовий спосіб. Визначають проекцію устя підочноямкового каналу. На цьому рівні м'які тканини фіксують вказівним пальцем лівої руки. Вкол голки роблять до кістки, а потім зі шприца випускають 0,5-1 мл розчину анестетика з метою безболісного пошуку голкою устя каналу. При потраплянні голки в канал хворий відчуває короткочасний біль. Повільно випускаючи анестетик, голку просувають по каналу на глибину 6-10 мм по напрямку трохи нагору, назовні й досередини. У канал вводять не більше 1,5-2 мл знеболюючі розчини. Повне знеболювання досягається через 7-10 хв (мал.2, б).

Методика підочноямкової провідникової анестезії очноямковим шляхом. Визначають і фіксують місце вколу вказівним пальцем лівої руки, що накладають на нижній край очниці. При ін'єкції праворуч палець кладуть на латеральну частину нижньоорбітального краю й кінець пальця доводять до середини краю, а при операції ліворуч - на медіальну частину нижньоорбітального краю з доведенням кінця пальця також до середини цього краю. Ін'єкцію й праворуч і ліворуч роблять правою рукою. Спочатку проколюють шкіру до кістки над виявленою за допомогою зазначеного пальця ділянкою очноямкового краю посередині останнього з передньої його сторони. Випускають небагато знеболюючого розчину й переходять голкою з передньої поверхні краю на верхню. Піднімають шприц злегка нагору й, безупинно випускаючи потроху знеболюючий розчин, просувають голку спереду назад у тісному контакті з нижньою стінкою очниці на 1 см, де й випускають останні 1-1,5 мл розчину (мал. 3).

 

Мал.3. Положення голки біля під очноямкової борозенки при підочноямковій провідниковій анестезії очноямковим шляхом 1 – нижньоорбітальна щілина; 2 – верхньоорбітальна щілина; 3 – зоровий отвір; 4 – підочноямковий отвір; 5-нижньоорбітальний край; 6 – підочноямкова борозенка.

 

Повне знеболювання області настає через 5-10 хвилин після ін'єкції. На підочноямкову провідникову анестезію очноямковим шляхом витрачають усього 1,5-2 мл знеболюючого розчину.

Таким чином, існує два шляхи проведення інфраорбітальної провідникової анестезії: з боку підочноямкового отвору й з боку підочноямкової борозенки. Перший називають переднім, або лицьовим; він може проводитися з боку рота й поза ротовою порожниною, а також буває внугрішньоканальним і позаканальним. Другий називається очноямковим і, природно, буває тільки позаканальним і позаротовим.

Слід відзначити наступне.

1. Очноямковий шлях підочноямкової провідникової анестезії,
здійснюваний завжди поза ротовою порожниною, повністю забезпечений від ускладнення інфекцією з боку порожнини рота.

2. Місце вколу при ньому перебуває далі від патологічного вогнища в щелепі, ніж місце вколу при передньому, лицьовому шляху.

3. Методика підочноямкової провідникової анестезії очноямковим шляхом доступніша для широких кіл лікарів, ніж внутрішньоканальна методика цієї анестезії.

4. При цьому шляху повністю виключається поранення закладених у підочноямковому каналі судин і нервів, можливість поранення яких не виключено при передньому внутрішньоканальному шляхові, що іноді веде до виникнення гематом і невралгій.

5. При ньому завжди знеболюються не тільки передні верхньоальвеолярні нерви, але й середні, у той час як при передньому внутрішньоканальному шляхові середні верхньоальвеолярні нерви можуть іноді не знеболюватися.

6. Оволодіння технікою підочноямкової провідникової анесте­зії очноямковим шляхом забезпечує можливість успішного користування крилопіднебінною анестезією очноямковим шляхом, методика
якої відрізняється від методики першої тільки тим, що укол
робиться трохи медіальніше й просування голки вглиб очниці в тісному контакті з нижньою стінкою її та з неперерв­ним випусканням знеболюючого розчину виконується не на 1 см, а на 3 см.

7. Особливо показаний очноямковий шлях тоді, коли при підочноямковій провідниковій анестезії переднім шляхом не вдається
потрапити в підочноямковий отвір, а майбутнє оперативне
втручання дуже болісне, а також у тих випадках, коли
місце вколу для переднього шляху зайняте патологічним вогнищем.

8. Існування декількох шляхів (передній позаротовий, передній внутрішньоротовий і очноямковий) дає можливість користуватись підочноямковою провідниковою анестезією й тоді, коли
є перешкоди до застосування одного та іншого з них.

Ускладнення. При інфраорбітальному знеболюванні, просуваючи голку через м'які тканини, можна ушкодити кутову артерію й передню лицьову вену, а при просуванні голки по каналу - ушкодити однойменну артерію або вену. Іноді виникає ішемія шкіри підочноямкової області. При влученні анестетика в очницю може короткочасно блокуватися нижня гілка окорухового нерва, що проявляється у вигляді диплопії. Травма підочноямкового нерва може привести до невриту. При перерахованих ускладненнях спеціальної допомоги не потрібно.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1588 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)