АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підготовка палати та ліжка хворого і транспортування йоого з операційної.

Після операції хворого транспортують в післяопераційну палату, а після найбільш важких операцій - в палату реанімації чи інтенсивної терапії.

З операційної хворого перевозять на каталці. Каталку розмішують

Близько до операційного столу і перекладають на нього хворого втрьох: сестри та санітаркка стають з боку каталки, підводять під хворого руку (одна - під голову та плечі, друга - під таз, третя під ноги) і одночасно обережно підтягують хворого до себе. Перед транспортуванням хворого потрібно вкрити. В палаті його таким же чином перекладають на ліжко. Хворих після наркозу перевозять у супроводженні сестри- анестезістки. Не можна різко змінювати положення тіла хворого, так як можливі порушення кровообігу, аж до зупинки серця. При спостереженні за прооперованими хворими потрібно орієнтуватись на критичні ознаки діяльності органів та систем, які повинні служити підставою для вияснення причини погіршення стану хворого та надання невідкладної допомоги.

1. Стан серцево - судинної системі:

а) частота пульсу більше 120 ударів за 1 хв.;

б) зниження систолічного тиску до 80 мм. рт. ст.; нижче, і підвищення до 200 мм. рт. ст. і вище;

в) порушення серцевого ритму;

г) зниження центрального венозного тиску нижче 50 мм.вод.ст. і підвищення до 110 мм. вод. ст. і вище. ЦВД )

2. Стан дихальної системі:

а) число дихальних рухів більше 28 на 1 хв.;

б) виражене вкорочення перкуторного звуку, тупий звук над легенями при перкусії грудної клітки;

в) відсутність дихальних шумів в зоні притуплення.

3. Стан шкіри та слизових оболонок:

а) виражена блідість;

б) акроціаноз;

в) холодний липкий піт.

4. Стан видільної системи:

а) зменшення сечовиділення,(кількість сечі менша 10 мл.на год.);

б) анурія. – відсутність сечі;

5. Стан органів травлення:

а) різка напруга м'язів передньої черевної стінки;

б) чорний дьогтьоподібний кал та домішки крові в калі;

в) виражене вздуття живота, невідходження газів, відсутність перистальтичних кишкових шумів протягом більш як трьох діб.

6. Стан ЦНС:

а) втрата свідомості;

б) галюцинації;

в) рухове та мовне збудження;

г) загальмований стан.

7. Стан операційної рани:

а) промокання пов'язки кров'ю;

б) розходження країв рани та вихід внутрішніх органів черевної порожнини в рану_(евентрація);

в) промокання пов'язки гноєм чи кишковим змістом.

Після наркозу хворого кладуть на ліжко без подушки, а після виходу з наркозу хворому надають позу, яка залежить від характеру операції. Так, після операції на грудній та черевній порожнинах хворому частіше всьго надають напівсидяче положення з зігнутими в колінах ногами (поза Фовлера). Позу хворого потрібно частіше міняти.

З перших же днів хворий повинен вести себе активно. Це покращує кровообіг та дихання, служить профілактикою ряду ускладнень.

Догляд за порожниною рота.

При сухості рекомендується систематичне полоскання водою або змащування слизової оболонки вазеліновим маслом.

Для профілактики запалення біля вушних залоз рекомендується полоскання ротової порожнини теплою водою з лимонним соком.

Хворий регулярно повинен чистити зуби.

Догляд за шкірою.

Хворі повинні мити кожен день лице та руки. Важких хворих повинні вмивати няні. Забруднені частини тіла потрібно обмити та протерти.

Для профілактики пролежнів лежачим хворим підкладають гумові круги, систематично 2-3 рази в день протираають шкіру спини, таза, крижової кістки камфорним спиртом.

При появі початкових ознак пролежнів змінені ділянки шкіри змащують 5-10% розчином калію переманганату.

Для попередження опрілостей потрібно систематично протирати Розчином КмпО і припудрювати тальком пахвинні і пахові ділянки, пупок, у жінок - складки під молочними залозами.

Після дефекації ділянку промежини обмивають 0.1% розчином КмпО4. Жінкам на ніч проводять гігієнічні обмивання промежини.

В залежності від важкості і характеру операції, стану хворого і після операційного перебігу йому дозволяють вставати з ліжка. При задовільному стані і відсутності ускладнень після апендектомії йому дозволяється вставати в перші дні. Після видалення грижі, мастектомії - на 2-3день.

Догляд за пов’язкою.

Якщо пов'язка зсунулась і рана оголилась, потрібно швидко зробити перев'язку. (Лікар)

При значному промоканні пов'язки кров'ю, потрібно негайно замінити пов’язку. (Лікар) В нормі пов’язку змінюють на другу добу, а рану обробляють розчином фукарцину, йодонату.

При затримці сечі у післяопераційного хворого потрібно викликати Сечовипускання рефлекторно: -промивати статеві органи теплою водою;

-відкрити кран з водою(ефект дзюрчання).

При відсутності ефекту - зробити катетерізацію сечового міхура.

При метеоризмі - вводять газовідвідну трубку, при затримці калу з дозволу лікаря ставлять клізму. Після важких операцій хворому проводиться подача зволоженого кисню через апарат Боброва. В пробку вставляють дві товсті голки: довгу, яку з'єднують з кисневою системою і коротку, яку з'єднують з носовим катетером. Катетер сполучають з трійником, трубочки якого проводять до носа хворого.

На ділянку післяопераційної рани кладуть міхур з льодом або мішечок з піском.

Коли хворому дозволяють сідати, медсестра повинна допомагати йому. Вона повинна перекинути через бильце ліжка простирадло або рушник і кінець дати хворому в руки.

З метою знечулення хворому вводять 1 % або 2% розчин промедолу Імл кожних 6-8 год., чергуючи його з введенням анальгіну і дімедролу.

Харчування післяопераційних хворих.

Після операцій, проведених під місцевим знечуленням (за виключенням операцій на ШКТ) хворому відразу ж дозволяють пити і годують рідкою їжею, а з 2-3-ї доби переводять на стіл №15.

Після операції на ШКТ в перші дні проводять парентеральне або че-реззондове годування. З другої доби дають пити малими дозами, по ковтку не більше 1 -2 стаканів на добу. З третьої, четвертої доби дозволяють супи, варені яйця, кисіль, рідкі каші, кефір, пізніше дають відварене мелене м'ясо, бульйони.

При апендициті щадну дієту дотримують на протязі 4-5 діб.

Після операції на органах черевної порожнини потрібно різко змен­шити кількість харчів, що викликають метеоризм, в першу чергу соло­дощі, а також молоко.

Після операції на товстій кишці призначають дієту зі зменшенням клітковини. Порушення режиму харчування після операції може приз­вести до небезпечних ускладнень.

Так, після резекції шлунку чи гастректомії за 10 днів після операції при неускладненому протіканні і без парентерального харчування хворий втратить 250-400 г білка, що в 2 рази перевищує об'єм білків в плазмі і відповідає втраті 1700-2000г маси м'язів.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1449 | Нарушение авторских прав