АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Догляд за дітьми, хворими на гостру пневмонію

Проблема. Задишка без ознак бронхообструкції, блідість шкіри з пероральним ціанозом.

Показання. Наявність об’єктивних даних: перкуторно ви­значається притуплення перкуторного звука над місцем інфіль­трації легеневої тканини, в цьому місці аускультативно буде послаблене дихання або жорстке, з’являються дрібно-пухир- цеві та крепітивні вологі хрипи.

Протипоказання. Після повного клінічного обстеження па­цієнта лікар відхилив діагноз пневмонії.

Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Лікуванню в домашніх умовах підляга­ють діти: віком після 3 років; при неускладненому перебігу за­хворювання; за відсутності токсикозу; за відсутності дихаль­ної і серцевої недостатності; при достатньому рівні загальної і санітарної культури батьків.

Лікуванню у стаціонарі підлягають діти: у віці до 3 років; з ускладненим перебігом захворювання; при дихальній недо­статності, нестабільності гемодинаміки; при гіпотрофії; при вроджених вадах розвитку; при супутніх захворюваннях; з не­сприятливим преморбідним фоном; за несприятливих побуто­вих умов.

Оснащення робочого місця. Індивідуальне ліжко для дити­ни в окремій кімнаті, або у боксі дитячого стаціонару, предме­ти догляду, медикаментозні препарати.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук. При вико­нанні ін’єкцій використання дезрозчинів і стерильних гумо­вих рукавичок.

Підготовка інструментарію та препаратів. Підготува­ти одноразові шприци, антибіотики, лікарські засоби для про­ведення симптоматичної терапії.

Підготовка дитини. Дитину заспокоїти, підтримувати нормальний емоційний стан дитини.

II. Основний етап.

1. Створити ліжковий режим.

2. Забезпечити достатнє провітрювання приміщення.

3. Положення дитини у ліжку — підвищене, при можли­вості змінювати положення у ліжку (дітей грудного віку носи­ти на руках).

4. Забезпечити дитині адекватне носове дихання.

5. Використовувати адаптовану за віком їжу, вона повинна бути повноцінна, вітамінізована, легкозасвоювана. У раціон включити достатню кількість питва: соки, морси, чай.

6. У стаціонарі забезпечити регулярне опромінення боксу лампою УФО паралельно з провітрюванням, санітарно-гігієніч- ним прибиранням.

7. Проводити антибактеріальну терапію.

У більшості випадків гостру пневмонію лікують 7—10 днів, після досягнення ефекту лікування продовжити антибіотико- терапію на ще 2—3 дні.

Основні групи антибіотиків, які використовуються в такій послідовності: напівсинтетичні пеніциліни; напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою; цефалоспорини; макро- ліди; аміноглікозиди II і III покоління (використання гентамі- цину не бажане); похідні метронідазолу (метронідазол, метро- гіл); фторхінолони (дітям після 12 років).

8. Відхаркувальні засоби: рефлекторна дія рослинних на­поїв (коріння алтея, трави богульника, коріння дев’ясилу, листки мати-й-мачухи, квіток фіалки тощо); препарати резор- бтивної дії (калію йодид, натрію гідрокарбонат, ефірні масла); протеолітичні ферменти (трипсин, хемотрипсин); синтетичні муколітики (ацетилцистеїн, амброксол); протикашльові пре­парати (глаувент, тусин).

9. Жарознижувальні засоби використовувати дітям: до З років при температурі 38 С і вище; при погіршенні стану дити­ни, появі трясці, блідості шкіри та інших проявів токсикозу. Застосовувати парацетамол та ібупрофен.

10. Фізіотерапевтичне лікування починати із застосування електричного поля УВЧ, після курсу (10—15 сеансів), прово­дити ампліпульсофорез (найчастіше з речовинами: нікотино- вою кислотою, хлоридом кальцію, сульфатом міді, магнієм та еуфіліном).

11. Лікувальну фізкультуру починати відразу після нор­малізації температури.

12. Спрямувати загальнозміцнювальну терапію на підви­щення захисних сил організму в період поліпшеня і видужан­ня. Застосовувати адаптогени з комплексом вітамінів.

13. За клінічними показниками застосовувати імунні пре­парати, серцево-судинні, гепатопротектори, інфузійну тра­пію.

III. Завершальний етап.

Проводити спостереження за дітьми, давати оцінку ефек­тивності лікування: повний ефект — зниження температури нижче 38 °С за 24—48 год, покращення загального стану за 2—4 доби; частковий ефект — збереження лихоманки, відсутність негативних рентгенологічних даних. Лікування потрібно про­довжувати, коли відсутній ефект — погіршення загального стану, продовження лихоманки, поява нових вогнищ інфіль­трату.

При цьому змінити антибіотик з урахуванням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.

Примітка. Увага! При адекватному виборі антибіотиків тривалість лікування 6—7 днів. Для пневмоній, що викликані пневмоцистами, курс збільшується — 2—3 тижні. У разі ускладнень пневмоній лікування антибіотиками становить 7— 8 тижнів (42—56 діб).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 751 | Нарушение авторских прав