Гіпогалактія – причини, види, ступені, профілактика
Гіпогалактія — це порушення секреторної функції молочних залоз в вигляді її зменшення. При цьому добова кількість молока, яке виділяється, не задовольняє потреби дитини.
є багато причин гіпогалактії:
- неповноцінна інформація і підготування вагітної жінки і матері до правил грудного вигодовування; в теперішній час багато вчених світу вважають це основною причиною гіпогалактії;
— часто вона розвивається в результаті захворювань матері — неврологічна й ендокринна патологія (у 50% жінок, що страждають цукровим діабетом), захворювання серцево-судинної системи, доброякісні пухлини матки і яєчників, гострі запальні процеси і вади молочної залози при інфантилізмі;
— велике значення мають пізній токсикоз вагітності, надмірна кровотеча під час пологів;
— галакторея (див. стор. 386);
— стресові стани, алкоголь, наркотики і паління;
— прийом медикаментів під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді;
— пізніше, ніж потрібно, перше прикладання дитини до грудей, порушення правил прикладання;
— нераціональний режим і харчування матері, її фізичне і розумове перевантаження;
— пологи в пізньому віпі (старше 35 років);
— мастити (запалення молочної залози), які нерідко зустрічаються. Найчастіше виявляється декілька причин гіпогалактії. В ряді випадків
етіологію встановити не вдається.
Класифікація гіпогалактії
За етіологією гіпогалактія буває:
— первинна — обумовлена ендокринними захворюваннями матері (цукровий діабет та ін.);
— вторинна — виникає в зв'язку з багатьма розглянутими причинами (крім гормональних); проте, як сказано вище, найчастіше вторинна гіпогалактія розвивається через порушення правил вигодовування.
За часом виникнення гіпогалактія буває:
— рання — з'являється в перші 10 днів після пологів;
— пізня — з'являється через 10 днів після пологів.
За ступенем дефіциту молока виділяють 4 ступені гіпогалактії:
I — дефіцит молока не більше 25 % добової потреби;
II — дефіцит молока — 26%-50%;
III — дефіцит молока — 51%-75%;
IV — дефіцит молока — більше 75%.
Профілактику гіпогалактії необхідно проводити ще по її початку. В першу чергу потрібно усунути чинники, що можуть призвести до її розвитку: в дитячому віці передбачити розвиток інфантилізму (забезпечити нормальний режим харчування, умови життя і навчання і т.д.), надалі своєчасно лікувати захворювання, провести профілактику ускладнень вагітності і пологів.
Матері, яка годує малюка, необхідно створити задовільні матеріально-побутові умови, перешкоджати виникненню стресових станів, інфекційних захворювань. Жінка повинна дотримуватись гігієнічних правил догляду за молочними залозами, отримувати повноцінні продукти харчування.
Головна роль у профілактиці гіпогалактії покладається на ритмічне і повне спорожнення молочних залоз. Ритм вигодовування, відповідний потребам і віку дитини, сприяє формуванню позитивних умовних рефлексів.
При цьому підвищується секреція молочних залоз і покращується смоктальний рефлекс у дитини.
Важливу роль в профілактиці гіпогалактії грає зціджування молока в нео-натальному періоді життя дитини, коли вона висмоктує невелику кількість його (зціджування по 10-15 хвилин після кожного годування до повного звільнення молочних залоз). Вже стало ясним, що незвільнені ацинуси гальмують секрецію молока, а інтенсивне зціджування і подразнення соска є сильними стимуляторами лактації.
Перешкоджає гіпогалактії раннє перше прикладання дитини до грудей матері — відразу після пологів. Якщо грудне вигодовування в цей час протипоказане (інфекційне захворювання матері, важкі тривалі пологи, хвороба новонародженого тощо), через 2 години потрібно зробити перше зціджування молока, продовжувати його регулярно до нормалізації стану і прикладання новонародженого до грудей.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 870 | Нарушение авторских прав
|