Догляд за дітьми, хворими на гостру пневмонію
Проблема. Задишка без ознак бронхообструкції, блідість шкіри з пероральним ціанозом.
Показання. Наявність об’єктивних даних: перкуторно визначається притуплення перкуторного звука над місцем інфільтрації легеневої тканини, в цьому місці аускультативно буде послаблене дихання або жорстке, з’являються дрібно-пухир- цеві та крепітивні вологі хрипи.
Протипоказання. Після повного клінічного обстеження пацієнта лікар відхилив діагноз пневмонії.
Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячого стаціонару.
Місце проведення. Лікуванню в домашніх умовах підлягають діти: віком після 3 років; при неускладненому перебігу захворювання; за відсутності токсикозу; за відсутності дихальної і серцевої недостатності; при достатньому рівні загальної і санітарної культури батьків.
Лікуванню у стаціонарі підлягають діти: у віці до 3 років; з ускладненим перебігом захворювання; при дихальній недостатності, нестабільності гемодинаміки; при гіпотрофії; при вроджених вадах розвитку; при супутніх захворюваннях; з несприятливим преморбідним фоном; за несприятливих побутових умов.
Оснащення робочого місця. Індивідуальне ліжко для дитини в окремій кімнаті, або у боксі дитячого стаціонару, предмети догляду, медикаментозні препарати.
І. Попередній етап.
Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук. При виконанні ін’єкцій використання дезрозчинів і стерильних гумових рукавичок.
Підготовка інструментарію та препаратів. Підготувати одноразові шприци, антибіотики, лікарські засоби для проведення симптоматичної терапії.
Підготовка дитини. Дитину заспокоїти, підтримувати нормальний емоційний стан дитини.
II. Основний етап.
1. Створити ліжковий режим.
2. Забезпечити достатнє провітрювання приміщення.
3. Положення дитини у ліжку — підвищене, при можливості змінювати положення у ліжку (дітей грудного віку носити на руках).
4. Забезпечити дитині адекватне носове дихання.
5. Використовувати адаптовану за віком їжу, вона повинна бути повноцінна, вітамінізована, легкозасвоювана. У раціон включити достатню кількість питва: соки, морси, чай.
6. У стаціонарі забезпечити регулярне опромінення боксу лампою УФО паралельно з провітрюванням, санітарно-гігієніч- ним прибиранням.
7. Проводити антибактеріальну терапію.
У більшості випадків гостру пневмонію лікують 7—10 днів, після досягнення ефекту лікування продовжити антибіотико- терапію на ще 2—3 дні.
Основні групи антибіотиків, які використовуються в такій послідовності: напівсинтетичні пеніциліни; напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою; цефалоспорини; макро- ліди; аміноглікозиди II і III покоління (використання гентамі- цину не бажане); похідні метронідазолу (метронідазол, метро- гіл); фторхінолони (дітям після 12 років).
8. Відхаркувальні засоби: рефлекторна дія рослинних напоїв (коріння алтея, трави богульника, коріння дев’ясилу, листки мати-й-мачухи, квіток фіалки тощо); препарати резор- бтивної дії (калію йодид, натрію гідрокарбонат, ефірні масла); протеолітичні ферменти (трипсин, хемотрипсин); синтетичні муколітики (ацетилцистеїн, амброксол); протикашльові препарати (глаувент, тусин).
9. Жарознижувальні засоби використовувати дітям: до З років при температурі 38 С і вище; при погіршенні стану дитини, появі трясці, блідості шкіри та інших проявів токсикозу. Застосовувати парацетамол та ібупрофен.
10. Фізіотерапевтичне лікування починати із застосування електричного поля УВЧ, після курсу (10—15 сеансів), проводити ампліпульсофорез (найчастіше з речовинами: нікотино- вою кислотою, хлоридом кальцію, сульфатом міді, магнієм та еуфіліном).
11. Лікувальну фізкультуру починати відразу після нормалізації температури.
12. Спрямувати загальнозміцнювальну терапію на підвищення захисних сил організму в період поліпшеня і видужання. Застосовувати адаптогени з комплексом вітамінів.
13. За клінічними показниками застосовувати імунні препарати, серцево-судинні, гепатопротектори, інфузійну трапію.
III. Завершальний етап.
Проводити спостереження за дітьми, давати оцінку ефективності лікування: повний ефект — зниження температури нижче 38 °С за 24—48 год, покращення загального стану за 2—4 доби; частковий ефект — збереження лихоманки, відсутність негативних рентгенологічних даних. Лікування потрібно продовжувати, коли відсутній ефект — погіршення загального стану, продовження лихоманки, поява нових вогнищ інфільтрату.
При цьому змінити антибіотик з урахуванням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків.
Примітка. Увага! При адекватному виборі антибіотиків тривалість лікування 6—7 днів. Для пневмоній, що викликані пневмоцистами, курс збільшується — 2—3 тижні. У разі ускладнень пневмоній лікування антибіотиками становить 7— 8 тижнів (42—56 діб).
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 748 | Нарушение авторских прав
|