АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Значення крові і її склад.

Клітини, тканини і органи організму можуть існувати і нормально функціонувати тільки в певних умовах, що створюються внутрішнім середовищем, до якого вони пристосувалися в процесі еволюції. Внутрішнє середовище забезпечує можливість отримання клітинами поживних речовин і вивід продуктів обміну. Так як внутрішнє середовище відносно постійне, клітини функціонують в постійних умовах. Збереження постійності внутрішнього середовища називається гомеостазом. Гомеостаз підтримується комплексом динамічних процесів. Значна роль тут належить регуляторним системам – нервовій і ендокринній. Збереження постійності внутрішнього середовища можливо тільки при функціонуванні системи дихання, серцево0судинної системи, органів травлення і виділення.

Внутрішнім середовищем людини є кров, лімфа і тканинна рідина.

Поживні речовини і кисень розносяться кров’ю по організму і поступають в лімфу і тканинну рідину. У зворотньому напрямку відбувається виділення продуктів обміну. Знаходячись в постійному русі, кров забезпечує постійність складу тканинної рідини. Тому кров виконує найважливішу роль в забезпеченні постійності внутрішнього середовища. Розчинення в крові кисню і виділення вуглекислого газу називають дихальною функцією крові. В легенях кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ. В капілярах різних тканин і органів кров віддає їм кисень і забирає вуглекислий газ.

Кров виконує також транспортну функцію, переносячи поживні речовини від органів травлення до клітин і тканин інших органів і виносить продукти окислення. Кров виконує і захисну функцію. В організм можуть попадати різні шкідливі речовини, або мікроби. Вони руйнуються клітинами крові, або знешкоджуються спеціальними захисними речовинами.

Кров приймає участь у гуморальній регуляції діяльності організму, а також виконує терморегуляторну функцію, охолоджуючи або зігріваючи органи.

Кількість крові в організмі людини змінюється з віком. Відносно маси тіла у дітей крові більше, ніж у дорослих. У новонароджених кров складає до 15% маси тіла, у 14 років – 7%. Це пов’язано з інтенсивністю протікання обмінних процесів. У дорослої людини загальна кількість крові складає 5 – 6 л. Деяка частина крові знаходиться в «кров’яних депо» (судини селезінки, шкіри, печінки, легенів). Під час напруженої м’язової роботи, при втратах крові запаси її поступають в загальний кровообіг.

Кров представляє собою червону непрозору рідину. Якщо кров від центрифугувати, вона розділиться на два шари. Верхній шар – трошки жовтувата рідина – плазма і осад темночервоного кольору. На межі між плазмою і осадом буде тонка світла плівка. Осад разом з плівкою утворений клітинами крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). Всі клітини крові живуть тільки деякий час, тому в спеціальних органах (кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли) безперервно утворюються нові клітини крові. У дорослої людини співвідношення плазми і клітин крові складає 55:45. У дітей раннього віку кров’яних клітин дещо більше.

Плазма складається на 90 – 92% із води, 8 – 10% складають органічні і неорганічні речовини. Концентрація розчинених речовин визначає певний осмотичний тиск. Постійність осмотичного тиску має важливе значення для усіх клітин організму. Розчини, які по своєму якісному складу і концентрації відповідають складу плазми називають фізіологічними. Такі розчини використовують як замінники крові.

Клітини крові.

Еритроцити – красні кров’яні клітини, виконують дихальну функцію крові. Їх у дорослої людини – 4,5 – 5,0 млн в 1 мкл крові. Кількість еритроцитів може змінюватися залежно від умов перебування людини (високогір’я).

Дихальна функція еритроцитів пов’язана з наявністю в них особливої речовини – гемоглобіну. До складу гемоглобіну входить двухвалентне залізо, яке з’єднуючись з киснем повітря утворює оксигемоглобін. В капілярах він легко розпадається на гемоглобін і кисень, який і поглинається клітинами. Кількість гемоглобіну в крові залежить від кількості еритроцитів, харчування, перебування на свіжому повітрі та інше. За 100% прийнято 16,7 г гемоглобіну в 100 мл крові. У дорослої людини в крові гемоглобіну 60 – 80%.

Кількість еритроцитів у крові з віком змінюється. У новонароджених вони можуть перевищувати 7 млн в 1 мкл крові, а гемоглобін перевищувати 100%.. Потім ідуть періодичні пониження та підвищення цих показників. Зниження кількості еритроцитів нижче 3 млн, гемоглобіну нижче 60% свідчить про наявність анемічного стану.

Коли кров залишити в капілярних трубках, то через деякий час еритроцити будуть осідати. Цей показник визначається швидкістю осідання еритроцитів. У чоловіків вона дорівнює 1 – 100 мм/годину, у жінок – 3 – 15 мм/год. Вона змінюється з віком (у новонароджених – 1 – 2мм/год., у дітей до 3 років – 2 – 17 мм/год., у віці 7 – 12 років – не перевищує 12мм/год).

Лейкоцити – білі кров’яні клітини, важливішою функцією їх є захист від мікроорганізмів і токсинів, що попадають в організм. Захисна функція лейкоцитів пов’язана з їх здатністю самостійно рухатись до місця проникнення мікробів чи чужорідні речовини. Приблизившись до них лейкоцити поглинають мікроорганізми і перетравлюють їх. Поглинання лейкоцитами мікроорганізмів чи чужорідних речовин називається фагоцитозом. Важливим фактором, що визначає захисні властивості лейкоцитоів, є також їх участь в імунних реакціях.

За формою, будовою і функцією відрізняють різні типи лейкоцитів: лімфоцити, моноцити, нейтрофіли. Лімфоцити утворюються в лімфатичних вузлах, вони не здатні до фагоцитозу, але виробляють антитіла і тим самим мають велике значення в забезпеченні імунітету. Нейтрофіли виробляються в червоному кістковому мозку, найбільш численні лейкоцити і виконують основну роль у фагоцитозі. Один нейтрофіл може поглинути до 20 – 30 мікроорганізмів. Коли чужорідна речовина по розміру більша нейтрофіла, навколо неї скопичується група нейтрофілів. Здатні до фагоцитозу і моноцити, клітини, що утворюються в селезінці і печінці.

У крові дорослої людини знаходиться 4000 – 9000 лейкоцитів в 1 мкл крові з відповідним співвідношенням між різними типами, що визначає лейкоцитарну формулу. При патологічних змінах це співвідношення може змінюватися.

Кількість лейкоцитів і їх співвідношення змінюються з віком. У новонароджених лейкоцитів значно більше (до 20 тисяч).З перших днів число їх зменшується і досягає 10 – 12 тисяч до 7 – 12 дня. З кінця першого року кількість лейкоцитів поступово зменшується і у віці 13 – 15 років досягає величин дорослої людини.

Тромбоцити – найменші кров’яні клітини, їх від 200 тис. до 400 тис. в 1мкл крові. Після важкої м’язової роботи кількість їх збільшується у 3 – 5 разів. Основна функція тромбоцитів пов’язана з участю у звертанні крові При пошкодженні тромбоцитів із них в плазму потрапляє речовина, що формує згусток крові – иромб.

При переливанні крові від одної людини до іншої необхідно враховувати групи крові. Це пов’язано з тим, що в еритроцитах крові міститься особливі речовини – антигени (агглютиногени), а у білках плазми – агглютинини. Аглютиногенів в еритроцитах два типи (А і В). В еритроцитах вони можуть бути по одному, разом два і може не бути ні одного. Аглютиногенів у плазмі крові теж два. Аглютинація (склеювання) еритроцитів наступає коли зустрічаються однойменні агглютинини і аглютиногени. У людей є чотири комбінації аглютиногенів і агглютининів, тому і відрізняють чотири групи крові. В крові є і інші аглютиногени. Один із них, найбільш суттєвий резус-фактор. Він є у 85% людей (резус-позитивні), у 15% людей його немає (резус-негативні).

Малокров’я – різке пониження гемоглобіну крові і зменшення кількості еритроцитів. Різні захворювання і особливо несприятливі умови життя дітей і підлітків можуть призвести до малокров’ю. Воно супроводжується головним болем, запамороченням, негативно відбивається на працездатності і успішності.

Для попередження цього необхідні правильна організація режиму дня, раціональне і доброякісне харчування нормування навчального навантаження, необхідна кількість рухової активності на свіжому повітрі.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 599 | Нарушение авторских прав