АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Система кровообігу

Кров може виконувати життєво необхідні функції тільки при умові безперервного руху. До системи кровообігу відносяться серце, виконуюче роль насосу і судини, по яких циркулює кров. Кров виходить із серця по артеріях, розгалуженнях артеріол і по капілярах поступає до тканин, потім по дрібних венах, венулах і великих венах повертається до серця. Таким чином завдяки кровообігу до усіх органів і тканин поступають поживні речовини, кисень, необхідні солі, гормони, вода.

Судинна система складається із двох кругів кровообігу – великого і малого. Велике коло кровообігу бере початок від лівого шлуночка, з якого кров поступає в аорту. Із аорти артеріальна кров попадає в артерії, які з віддаленням від серця розгалужуються і самі тонкі із них розгалужуються на капіляри, які густою сіткою пронизують весь організм. Через тонкі стінки капілярів кров віддає поживні речовини і кисень в тканинну рідину, а продукти життєдіяльності із тканинної рідини поступають в кров. Дальше капіляри зливаються у тонкі вени, які, зливаючись, утворюють венули, вени, крупні вени, які впадають у верхню і нижню полі вени. Вони приносять венозну кров в праве передсердя, де і закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу починається від правого шлуночка серця легеневою артерією, по якій венозна кров приноситься до капілярів альвеол легенів. Там відбувається обмін газами між венозною кров’ю і повітрям альвеол. Від легенів по чотирьох легеневих артеріях уже артеріальна кров повертається до серця у ліве передсердя, де закінчується мале коло кровообігу. Із лівого передсердя кров поступає в лівий шлуночок, де починається велике коло.

Із системою кровообігу тісно пов’язана лімфатична система. Вона існує для відтоку рідини від тканин. Лімфатична система починається із сітки замкнутих капілярів, які переходять у лімфатичні судини, що впадають в лівий і правий лімфатичні протоки, а потім у вени. На шляху до вен лімфа проходить через лімфатичні вузли, які виконують роль біологічних фільтрів і захищають організм від чужорідних тіл і мікробів. Утворення лімфи пов’язано з переходом розчинених в плазмі речовин із капілярів у тканинну рідину і із тканин в лімфатичні капіляри. За добу в організмі людини утворюється до 4л лімфи. При нормальному функціонуванні організму існує рівновага між утворенням лімфи і відтоком її. Лімфа переміщується завдяки скороченню стінок судин і м’язів.

Серце – полий м’язовий орган, розташований в лівій частині грудної клітини. Маса його 200 – 300г. У дітей серце відносно більше і складає до 0,8% маси тіла, у дорослої людини – до 0,5%. Найбільш інтенсивно серце росте на першому році життя, до 5 років збільшується в 4 рази, а до 16 років – у 11 разів. Серце розділене на 4 камери (два передсердя і два шлуночка). Ліва і права половини розділені суцільною перегородкою. Кожна половина має передсердя і шлуночок, між якими є перегородка з отвором і клапанами. Через ці отвори кров із передсердя попадає в шлуночок. На межі між лівим шлуночком і аортою та правим шлуночком і легеневою артерією також є клапани. Клапани забезпечують рух крові в одному напрямку.

Серце скорочується ритмічно: скорочення відділів серця змінюються їх розслабленням. Скорочення відділів серця називають систолою, а розслаблення – діастолою. Період одного скорочення і розслаблення серця називають серцевим циклом. В стані спокою він дорівнює десь 0,8 сек.

Частота серцевих скорочень у дорослої людини дорівнює 70 – 75 ударів за 1 хвилину. При скороченні серце виштовхує у русло 60 – 80 мл крові – це ударний або систолічний об’єм крові. Кількість крові, що виштовхується серцем за 1 хв. називають хвилинний об’єм крові. Як ударний так і хвилинний об’єми з віком змінюються.

Виштовхування крові у русло призводить до збільшення тиску у кров’яному руслі. Тиск під яким знаходиться кров у руслі називають кров’яним тиском. Він змінний. Під час скорочення шлуночків кров з силою виштовхується у кров’яне русло, при цьому відмічається найбільший тиск крові. Цей тиск називають систолічний або максимальний тиск. При розслабленні серця в період діастоли тиск зменшується і стає мінімальним – діастоличний.. У нормі систолічний тиск становить 110 -125 мм рт.стовба, діастоличний – 60 – 85мм.. Кров’яний тиск підтримується на постійному рівні. Він може підвищуватися при фізичних навантаженнях, при емоціональних збудженнях.

У період статевого дозрівання ріст серця може бути більш інтенсивним і випереджати розширення кров’яного русла. що призводить до підвищення артеріального тиску (юнацька гіпертонія) Це явище з віком проходить, але до підвищення тиску в юнацькому віці необхідно підходити уважно, щоб не пропустити будь який патологічний процес (нефрит, сухоти нирок та інше.).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 607 | Нарушение авторских прав