АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Довгастий мозок

Довгастий мозок (myelencephalon, medulla oblongata) є безпосереднім продовженням спинного мозку і за зовнішньою формою та будовою, особливо в нижній частині, з ним дуже подібний. (рис. 4).

Рис. 4. Основа мозку (передня поверхня довгастого мозку):  1 — передня поздовжня щілина довгастого мозку;  2 — піраміди довгастого мозку;  3 — оливи довгастого мозку;  4 — міст;  5 — поздовжня борозна моста;  6 — ніжки середнього мозку;  7 — передня дірчаста речовина;  8 — спинний мозок; III — окоруховий нерв; IV — блоковий нерв; V — трійчастий нерв; VI — відвідний нерв; VII — лицевий нерв; VIII — переддвернозавитковий нерв; IX — язиковоглотковий нерв; X — блукаючий нерв; XI — додатковий нерв; XII — під’язиковий нерв.

В глибині довгастого мозку міститься ретикулярна формація (сітчаста речовина), яка теж належить до сірої речовини і є сукупністю з’єднаних між собою нервових клітин і волокон, які нагадують під мікроскопом сітку. Ретикулярна формація займає центральне положення по всій довжині мозкового стовбура — від довгастого до проміжного мозку. Вона відіграє велику роль у регуляції збудливості і тонусу всіх відділів центральної нервової системи, в тому числі і кори великих півкуль, забезпечуючи певний функціональний рівень її клітин. Здебільшого ретикулярна формація здійснює активізуючий вплив на відділи центральної нервової системи, підвищуючи їх тонус і збудливість.

У довгастому мозку розташовані життєво важливі центри, що регулюють діяльність серця, акти дихання, функції органів травлення, обмін речовин та багато інших функцій організму.

Задній мозок

Задній мозок (metencephalon) складається із двох частин: вентральної — варолієвого моста і дорзальної — мозочка.

Мозочок (cerebellum) міститься в задній черепній ямці, під потиличними частками великих півкуль, над довгастим мозком (рис. 3, 5).

Рис. 5 Мозочок (зовнішня будова):  1 — півкулі мозочка;  2 — черв’ячок;  3 — середні ніжки мозочка.   Мозочок Півкулі Хробачок Три пари ніжок Сіра речовина Біла речовина Кора мозочка, ядра мозочка З’єднувальні волокна

Поверхня мозочка складається з тонкого шару (1-2,5 мм) сірої речовини, що називається корою.

У корі розрізняють три шари нервових клітин: зовнішній — молекулярний, середній — гангліозний і внутрішній — зернистий.

Мозочок має двосторонні зв’язки з іншими відділами центральної нервової системи за допомогою численних нервових волокон, які утворюють три пари ніжок. Розрізняють верхні, середні і нижні ніжки мозочка.

Головною функцією мозочка є координація рухів і підтримка рівноваги тіла. Точність, поєднання, швидкість складних рухів тіла, кінцівок багато залежить від нормальної діяльності мозочка. Мозочок також впливає (підтримує) на тонус м’язів. В ньому знаходяться вищі центри вегетативної (симпатичної) нервової системи, які впливають на вегетативні функції організму (діяльність серцево-судинної системи, дихання, травлення, терморегуляції тощо).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1703 | Нарушение авторских прав