 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
інфекційного генезуБелково-клеточная диссоциация наблюдается при застойном ликворе. При отсутствии изменений в ликворе, но повышении его давления говорят о явлениях менингизма. Менінгіт запалення мозкових оболонок Інфекційного ґенезу. Гідроцефалія водянка головного мозку Енцефаліт запалення головного мозку інфекційного генезу -
4.Морфологічні та функціональні особливості шкіри та її похідних дітей. Особливості будови підшкірної клітковини. Епідерміс і його похідні розвиваються з ектодерми, а дерма і підшкірна клітковина — з мезодерми До моменту народження при морфологічному дослідженні видно, що шкіра складається з трьох шарів: епідермісу (або надшкір'я), дерми (або власне шкіри) і гіподерми (або підшкірної клітковини). Епідерміс у дітей, особливо новонароджених, тонкий, ніжний, пухкий. Його товщина в 2,5-3 рази менша, ніж у дорослих. ОСОБЛИВОСТІ ШКІРИ У ДІТЕЙ
Жирова підшкірна клітковина у дітей відносно товща, ніж у дорослих Але у дітей жирова літковина відсутня в перикарді, позаочеревинній та інших порожнинах, що бумовлює більшу рухливість органів і може сприяти їх птозу, наприклад;ефро- та спланхноптозу. В жировій клітковині у дітей зберігаються ділянки канини ембріонального характеру, які мають властивість накопичувати жир виконувати функцію кровотворення. До складу підшкірної клітковини у дітей входить жирової тканини(бура). підшкірна клітковина у дітей відкладається в певному порядку. Спочатку жирова клітковина відкладається на обличчі, потім на кінцівках та в грудній клітці і, нарешті, на передній стінці черевної порожнини. Захисна і терморегуляторна функції, а також пігментоутворення шкіри недосконалі. Але такі функції шкіри, як дихальна, резорбтивна, обмінна, рецепторна, виражені досить добре і мають велике значення для життєдіяльності дитячого організму. 5.Семіотика шкірних проявів алергії, гнійно – септичних уражень шкіри та висипок при дитячих інфекційних захворюваннях. Семіотика уражень підшкірної клітковини(склерема,склерема,адіпозонекроз..) ЗМІНИ ПІДШКІРНОЇ ОСНОВИ
Зміни шкіри можна поділити на дві основні групи: запальні і незапальні. До незапальних змін шкіри належить досить обмежена кількість захворювань шкіри (родимки, пухлини, атрофія, гіперкератоз та ін.). На фоні запальних змін шкіри часто виникають різні висипи, які поділяють на первинні та вторинні елементи висипу як наслідок прояву різних інфекційних та неінфекційних захворювань. Під первинними елементами розуміють висипи, якими захворювання розпочинається, а під вторинними — ті, що розвиваються з первинних при подальшому перебігу хвороби. До первинних елементів висипу належать: пляма, пухир, пухирець, пустула (гноячок), папула (вузлик), горбок, вузол.До незапальних плям, які виникають внаслідок порушення цілістності стінки судин, відносять геморагічні плями, серед яких виділяють: а) петехії(цяткові плями); б) пурпуру — множинні геморагічні плями невеликих розмірів (від 2 до 5 мм); в) екхімози — крововиливи неправильної форми розміром понад 5 мм в діаметрі; г) УІЬІСЄБ — смуговидні крововиливи. До незапальних плям відносять також судинні плями, пов'язані з неправильним розвитком судин, — телеангіоектазії і пігментні плями, які виникають або внаслідок посиленого відкладання пігменту шкіри (меланіну), або в результаті втрати шкірою здатності відкладати його. При відкладанні великої кількості меланіну розвиваються веснянки, хлоазма і т.д. До Дисхромічних, або ахромічних, пігментних плям належать вітиліго (vitiligo), лейкодерма та ін. Характерною особливістю незапальних плям є те, що при натискуванні на них пальцем вони не зникають. Висип у вигляді плям може виникати при різних патологічних процесах. Зокрема, розеольозний висип спостерігається при черевному висипному тифі, паратифах А і В, сифілісі. При скарлатині висип має характер дрібних густо розташованих червоних плям, які поступово зливаються в суцільне, розлите почервоніння. У хворих на краснуху висип являє собою круглі або овальні плями червоного кольору, що трохи виступають над рівнем шкіри, але ніколи не зливаються. До вторинних елементів висипу відносяться: ерозія, садно, тріщина, виразка, Рубець, рубцеподібна атрофія, лусочка, кірка, ліхеніфікація, вегетація, пігментація.
Термін Характеристика Псевдоблідість блідість, що може бути обумовлена глибоким розташуванням кровоносних судин або стискуванням їх набряками. Симптом М.П.Кончаловського -Румпель-Леєде-феномен джгута, для визначення ламкості судиншкіри. Пастозність переднабряковий стан Ліпома пухлина жирової тканини Склерема дифузне ущільнення шкіри та ПЖК Склередема набряк і ущільнення ПЖК Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 560 | Нарушение авторских прав |