АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кількість годин - 2. 1.Актуальність теми.Знання топографії зовнішньої та внутрішньої поверхонь основи черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей

Прочитайте:
  1. В ізоляторі оздоровчого табору знаходиться дитина 10 років з діагнозом “Кишкова інфекція”. Яке обстеження треба провести протягом 72-х годин від встановлення цього діагнозу?
  2. В.Очікувати спонтанної появи родової діяльності на протязі 24 годин та призначенні антибіотиків через 18 годин.
  3. Годинники функціонального підйому (підвищення працездатності) протягом
  4. Загальна виховна година на тему
  5. Кишковий сік має найбільшу кількість ферментів. Один з них активує трипсин підшлункового соку.
  6. Кількість годин
  7. Кількість годин - 2
  8. Кількість годин - 2
  9. Кількість годин - 2

1.Актуальність теми. Знання топографії зовнішньої та внутрішньої поверхонь основи черепа необхідне лікарям усіх спеціальностей, особливо оторіноларингологам, невропатологам, нейрохірургам, педіатрам, травматологам, стоматологам для розуміння розвитку етапів захворювань у клінічній практиці.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах утворення склепіння черепа, внутрішньої та зовнішньої поверхні основи черепа.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи;

- з курсу анатомії: знати відділи скелету черепа, розвиток кісток черепа;

- для подальшого вивчення тем: орган слуху, вестибулярний орган.

4. Зміст теми заняття. Орієнтування черепа у просторі: череп поставити по відношенню до себе, тобто лобову кістку спрямувати впе­ред, а потиличну - назад. В черепі розрізняють вертикальну норму {norma verticаlis), або склепіння (calvаria), базилярну норму (norma basilаris), або внутрішню основу черепа (basis crаnii interna) та зовнішню основу черепа (basis crаnii externa), лицеву норму (norma facialis), латеральну норму (norma lateralis) і потиличну норму (norma occipitalis).

Основні анатомічні утвори внутрішньої основи черепа:

Передня черепна ямка - fossa crаnii anterior: сліпий отвір - foramen cecum; решітчаста пластинка - lamina cribrosa; півнячий гребінь - crista gаll.

Середня черепна ямка - fossa crаnii media; зоровий канал - canаlis opticus; верхня орбітальна щілина - fissura orbitаlis superior; передперехресна борозна - sulcus praechiasmаtiсиs; сонна борозна - sulcus caroticus; турецьке сідло - sella turсіca; гіпофізна ямка - fossa hypophysiаlis; круглий отвір - foramen rotundum; овальний отвір - foramen ovale; остистий отвір - foramen spinosum; рваний отвір - foramen lacerum.

Задня черепна ямка - fossa crаnii posterior: великий (потиличний) отвір - foramen magnum; схил – clivus; яремний отвір - foramen jugulаre; внутрішній слуховий отвір - pоrus acusticus internus; внутрішній слуховий хід - meatus acusticus internus; лицевий канал - canаlis facialis; канал під'язикового нерва - canаlis nervi hypoglossi; внутрішній потиличний виступ - protuberаntia oc­cipitalis interna;

борозна верхньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi superioris; борозна нижньої кам'янистої пазухи - sulcus sinus petrosi inferioris; борозна верхньої сагітальної пазухи - sulcus sinus sagittаlis superioris; борозна сигмоподібної пазухи - sulcus sinus sigmoidei; борозна поперечної пазухи - sulcus sinus transversi
Основні анатомічні утвори зовнішньої основи черепа: альвеолярна дуга - аrcus alveolаris; кісткове піднебіння - palatum osseum різцевий отвір - foramen incisivum; різцевий канал - canаlis incisivus; великий піднебінний отвір - foramen palatinum mаjus; великий піднебінний канал - canаlis palatinus major; малі піднебінні отвори - foramina palatina minora; малі піднебінні канали - canаles palatini minores; крилоподібний відросток - processus pterygoideus; леміш – vomer; хоана – choаna; крилоподібний канал - canаlis pterygoideus; рваний отвір - foramen lacerum; сонний канал - canаlis caroticus; овальний отвір - foramen ovale; остистий отвір - foramen spinosum; нижньощелепна ямка - fossa mandibulаris; яремна ямка - fossa jugulаris; яремний отвір - foramen jugulаre; шилоподібний відросток - processus styloideus; соскоподібний відросток - processus mastoideus; шилососкоподібний отвір - foramen stylomastoideurn; потиличний виросток - condylus occipitalis; виросткова ямка (канал) - fossa (canаlis) condylаris; канал під'язикового нерва - canаlis nervi hypoglossi; великий (потиличний) отвір - foramen magnum; горловий горбок - tuberculum pharyngeum; зовнішній потиличний виступ - protuberаntia occipi­talis externa; соскоподібна вирізка - incisura mastoidea; борозна потиличної артерії - sulcus arteriae occipi­talis.

Кожен череп має індивідуальні особливості. Для черепа в цілому характерні певна форма, величина, відношення розмірів лицьового черепа до мозкового, ступінь розвитку надбрівних дуг, сосковидних відростків, м'язових горбів, шорстких ліній і ін. Ці ознаки, а так само розміри черепа изменчевы, але не виходять за межі умовної норми.

Для індивідуальної характеристики форми черепа (мозкового) прийнято визначати його розміри (діаметри): подовжній, поперечний, висотний. Подовжній розмір – відстань від глабеллы до найбільш виступаючої точки потилиці складає 167-193 мм (у чоловіків). Поперечний розмір, відповідний найбільш широкій частині черепа, в межах 123-153 мм. Вертикальний розмір – відстань від середини переднього краю великого (потиличного) отвору (базіон) до місця сходження сагиттального шва з вінцевим (брегма) – рівний 126-143 мм (Я. Я. Рогинський, М.Г. Льовін). Відношення подовжнього розміру (діаметру) до поперечного, помножене на 100, є черепний показник (поперечно-поздорвжний індекс). При значенні черепного показника до 74,9 череп називають довгим (доліхокранія); покажчик рівний 75,0-79,9, характерізує середні розміри черепа (мезокранія), а при показнику від 80,0 і більше череп буде широким і коротким (брахікранія). Форма голови відповідає формі черепа. У зв'язку з цим виділяють довгоголових людей (доліхокефали), среднеголовых (мезокефали) і широкоголових (брахіокефали).

Розглядаючи череп зверху, можна побачити різноманітність його форми: еліпсоїдну (при доліхокранії), овоїдну (при мезокранії), сфероїдну (при брахікранії) і ін. Місткість (об'єм порожнини) мозкового черепа також індивідуальна. Вона коливається у дорослої людини від 1000 до 2000 см3.

При розгляді будови черепа необхідно звернути увагу на статеві відмінності: чоловічий череп в середньому більше жіночого за об'ємом (на 150-200 см3). Місткість черепа у чоловіка рівна приблизно 1450 см3, а у жінки 1300 см3. Поверхня жіночого черепа гладка, у чоловічого черепа горбистості приносових пазух виражені краще, очні ямки мають відносно велику величину.

Одним з методів дослідження черепа є рентгенологічний. Череп найчастіше вивчають на фронтальних і бічних знімках. На передньому знімку визначають щільні тіні кісток черепа і зубів і прояснення на місці пазух лобової і верхньощелепної кісток. Бічні знімки дають картину різних кісток мозкового і вісцерального черепа, а також турецького сідла.

Для отримання точного уявлення про будову кісток черепа застосовують декілька проекцій. Основною з них є пряма, бічна і аксіальна. Ці оглядові проекції дають можливість провести вимірювання, визначити форму черепа, провести аналіз швів, ямок, грануляції, пальцьових вдавлений, оцінити судинний малюнок на склепінні черепа, подивитися три черепні ямки і їх вміст, очні ямки, верхньощелепні і клиновидні пазухи, альвеолярні відростки щелеп, зуби і інші анатомічні утворення.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 533 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)