АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фармакологічна група.

Прості препарати вітамінів. Код АТС А 11Н А 03.

Фармакологічні властивості. Вітамін Е є антиоксидантним засобом, який захищає різні ендогенні речовини організму від окислення. Гальмує перекисне окислення ліпідів, яке активується при багатьох захворюваннях. Бере участь у процесах тканинного дихання, біосинтезі гему табілків, обміні жирів та вуглеводів, проліферації клітин та ін. При дефіциті вітаміну Е розвиваються дегенеративні зміни у м’язах, підвищується проникність та ламкість капілярів, перероджується епітелій сім’яних канальців та яєчок, відмічаються дегенеративні процеси у нервовій тканині і гепатоцитах. Недостатність вітамінуЕ може зумовити гемолітичну жовтяницю новонароджених, синдром мальабсорбції, стеаторею. альфа-Токоферолу ацетат (ВітамінЕ) всмоктується у кишечнику у присутності жиру та жовчних кислот, механізм всмоктування – пасивна дифузія. Транспортується β-ліпопротеїдами крові, максимальний вміст у крові – на 4-ту годину після прийому. Виводиться з калом, з сечею виводяться кон’югати та токоферонова кислота.

Показання для застосування. Призначають при лікуванні м’язових дистрофій різного характеру та генезу, дерматоміозитів, контрактури Дюпюїтрена, бічногоаміотрофічного склерозу, дерматозів, псоріазу, порушень функцій чоловічих статевих залоз і менструального циклу, загрозі переривання вагітності. Препарат ефективний при склеродермії, гіпотрофії та інших захворюваннях у дітей. альфа-Токоферолу ацетат (Вітамін Е) може підвищувати ефективність проти судомнихзасобів при епілепсії. Препарат застосовують при спазмах периферичних судин, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, міокардіодистрофії, у комплексній терапії інших серцево-судинних захворювань та очних хвороб. альфа-Токоферолу ацетат (Вітамін Е) зменшує побічну дію хіміотерапевтичних засобів.

Спосіб застосування та дози. альфа-Токоферолу ацетат (Вітамін Е) призначають внутрішньо. Внутрішньо препарат приймають уформі 5 %, 10 % та 30 % олійних розчинів (в 1 мл міститься відповідно 0,05 г,0,1 г та 0,3 г альфа-Токоферолу ацетату (Вітаміну Е)) у нижче вказаних дозах таза такими схемами. При м’язових дистрофіях, аміотрофічному бічному склерозі, інших захворюваннях нервово-м’язової системи добова доза дорівнює 0,05 – 0,1 г. Приймають протягом 30 - 60 днів, повторюючи курс через 2 - 3 місяці. При порушеннях сперматогенезу та потенції у чоловіків добова доза становить 0,1 –0,3 г. У поєднанні з гормональною терапією призначають протягом 30 днів. При загрозі переривання вагітності альфа-Токоферолу ацетат (Вітамін Е) приймають удобовій дозі 0,1 – 0,15 г протягом 7 - 14 днів, при аборті та погіршенні внутрішньо утробного розвитку плода призначають по 0,1 – 0,15 г на добу щоденно або через день у перші 2 - 3 місяці вагітності. При атеросклерозі, міокардіодистрофії, захворюваннях периферичних судин за добу вводять у поєднанні з вітаміном А по 0,1 г препарату (курс лікування 20 - 40 днів із можливим повторенням лікування через 3 - 6 місяців). При комплексній терапії серцево-судинних захворювань, очних та інших хвороб альфа-Токоферолу ацетат (Вітамін Е) призначають у дозі 0,05 – 0,1 г 1 - 2 рази на добу (курс лікування 1 - 2 - 3 тижні). При дерматологічних хворобах добова доза препарату дорівнює 0,05 – 0,1 г (курс лікування становить 20 - 40 днів). При склеродермії, гіпотрофії і зниженні резистентності капілярів у грудних дітей застосовують у добовій дозі 0,005 –0,01 г.

Побічна дія. Препарат може викликати алергічні реакції. При вираженому побічному ефекті препарат відміняють.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.

Передозування. Явища передозування не спостерігалися.

Особливості застосування. Приймати препарат рекомендовано під час їжі. З обережністю препарат призначають при інфаркті міокарда, вираженому атеросклерозі, алергічних реакціях.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. альфа-Токоферолу ацетат (Вітамін Е) не можна застосовувати внутрішньо у поєднанні з препаратами заліза, срібла, лужнореагуючими засобами.

Умови та термін зберігання. В захищеному від світла і недоступному длядітей місці, при температурі від 15⁰С до 25⁰С.

Термін придатності – 2 роки.

СИРЕПАР

(SIREPAR)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: непрозорий, чистий розчин червоно-бурого кольору з характерним запахом печінки і фенолу, без механічних домішок;

склад: 1 мл розчину містить 10 мкг ціанокобаламіну у вигляді водного гідролізату екстракту печінки;

допоміжна речовина: фенол.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Гепатотропні засоби. Код АТС А 05В А 08.

Фармакологічні властивості. Препарат містить гідролізат печінки із стандартною концентрацією ціанокобаламіну (вітаміну В₁₂). Прискорює регенерацію паренхіматозної тканини печінки завдяки ліпот ропному ефекту. Підвищує детоксикацій ні властивості гепатоцитів.

Фармакокінетика. При внутрішньом’язовому введенні повільно всмоктується, при внутрішньо венному введенні швидко проникає у тканини. Ціанокобаламін проникає через плаценту, а також виділяєтся в грудне молоко жінок, що годують.

Показання для застосування. Хронічний та під гострий гепатит, цироз печінки, жирова дистрофія печінки різного генезу, дегенеративна зміна паренхіми печінки, токсичне та медикаментозне ураження печінки.

Спосіб застосування та дози. Сирепар застосовують внутрішньом’язово тавнутрішньо венно. Добова доза для дорослих як при внутрішньо венному, так і привнутрішньом’язовому введенні – 2 - 3 мл розчину (вводити повільно). Загальна курсова доза становить приблизно 150 - 200 мл.

Дітям: від 1 року до 4 років: по 1-3 мл внутрішньом’язово або внутрішньо венно 1 раз на добу протягом 2-6 тижнів. Рекомендується починати з низьких доз, поступово збільшуючи дозу на 0,5 мл на день. При внутрішньо венному введенні Сирепар доцільно розводити фізіологічним розчином або кров’ю.

Побічна дія. Кропив’янка, відчуття жару, алергічні реакції (висипи на шкірі, свербіж, еритема).

Протипоказання. Гострий гепатит, печінкова кома, дифузне ураження печінки, алергія до препарату.

Передозування. У клінічній практиці зареєстрованих випадків передозування не відзначено.

Особливості застосування. До початку лікування для встановлення підвищеної чутливості до Сирепару 0,1 - 0,2 мл препарату вводять глибоко в сідничний м’яз. Якщо протягом 30 хв. не виникають симптоми алергічних реакцій, можна вводити препарат у терапевтичній дозі.Сирепар застосовується у вагітних та жінок, що годують тільки зажиттєвими показаннями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не відзначена.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-30°C, у захищеному відсвітла місці.

Термін придатності –3 роки.

ЛІПІН

(LIPIN)

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: аморфна маса білого або світло-жовтого кольору, із характерним запахом;

склад: 1 пляшка містить лецетину-стандарту 0,5 г;

допоміжні речовини: лактоза

Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину для внутрішньо веннихін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на метаболічні процеси.

Код АТС А 16А Х 10.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ліпін має антигіпоксичнудію, сприяє підвищенню швидкості дифузії кисню з легенів у кров та з крові утканини, нормалізує процеси тканинного дихання. Відновлює функціональну активність клітин, синтез і виділення ендотеліального фактора розслаблення, поліпшує мікро циркуляцію та реологічні властивості крові. Ліпін інгібує процесиперекисного окислення ліпідів у крові і тканинах, підтримує активність антиоксидантних систем організму, виявляє мембранопротекторний ефект, виконує функцію неспецифічного де токсиканта, підвищує неспецифічний імунітет.

При інгаляційному введенні Ліпін сприяє збереженню легеневого сурфактанта, що покращує легеневу та альвеолярну вентиляцію, збільшує швидкість транспорту кисню через біологічні мембрани. Ліпін не порушує функціональної діяльності органів і систем організму, нетоксичний, не має кумулятивних властивостей.

Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення Ліпін як ліпосомальна композиція циркулює в крові до 2 годин. Максимальне накопичення препарату відмічається в печінці та селезінці (до 20%), яке досягається через 5 хв після введення та зберігається протягом 180-300хв. Препарат виводиться із сечею й калом.

Показання до застосування. Препарат застосовується у складі комплексної терапії. Пульмонологія. Синдром гострої та хронічної недостатності будь-якого генезу у дорослих і дітей, у т. ч. у новонароджених з розладами дихання, які пов’язані з перенесеною перинатальною гіпоксією та асфіксією при пологах.

Кардіологія. Гострий інфаркт міокарда і нестабільна стенокардія.

Гастроентерологія. Гострі й хронічні активні гепатити, хронічний некалькульозний холецистит, цироз печінки, неспецифічний виразковий коліт.

Акушерство. Пізній гестоз, внутрішньочеревна гіпоксія плода.

Нефрологія. Гострий та хронічний пієлонефрит, гломерулонефрит, діабетична нефропатія, полікістоз, ниркова недостатність.

Спосіб застосування й дози. Застосовується внутрішньо венно, інгаляційно, внутрішньо та ректально. Для внутрішньо венного та інгаляційного застосування емульсія Ліпіну готується безпосередньо перед застосуванням шляхом додавання уфлакон 50 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. Після цього флакон струшують протягом 2-3 хв до утворення однорідної емульсії білуватого кольору.

Для внутрішнього та ректального застосування емульсію Ліпіну можна готувати на дистильованій чи перевареній воді.

Пульмонологія. Для інгаляційного застосування Ліпін призначають по 10-15 мг/кг маси тіла 1-3 рази на день. Новонародженим із синдромом дихальних розладів Ліпін призначають інгаляторно у дозах 25-100 мг/кг маси тіла на одну інгаляцію 3-4 рази на добу. Оптимальна тривалість інгаляції становить 3-4 хв. Курс лікування становить 4-5 днів. За необхідністю курс лікування може бути продовжений до 12 днів.

Кардіологія. При лікуванні гострого інфаркту міокарда і нестабільної стенокардії Ліпін призначають у дозі 35 мг/кг маси тіла 4 рази на день. Препарат вводять внутрішньо венно, повільно. Курс лікування – 4-5 днів. При проведеннітромболітичної терапії для запобігання репер фузійних ушкоджень міокарда Ліпінпризначають у дозі 30 мг/кг маси тіла за 30 хв до введення тромболітика, а в подальшому – по 15 мг/кг маси тіла 4 рази на день. Курс лікування 7-9 днів.

Акушерство. При лікуванні пізніх гестозів Ліпін призначають у дозі 5-10мг/кг маси тіла один раз на добу. Препарат вводять внутрішньо венно, повільно. Курс лікування –3-10 днів, залежно від клінічних проявів гестозу.

Гастроентерологія. При лікуванні гострого або хронічного гепатиту, хронічного некалькульозного холециститу та цирозу печінки Ліпін призначають внутрішньо по 1 г 2 рази на день. Курс лікування – 18-21 день. У разі тяжкого перебігу захворювання Ліпін вводять внутрішньо венно краплинно на 5 % розчині глюкози по 1 г 2 рази на день протягом 10 днів. У процесі лікування можлива зміна способу введення препарату. При лікуванні неспецифічного виразкового коліту Ліпінпризначають по 1 г у мікро клізмах 2 рази на добу протягом 10 днів, а потім по 0.5 г 2 рази на день ще протягом 10 днів.

Нефрологія. При лікуванні гострого та хронічного пієлонефриту Ліпінпризначають у дозі 10-20 мг/кг маси тіла 1 раз на день у поєднанні з комбінованою антибактеріальною терапією. Препарат вводять внутрішньо венно краплинно, повільно. Курс лікування – 3-4 дні. При лікуванні хронічного гломерулонефриту, пієлонефриту, діабетичної нефропатії у стадії хронічної ниркової недостатностіЛіпін призначають у дозі 10-20 мг/кг маси тіла 1 раз на добу, у поєднанні із стандартною базовою терапією Препарат вводять внутрішньо венно краплинно, повільно. Курс лікування – 4 дні.

Побічна дія. Можливі появи кропив’янки та інших алергічних реакцій. У цих випадках препарат слід відмінити та призначити симптоматичне лікування.

Протипоказання. При індивідуальній підвищеній чутливості до компонентів препарату.

Передозування. Можливі прояви підвищеної чутливості до компонентів препарату. Терапія симптоматична.

Особливості застосування. Не застосовувати у одному шприці з іншимипарентеральними розчинами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можливо призначення Ліпіну у комплексній терапії зі стероїдними, цитостатичними, жовчогінними та вітамінними засобами, антибіотиками.

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі від мінус 20⁰С до 0^оСТермін придатності – 1 рік.

ГЕПТРАЛ ®

(HEPTRAL®)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: адеметіонін;аде метіоніну 1,4-бутандисульфонат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки, практично білі, покриті кишково розчинною оболонкою;

склад: 1 таблетка містить760 метіоніну 1,4-бутандисульфонат, що відповідає 400 мг катіону аде метіоніну;

допоміжні речовини: кремній колоїдний безводний, натрій крохмальгліколят, магній стеарат, целюлоза мікрокристалічна, поліметакрилат, полі етиленгліколь 6000, тальк, симетикон, полісорбат.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, кишково розчинні.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1171 | Нарушение авторских прав