АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні властивості сердцевого м'яза.

Стінка серця складається з 3 шарів. Середній шар (міокард) складається з посмугованого м'яза. Сердцевому м'язу, як і скелетним м'язам, притаманна властивість збудливості, здатністю проводити збудження і скоротливість.

До фізіологічних особливостей сердцевого м'яза відносяться подовжений рефрактерний період і автоматизм.

Збудливість сердцевого м'яза. Сердцевий м'яз менш збудливий, ніж скелетні. Для виникнення збудження в сердцевому м'язі необхідний сильніший подразник, ніж для скелетних.

Провідність. Збудження по волокнах сердцевого м'яза проводиться з меншою швидкістю, чим по волокнах скелетного м'яза.

Скоротність. Реакція сердцевого м'яза не залежить від сили подразнень, що наносяться. Сердцевий м'яз максимально скорочується і на порогове і на сильніше по величині подразнення.

Рефрактерний період. Серце, на відміну від інших збудливих тканин, має значно виражений і подовжений рефрактерний період. Він характеризується різким зниженням збудливості тканини в період її активності. Завдяки цьому сердцевий м'яз не здібний до тетанічного (тривалому) скорочення і здійснює свою роботу за типом одиночного м'язового скорочення.

Автоматизм серця. Поза організмом за певних умов серце здатне скорочуватися і розслаблятися, зберігаючи правильний ритм. Здатність серця ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають в нім самому, носить назву автоматизму.

Фізіологія нейрона. Збудження і гальмування в ЦНС. Інтеграційна функція нейронних ланцюгів.

Нейрон – анатомо-гістологічна одиниця ЦНС. Він складається з тіла і відростків.

Тіла нейронів складають сіру речовину головного мозку. Їх функції полягають в переробці і зберіганні інформації, а також в живленні відростків

Відростки нейронів:

1. аксони – довгі мало розгалуджені відростки, проводять інформацію від тіла нейрона до периферії

2. дендрит – короткі, сильно розгалуджені відростки, які передають інформацію від периферії до тіла нейрона.

Функції відростків полягають в проведенні інформації до тіла і від тіла нейрона, в забезпеченні взаємодії нейронів з іншими структурами.

По локалізації нейрони підрозділяються на центральні і периферичні. Центральними називаються ті нейрони, тіла яких лежать в межах ЦНС. Периферичні нейрони належать периферичній нервовій системі. Вони можуть залягати в спинно-мозкових гангліях, в гангліях черепномозкових нервів, в гангліях вегетативної нервової системи.

Залежно від виконуваної функції нейрони діляться на 3 основних групи:

1. аферентні (чутливі)

2. еферентні (рухові)

3. вставні (контактні).

Аферентні нейрони забезпечують сприйняття подразнення і передачу інформації в ЦНС.

Еферентні нейрони забезпечують передачу інформації від ЦНС на периферію.

Вставні нейрони забезпечують передачу інформації усередині ЦНС (з аферентних нейронів на еферентні).

Залежно від ефекту вставні нейрони підрозділяються на:

1. збуджуючі – роблять збуджуючий вплив на еферентні нейрони

2. гальмівні – роблять гальмівний вплив на еферентні нейрони.

Залежно від вигляду медіатора в синапсі нейрона розрізняють:

1. холінергичні нейрони (медіатор – ацетілхолін)

2. адренергічні нейрони (медіатори – адреналін і норадреналін)

Серед безлічі відомих функцій нейрона: трофічної, генераторної, провідної збудження, найбільший інтерес представляє здатність нейронів синтезувати і секретувати біологічно активні речовини.

Одна нервова клітина може синтезувати лише один вид медіатора.

Аксонний транспорт полягає в пересуванні від тіла клітини до закінчення аксона синтезованих в клітинних органелах секреторних гранул. Окрім прямого аксонного транспорту, існує і зворотний (ретроградний), суть якого полягає в захваті аксоннимі закінченнями (шляхом піноцитозу) з синаптічеськой щілини невитрачених молекул речовини і збереженні їх в телі нейрона у вигляді деякого резерву.

Дата добавления: 2015-10-19 | Просмотры: 452 | Нарушение авторских прав