АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Компетенції студента, що формуються в результаті засвоєння дисципліни (бакалаврі ат)

У результаті засвоєння дисципліни формуються наступні загальні та фахові компетенції:

1. Інструментальні компетентності:

- Здатність до аналізу та синтезу.

- Здатність до організації та планування.

- Базові загальні знання біології.

- Засвоєння основ базових знань з генетики та селекції.

- Усне і письмове спілкування рідною мовою.

- Здатність перекладу навчальної інформації англійською мовою.

- Елементарні комп’ютерні навички.

- Навички управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел).

- Розв’язання проблем.

- Прийняття рішень.

2. Міжособистісні компетентності:

-Здатність до критики та самокритики.

- Взаємодія (робота в команді).

-Міжособистісні навички та вміння.

-Здатність працювати в міждисциплінарній команді.

-Здатність спілкуватися з експертами з інших галузей.

3. Системні компетентності:

-Здатність застосовувати знання на практиці.

-Дослідницькі навички та уміння.

-Здатність до навчання.

-Здатність породжувати нові ідеї (креативність).

-Лідерські якості.

-Здатність працювати самостійно.

-Турбота про якість виконаної роботи.

-Бажання досягти успіху.

Загальні метакомпетентності:

- Уміння працювати в команді.

- Здатність до створення нових ідей (креативність).

- Здатність визначати, формулювати і вирішувати проблеми.

- Здатність застосовувати знання на практиці.

- Здатність до самоосвіти.

- Здатність працювати самостійно.

- Здатність діяти відповідно до етичних норм.

- Здатність знаходити, обробляти, аналізувати і використовувати інформацію з різних джерел.

- Знання і розуміння фахової галузі та професії.

- Здатність вирішувати конфлікти і вести переговори.

- Націленість на досягнення якості.

Фахові метакомпетентності:

- знання принципів і механізмів спадковості та мінливості, молекулярних механізмів генетичних процесів;

- вільне володіння сучасними експериментальними методами роботи з біологічними об’єктами в польових і лабораторних умовах, навички роботи із сучасною апаратурою;

- володіння базовими уявленнями про основні закономірності та сучасні досягнення генетики, про геноміку, протеоміку;

- здатність експлуатувати сучасну апаратуру та обладнання для виконання науково-дослідницьких, польових і лабораторних робіт з генетики;

- володіння уявленнями про сутність генетичних процесів у популяціях;

- володіння сучасними уявленнями про основи біотехнології і генної інженерії, молекулярної генетики;

- дотримання норм авторського права на наукові публікації;

- вміння вести дискусію та викладати (у встановленому порядку) навчального матеріалу з основ генетики та селекції.

Студент повинен знати:

- основні проблеми навчальної дисципліни, її мету та завдання;

- специфіку функціонування ядерного та цитоплазматичного геномiв та їх взаємодію;

- закономірності спадковості і мінливості на молекулярному, клітинному, організменному, популяційному рівнях;

- особливості будови і функціонування геномів вірусів, прокаріотів, еукаріотів;

- механізми реалізації спадкової інформації.

Студент повинен уміти:

- вільно володіти понятійним апаратом;

- характерізувати явища проміжного та зчепленого успадкування ознак;

- обгрунтовувати роль спадковості і мінливості в еволюції організмів;

- наводити приклади спадкової та неспадкової мінливості;

- характерізувати мутаційну мінливість;

- пояснювати адаптивний характер модифікаційних змін;

- характерізувати генотип як цілісну систему організму;

- пояснювати значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості для селекції;

- порівнювати форми мінливості;

- проводити порівняльний аналіз генетичних і цитологічних карт хромосом;

- використовувати на практиці закон рівноваги генних частот у панміктичних популяціях.

- обгрунтовувати необхідність обережного ставлення до споживання генетично модифікованих продуктів;

- пояснювати можливості використання трансгенних організмів;

- порівнювати класичні методи селекції з біотехнологічними;

- наводити приклади використання методів біотехнології в селекції, медицині, лісовому господарстві та інших галузях;

- користуватися довідковою літературою.

Навички, якi повинен набути студент в процесі вивчення курсу:

1. Визначення типів взаємодії алельних і неалельних генів.

2. Розв’язання генетичних задач та тестових завдань різних рівнів складності.

3. Проведення гібридизації культурних рослин.

4. Проведення генетичного аналізу;

5. Вільного володіння методами генетики та селекції.

Студент повинен мати системне уявлення про закономірності та механізми спадковості і мінливості; будову і функціонування геномів біологічних видів; про сутність і можливості використання генетичного аналізу.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 547 | Нарушение авторских прав