АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміст теми заняття.

Ангіологія (angiologia) – вчення про судини.

Судина – vas s. angion (гр.).

Судини – це система трубочок, по яких рухається рідина. залежно від рідини розрізняють: кровоносні судини, лімфатичні судини.

До кровоносних судин відносяться:

- артерія (arteria) – «повітряна», транспортна судина. По артеріям кров рухається від серця на периферію (до тканин)

- вена (vena, s. phlebs гр.) – транспортна судина. По вені кров рухається з периферії до серця;

- гемомікроциркуляторне русло – здійснює перехід крові з артеріальних судин у венозні, забезпечує обмін речовин. Схема гемомікроциркуляторного русла: артеріола (arteriola)→ прекапілярна артеріола (arteriola precapillaris, s. metarteriola)→ капіляр (vas capillare)→ посткапілярна венула (venula postcapillaris)→ венула (venula).

Кровоносні судини формують кровоносну систему, яка є замкнутою. Схема кровоносної системи: головна (присерцева) артерія (легеневий стовбур або аорта)→ магістральна артерія (здійснює транспорт крові) → органна артерія (здійснює розподіл крові)→ мікроциркуляторне русло (відбуваються обмінні процеси) → мала вена → середня вена → велика вена → головна (присерцева) вена (легеневі вени, порожнисті вени).

Закономірності розподілу артерій:

- артерії відповідають скелету (на кінцівках артерії діляться відповідно до кісткової основи);

- артерії розміщуються відповідно (паралельно) до нервових стовбурів, утворюючі судино-нервові пучки;

- артерії супроводжуються венами: великі – одною, середні та малі – двома (пульсація артерій зумовлена течію крові по венах);

- артерії супроводжуються лімфатичними судинами;

- артерії від магістрального стовбура до органів йдуть найкоротшим шляхом;

- артерії розміщені на згинальних поверхнях;

- артерії лежать у захищених місцях;

- артерії входять в орган з увігнутого боку;

- для артерій характерна білатеральна (двостороння) симетрія;

- артерії тулубу поділяються на 2 групи: тілесні (парієнтальні), які харчують стінки та нутряні (вісцеральні), які харчують органи;

- артерії, які йдуть до органа, можуть бути кінцевими або анастомозуючими. Кінцеві артерії переходять у гемомікроциркуляторне русло, анастомозуючі мають зв’язок зі сусідніми артеріями, сприяють перерозподілу крові;

- артерії мають параартеріальне русло, утворюють паравенозне русло (vasa vasorum), артерії нервів (arteriae nervorum);

- в артеріальній системі є пристосування (анастомози), які забезпечують кровопостачання органів при пошкодженні або перетисненні великих стовбурів (колатеральний кровообіг).

Артеріо (артеріоло) – венозні (венулярні) анастомози – шунти – югста – або екстракапілярний кровообіг – існують на рівні внутрішньоорганних артерій, мають сфінктери.

При перев’язці артерії або вени виникає редукований кровообіг. Кровообіг певного місця називається регіональним кровообігом.

Типи розгалуження артерій:

- магістральний

- розсипний

- змішаний

Будова стінки кровоносної судини:

1. Внутрішня оболонка (tunica intima) складається з ендотелію (судинного епітелію), базальної мембрани, субендотелію, внутрішньої еластичної мембрани. У венозних судинах внутрішня оболонка утворює клапани (кожний клапан у вигляді двох кишень), які спрямовують потік крові, запобігають зворотній течії.

2. Середня оболонка (tunica media) складається з м’язових клітин спірального напряму, м’язових волокон, еластичних та колагенових волокон, зовнішньої еластичної мембрани. Залежно від будови середньої оболонки розрізняють судини еластичного типу, еластично-м’язового та м’язового типу. У венах м’язовий шар розвинутий слабо, багато волокнистої сполучної тканини. В стінці артеріол є лиш один суцільний шар гладкої мускулатури. Прекапіляр має уривчастий шар гладких м’язових волокон. Прекапіляри регулюють розподіл крові між групами капілярів. Стінка капілярів складається з ендотелію на базальної мембрані. В ендотеліальних клітинах іноді є мембрана замість цитоплазми – фенестрація. В стінці посткапілярів немає м’язових елементів, але лише в тих, які мають діаметр понад 50 мкм, у венулах спостерігаються клапани.

3. Зовнішня оболонка (tunica externa) – це пухка сполучна тканина (адвентиціальна оболонка). Вона містить судини судин та нерви судин.

Функції кровоносних судин:

- транспортна (цю функцію виконують присерцеві, магістральні та органні судини);

- розподільна (артеріоли та прекапіляри розподіляють кров між групами капілярів);

- обмінна (цю функцію виконують капіляри. Шляхами проникнення через стінку капілярів є дифузія, стик ендотеліальних клітин, фенестри, везикули);

- регуляторна (гуморальна регуляція діяльності органів і систем).

Плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus) на рівні правого грудино-ключичного суглобу розгалужується на дві гілки: праву загальну сонну артерію і праву підключичну артерію.

Ліва загальна сонна артерія (arteria carotis communis sinistra) починається безпосередньо від дуги аорти, має 2 частини: грудну (pars thoracica) і шійну (pars cervicalis).

Права загальна сонна артерія (arteria carotis communis dextra) починається від плечоголовного стовбура, має тільки шийну частину.

Кожна загальна сонна артерія лежить у сонному трикутнику і на рівні верхнього краю щитовидного хряща розгалужується на 2 гілки: зовнішню та внутрішню сонні артерії.

Внутрішня сонна артерія (arteria carotis interna). Вона має 3 відділа:

І. шийний відділ (pars cervicalis) лежить латеральніше від зовнішньої сонної артерії, при перетисненні внутрішньої сонної артерії пульс у висковій ямці не зникає, гілок не має.

ІІ. кам’янистий (pars petrosa), лежить у сонному каналі, дає сонно барабанні гілки (rami, s. aa. caroticotympanici) до барабанної порожнини;

ІІІ. печеристий (pars cavernosa) лежить у печеристій пазусі на сонній борозні, дає наступні гілки:

1. очна артерія (a. ophthalmica) – проходить через зоровий канал в орбіту, кровопостачає:

- кон’юктиву (aa. conjunctivales);

- повіки (aa. palpebrales)

- слізну залозу (a. lacrimalis);

- м’язи ока (rami musculares)

- сітківку (a. centralis retinae)

- очне яблуко (a. ciliares anteriores et posteriores)

носову порожнину та оболонки головного мозку решітчастими артеріями (aa. ethmoidales)

- спинку носа (a. dorsalis nasi)

2. передня артерія мозку (a. cerebri anterior) – кровопостачає мозок, бере участь у формуванні артеріального кола мозку (Віллізієва кола)

3. середня артерія мозку (a. cerebri media) – кровопостачає мозок

4. задня сполучна артерія (a. communicans posterior) – це анастомоз – сполучає внутрішню сонну артерію із задньою артерією мозку

5. передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior) спускається у шлуночки мозку.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 633 | Нарушение авторских прав