АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Спостереження за хворим після гемотрансфузії.

1. Ліжковий режим на протязі перших 3-4 годин після трансфузії.

2. Кожну годину протягом перших 3-х годин вимірюють температуру тіла, підраховують пульс (якщо протягом цього часу температура тіла не підвищувалась, можна рахувати, що реакції на переливання не було).

3. Спостерігають за поведінкою хворого, кольором шкіри, появою скарг на болі за грудиною, в поперековій ділянці, зниження AT протягом доби.

На наступний день проводять загальний аналіз крові та сечі.

Гемотрансфузійні реакції (пірогенні та алергічні) — не супроводжуються серйозними порушеннями функцій органів та систем і не являють собою загрози для життя.

А) пірогенні реакції – підвищення температури тіла, головний біль, болі в м’язах, лихоманка, ядуха, прискорення пульсу та дихання; хворого потрібно зігріти, накрити ковдрами, покласти до ніг грілку, дати гарячий чай, ввести 2 мл 50% розчину анальгіну і 1 мл 1% розчину димедролу, в більш важких випадках – промедол 1 % 1 мл. хлорид кальцію 10 % 10 мл в\в.

Б) алергічні реакції – (частіше виникають при повторних трансфузіях) – загальне недомагання, лихоманка, підвищення температури тіла, кропивниця, ядуха, нудота, блювота: хворому дають антигістамінні десенсибілізуючі засоби (димедрол, супрастін, піпольфен, кларітін), кортикостероїди, судинотонізуючі засоби.

Гемотрансфузійні ускладнення:

1. Ускладнення, пов’язані з антигенною несумісністю крові донора та реципієнта — гемотрансфузійний шок та гостра нирково недостатність.

Проявляється збудження стисненням за грудиною, сильною лихоманкою, різкими болями в ділянці нирок та внизу живота, нудотою, блювотою, прискорення пульсу, зниження АТ, холодним потом, головокружінням, блідістю шкірних покривів, в подальшому втрачається свідомість, виникає параліч сфінктерів і настає смерть. Якщо вдається вивести хворого з такого стану, то пізніше спостерігається жовтяниця, анурія, гепатит, уремія.

Допомога:

Припинити гемотрансфузію, виконати двосторонню паранефральну новокаїнову блокаду, ввести 1 мл 1% промедолу, 3 мл 1% димедролу, 60-90 мл преднізолону, 400мл реополіглюкіну, 200 мл 4 % гідрокарбонату натрію, серцево-судинні засоби; дати зволожений кисень. Неефективність лікувальної терапії і прогресування уремії є показниками для гемодіалізу, гемосорбції.

2. Ускладнення, пов’язані з недоброякісністю перелитої крові.

Бактеріально-токсичний шок — виникає відразу, або через 30-60 хвилин після переливання: зваляється лихоманка, підвищення температури тіла, збудження, гальмування свідомості, частий ниткоподібний пульс, зниження АД, самовільна дефекація, сечовипускаиня.

Для підтвердження діагнозу необхідне бактеріальне дослідження крові, яка залишилась після переливання.

В лікування включають, окрім вище перерахованих засобів антибактеріальну терапію. Найефективнішим є заміненім переливання крові.

3. Ускладнення, пов’язані з порушенням техніки гемотрансфузій.

Повітряна емболія — виникає при неправильному заповненні систем для трансфузії. Проявляється різким ціанозом верхньої частини тулуба, болем за грудиною, ядухою, сильним кашлем, відчуттям страху, неспокоєм.

Допомога:

Штучне дихання, введення серцево-судинних засобів. Тромбоемболія - емболія згустками крові, що з’явились при її зберіганні або тромбами, які відірвались від стінки вени.

Ознаки та допомога ті к, що й при повітряній емболії. Додають лише вливання фібрінолізину, стрептокінази, гепарину.

4. Ускладнення, пов’язані з масивними трансфузіями:

- Гостре розширення серця (кровопускання, введення серцевих засобів, судинозвужуючих препаратів, хлориду кальцію);

- Циркуляторне перевантаження;

- Порушення в системі гемостазу;

- Порушення кислотно-основної рівноваги;

- Цитратна інтоксикація (розвивається гіпокальціємія, яка проявляється тремором, судомами, аритмією, прискоренням пульсу, зниження AT).

Для профілактики цитратного шоку необхідно на кожні 500 мл перелитої консервованої крові вводити 10 мл 10 % розчину хлориду кальцію.

Донорство

Для переливання використовують:

1) Кров, взяту у донорів;

2) Пуповинно-плацентарну кров;

3) Аутокров;

Донорська кров — основне джерело. Донором може бути доросла здорова людина, що добровільно погодилась здати кров. Перед взяттям крові донора ретельно обстежують на наявність хвороб, які можуть бути перенесені разом з перелитою кров’ю (сифіліс, малярія, вірусний гепатит, СНІД).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 853 | Нарушение авторских прав