АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Знеболювання нижнього альвеолярного нерва біля нижньощелепного отвору (мандибулярна анестезія).

Нижньощелепний отвір перебуває в середній частині внутрішньої поверхні гілки нижньої щелепи, попереду й зсередини прикритий кістковим виступом - язичком нижньої щелепи. Цей отвір розташований на 1,5 см дозаду від переднього краю гілки й на 1,3 см - від заднього краю; від нижнього краю щелепи воно відстоїть на 2,7 см. Кістковий виступ біля нижньощелепногоотвору перешкоджає введенню анестетика безпосередньо в нього, тому знеболюючий розчин варто вводити на 1 см вище цього отвору в те місце, де перебуває рихла клітковина. Висота розташування нижньощелепногоотвору відповідає в дорослих рівню жувальної поверхні нижніх великих кутніх зубів, у людей похилого віку й дітей - трохи нижче. Блокування нижнього альвеолярного і язичного нервів біля нижньощелепногоотвору можна виконати внутрішньо- та позаротовим способами.

Внутрішньоротове знеболювання здійснюють пальпаторно й аподактильно.

Знеболювання щічного й жувального нервів.

Внутрішньоротовий спосіб анестезії застосовують при видаленні зубів від другого премоляра до другого моляра нижньої щелепи. Вкол голки роблять при широко відкритому роті, направляючи шприц із протилежної сторони. Голку вводять у точці перетинання лінії, проведеної на рівні жувальної поверхні верхніх молярів, і вертикальної лінії, що є проекцією переднього краю вінцевого відростка на слизову оболонку щоки. Глибина вкола повинна становити 1-1,5 см - до упору в передній край вінцевого відростка. Вводять 1-2 мл розчини анестетика. Анестезію щічного й жувального нервів необхідно здійснювати тільки після настання мандибулярного знеболювання, за 2-3 хв до оперативного втручання.

Позаротовий спосіб. Через шкіру перпендикулярно до її поверхні під вилицевою дугою, в області середини напівмісячної вирізки нижньої щелепи вколюють голку на глибину 2-2,5 см. Вводять 2-5 мл розчину анестетика. Анестезія настає через 8-10 хв.

Настання анестезії можна визначити по появі у хворого відчуття оніміння, поколювання, «мурашок», холоду на відповідній половині нижньої губи. Анестезія язичного нерва (оніміння половини язика, поколювання в області його кінчика) наступає через 5-7 хв після анестезії. Однак ці явища не свідчать про анестезії нижньощелепногонерва.

Блокада нижньощелепногоі язичного нервів забезпечує знеболювання зубів, альвеолярного відростка й частково половини тіла нижньої щелепи, слизової оболонки з вестибулярної сторони від останнього зуба до середньої лінії. У результаті блокади тільки щічного нерва відбувається знеболювання слизової оболонки зовнішньої сторони альвеолярного відростка від другого премоляра до другого моляра. Необхідно також блокувати гілочки анастомозів із протилежного боку, вводячи розчин анестетика по перехідній складці у фронтальному відділі нижньої щелепи.

Аподактильний спосіб. Анестетик уводять, орієнтуючись на ряд анатомічних утворень. Голку вколюють у зовнішній край крило-щелепної складки посередині між жувальними поверхнями верхніх і нижніх великих кутніх зубів при максимальному відкриванні рота (метод Верлоцького). На глибині 1,5-2 см, досягнувши кістки кінцем голки, вводять анестетик. Шприц при цьому варто відсувати до протилежного кута рота. У випадку значної ширини крило-щелепної складки голку треба вводити посередині її, а якщо ця складка дуже вузька, то голку вколюють у її медіальний край (мал. 6, б).

Голку вводять перпендикулярно слизовій оболонці на глибину 0,5- 1,5 см до дотику з кісткою й тут вводять 1 - 1,5 мл анестетика. Анестезія настає через 4-5 хв і триває до 2 год. Зона знеболювання: ті ж тканини, що й при мандибулярній анестезії, а також тканини, що іннервуються щічним нервом.

Знеболювання нижньої щелепи за методом Вайсбрема (торусальна анестезія).

На внутрішній поверхні основи вінцевого відростка нижньої щелепи є невелике кісткове підвищення, де трохи нижче й досередини від нього розташовуються три нерви: нижній альвеолярний, язичний і щічний (мал. 7). Кісткове підвищення розташовується трохи вище й допереду від язичка нижньої щелепи.

Мал.7 Торусальна анестезія по Вайсбрему.

а — розташування нервів в ділянці нижньощелепноговалика: 1 — щічний нерв, 2 — язичний нерв, 3 — нижній альвеолярний нерв, 4 — скроневий гребінець; б — положення голки та шприца.

Торусальну анестезію роблять при максимально відкритому роті. Точка вкола голки перебуває на перетині двох ліній: горизонтальної - на 0,5 см нижче й паралельно жувальної поверхні верхнього третього (іноді другого) моляра й вертикальної, що проходить через нечітко виражену борозну, яка перебуває між крилоподібно-нижньощелепною складкою й щокою; це місце проектується на нижньощелепне підвищення.

Спосіб Б.Ф. Кадочнікова (1956).

Рекомендується при утрудненому відкриванні рота. Довгою голкою проколюють слизову оболонку над вершиною великого ретромолярного трикутника й просувають не перпендикулярно до поверхні торуса (як за методом М.М. Вейсбрема), а проводиться по дотичній на глибину 3-3,5 см, де випускають половину розчину, а інша частина анестетика - при висуванні голки.

Мандибулярна анестезія за Гау-Гейтом.

Гау-Гейт в 1973 р. запропонував при проведенні знеболювання нижньоальвеолярного нерва вводити анестетик не до зони розташування язичка гілки нижньої щелепи, як це прийнято при звичайній мандибулярній анестезії, а в ділянку виросткового відростка нижньої щелепи. При цьому завжди блокуються всі 3 гілки нижньощелепного нерва. Модифікація Гау-Гейта полягає у введенні ін'єкційної голки в серединну зону медіального скроневого зв'язки через жировий тяж із мінімальною кількістю судин. Зона введення анестетика розташована в області шийки виросткового відростка нижче місця прикріплення латеральної крилоподібної зв'язки (J.E. Watson, G.A. Gow-Gates).

Спосіб J.O. Akinosi (1977).

Анестезію виконують при зімкнутих зубах. Орієнтуються на зону, де слизова оболонка щоки переходить у позадумолярную верхньощелепну ділянку. Голку розташовують на рівні верхньощелепного краю ясен. Циліндр шприца встановлюють паралельно оклюзійній площині верхньої щелепи. Потім шприц із цього положення рухають уперед і голка вводиться в тканини склепіння між гілкою нижньої щелепи й верхньощелепним бугром. Голку вводять у товщу тканин на 2,5-3 см і потім впорскують 1,5- 2 мл анестетика. Упорскування необхідно робити повільно. Голка перебуває в крилоподібно-нижньощелепному просторі, чим досягається близький контакт із зоною розташування головних гілок нижньощелепного нерва. З такого положення голки дифузія анестезуючого розчину відбувається дуже легко. Голку потім повільно витягають, не проводячи при цьому додаткових впорскувань. Для знеболювання гілочок щічного нерва вводять до 0,5 мл анестетика під слизувату оболонку по перехідній складці в області другого нижнього премоляра й першого моляра.

Позаротовий спосіб показаний при зведенні щелеп і при наявності гнійно-запального процесу в ретромолярному просторі. При цьому виді знеболювання голова хворого повинна бути закинута й повернена убік, протилежну тому, де виконують операцію.

Піднижньощелепний метод. При проведенні знеболювання у хворого з правої сторони лікар вкладає великий палець на задній край гілки нижньої щелепи (показує напрямок голки), а вказівний на нижній край тіла нижньої щелепи на відстані 2 см від заднього краю (показує місце уколу).

При проведенні знеболювання у хворого з лівої сторони лікар вкладає вказівний палець на задній край гілки, а кінець великого пальця - на нижній край тіла нижньої щелепи на 2 см від заднього краю. Аналогічним способом можна здійснити знеболювання нижньощелепного нерва із правої сторони. Знеболювання виконується правою рукою. Вкол голки проводять під нижнім краєм нижньої щелепи на відстані близько 2 см від заднього її краю. Напрямок голки - паралельно задньому краю гілки щелепи. Глибина просування голки - на 3,5-4,0 см.

Підвилицевий метод. В 1922 р. Berscher (Берше) запропонував цей шлях введення новокаїну для розслаблення жувальних м'язів при запальній контрактурі й виявив, що після цієї ін'єкції настає знеболювання в ділянці відповідної половини нижньої щелепи. Автор рекомендував робити вкол голки в шкіру на 2 см перед козелком, під вилицевою дугою. Голка вводиться перпендикулярно до шкіри на глибину 2,0-2,5 см.

В 1928 р. В.М. Уваров, користуючись методом Берше, запропонував просувати голку на глибину до 4,5 см для одержання анестезії всього нижньощелепного нерва поблизу овального отвору.

В 1947 р. М.Д. Дубов, також користуючись методом Берше, запропонував просувати голку на глибину до 3,0-3,5 см.

І. В. Бердюк (1958) рекомендує вкол голки робити на рівні середини траго-орбітальної лінії, відступивши на 1,5—2 см донизу від нижнього краю вилицевої дуги й просувати її до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи. Фіксують пальцем глибину проникнення голки, витягають її до підшкірної клітковини й знову просувають нагору під кутом 15—20° до початкової глибини, але на 2—3 мм глибше відзначеної на голці відстані. При цьому голка проникає до внутрішньої поверхні жувального м'яза, поблизу від його нерва, розташованого над вирізкою нижньої щелепи. Крім усунення контрактури жувальних м'язів автор спостерігав знеболювання відповідної половини нижньої щелепи.

За П. М. Єгоровим. У зв'язку з неоднаковою анатомічною будовою крилоподібно-щелепного простору П.М.Єгоров рекомендує вводити розчин анестетика між крилоподібними й скроневим м'язами. Місце вкола голки перебуває на 0,5—1 см допереду від суглобового горбика під нижнім краєм вилицевої дуги. Голку просувають під вилицеву дугу трохи нагору (під кутом 60—75° до шкіри) до зовнішньої поверхні скроневої кістки. Фіксують цю відстань і витягають голку на 1 см. Під прямим кутом до шкіри занурюють голку на відзначену пальцем глибину і вводять анестетик. Анестезія нижньоальвеолярного, язичного й частково щічного нервів настає через 2- 5 хв.

Позадущелепний метод. В 1937 р. Pekkert і Wustrow запропонували цей шлях проведення знеболювання. Вкол голки проводять на 1 см нижче сосцеподібного відростка біля заднього краю гілки нижньої щелепи. Серед негативних сторін цього шляху введення анестетика: доводиться проколювати привушну залозу, можливість поранення великих судин, для виконання цієї анестезії необхідні вигнута голка та ін.

Попередущелепний метод. В 1956 р. М.В. Фетісов запропонував цей шлях проведення анестезії. Автор рекомендує вказівним пальцем лівої руки пропальпувати передній край гілки біля її основи. Над точкою, де перебуває палець, уколюють голку так, щоб кінець голки був виведений на медіальну поверхню гілки. Потім шприц відводять медіально наскільки дозволяють тканини щоки, до кута рота. При такому положенні шприца голку просувають всередину на 1,5 см.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 955 | Нарушение авторских прав