АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 5. Язикоглотковий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.

Прочитайте:
  1. Аорта висхідна частина, дуга аорти її гілки, сонні артерії та підключичні артерії її гілки і зони кровопостачання
  2. Блуждающий нерв.
  3. Блуждающий нерв. Грудная и брюшная части, их топография, ветви, области иннервации.
  4. ВОПРОС №3 Тройничный нерв. Общая характеристика. Ядра, тройничный узел, место выхода из могза, ветви, выход из черепа.
  5. засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області
  6. Лицевой нерв.
  7. Лицевой нерв.
  8. Локтевой нерв.
  9. Лучевой нерв.
  10. Мышцы, которые иннервирует добавочный нерв.

Кількість годин – 2

Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії язикоглоткового нерва, вивчити його гілки, області іннервації.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез черепних нервів;

- для подальшого вивчення тем.

Зміст теми заняття. ІХ пара черепних нервів – язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus).

Ядра:

1) двояке ядро (соматомоторне)

2) нижнє слиновидільне ядро (парасимпатичне)

3) ядро одинокого шляху

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів

соматомоторного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля яремного отвору). Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації:

- рухові волокна формують гілки до шило-горлового м’яза (rami musculi stylopharyngei), які іннервують шило-горловий м’яз;

- чутливі волокна іннервують: горло (горлові гілки – rami pharingei), корінь язика - язикові гілки (rami lingvalis); мигдаликові гілки (rami tonsillaris); сонну пазуху (гілка сонної пазухи – ramus sinus carotici); середнє вухо (барабанний нерв – nervus tympanicus);

- парасимпатичні волокна йдуть разом з барабанним нервом, а потім виходять з барабанної порожнини у вигляді малого каменистого нерва (nervi petrosus minor). Малий камянистий нерв переривається в парасимпатичному вушному вузлі (ganglion oticum), який розміщений поблизу привушної слинної залози. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують привушну слинну залозу.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Назва, кількість, функцію та місце розташування ядер язикоглоткового нерва в речовині мозку?

2. Місце виходу нерва з речовини мозку?

3. Отвори черепа, з яких виходять гілки язикоглоткового нерва з порожнини черепа?

4. Хід та особливості топографії язикоглоткового нерва?

5. Ділянки іннервації язикоглоткового нерва?

6. Джерела іннервації великих слинних залоз?

7. Джерела іннервації язика?


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 660 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)