АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Клітинна теорія
Клітинна теорія — фундаментальне узагальнення біології, яка визначає взаємозв'язок усіх проявів життя на Землі з клітиною, характеризує клітину одночасно як цілісну самостійну одиницю біологічної активності та як складову частину багатоклітинних організмів рослин і тварин. Клітинна теорія сформульована німецьким вченим Т. Шванном у 1839 р. у книзі «Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі і рості тварин і рослин». Цій видатній події в біології передував довгий період нагромадження знань про будову різних організмів, тваринних та рослинних. Цей період був пов'язаний із виникненням і вдосконаленням нового інструменту дослідження — мікроскопа.
Першим побачив клітини і дав їм цю назву англійський дослідник Роберт Гук (1665 р.). Комірки, або клітини, він побачив на зрізі кори коркового дуба. Пізніше його спостереження підтвердили і розширили такі перші мікроскопісти XVII ст. як М. Мальпігі, Н. Грю, А. ван Ле-венгук. У XIX ст. значний внесок у створення підвалин клітинної теорії зробили своїми працями вчені Я. Пуркіньє, Г. Валентин, Р. Броун, М. Шлей ден та інші. Найближче підходив до відкриття клітинної теорії видатний чеський вчений Я. Пуркіньє. Але все ж таки честь створення цієї видатної теорії, яка стала якісним стрибком у розвитку всієї біологічної науки, належить лише Т. Шванну. Головним досягненням Т. Шванна було встановлення факту, що клітини, з яких побудовані як рослинні, так і тваринні організми, подібні між собою і виникають єдиним, подібним шляхом. Заслугою Т. Шванна було не відкриття клітин, а те, що він зрозумів їхнє значення як структурних компонентів організму. Подальший розвиток і узагальнення положень клітинної теорії містять роботи Р. Вірхова (1858 р.), відома формула якого «Огпгш сеііиіа є сеі-Іиіа («Кожна клітина походить від клітини») справедлива і дотепер.
Створення клітинної теорії стало важливою подією у біології, одним з головних і вирішальних доказів єдності усієї живої природи. Клітинна теорія мала значний вплив на розвиток біології та медицини. Вона стала фундаментом для розвитку ембріології, гістології, фізіології.
Основні положення клітинної теорії зберегли своє значення і донині, хоча за більш як 150 років після її створення отримано масу нових даних про будову, функцію і розвиток клітин. Сьогодні основними положеннями клітинної теорії є такі:
1. Клітина — найменша одиниця живого. Саме клітина є тим елементом, якому притаманні усі разом взяті властивості, що відповідають визначенню поняття «живого». Усі неклітинні структури, з яких, окрім клітин, побудований організм, є вторинними утворами, похідними клітин.
2. Клітини різних організмів подібні за своєю будовою. Незважаючи на різноманітний вигляд клітин різних типів навіть в одному організмі, усі клітини рослин і тварин мають однаковий загальний план будови, зумовлений подібністю загальноклітинних функцій, спрямованих на підтримання життя самих клітин та їх розмноження. Ця подібність дає підстави вважати спільним походження усіх еукаріотичних організмів. Різноманітність будови клітин є результатом їхньої функціональної спеціалізації.
3. Розмноження клітин відбувається шляхом поділу вихідної клітини. Ще Т. Шванн у своїй праці підкреслив, що як тваринні, так і рослинні клітини розвиваються однаково. Але цей принцип у Т. Шканна базував ся на помилковій течі про розвиток клітин з неклітинної «бластеми». Нині добре відомо, що нові клітини утворюються лише шляхом поділу вихідної клітини з попереднім відтворенням її генетичного матеріалу. Для еукаріотичних клітин єдиним повноцінним шляхом поділу є мітоз або мейоз (при утворенні статевих клітин).
4. Клітини є частинами цілісного організму. У багатоклітинному організмі клітини є елементами його будови, але вони не однакові, як цеглини, а різні, спеціалізовані у певних напрямках, внаслідок чого виконують різні функції {чутливість, рух, захисні реакції тощо). Діяльність окремих клітин у багатоклітинному організмі підпорядкована цілому. Спеціалізовані клітини утворюють складні ансамблі, об'єднані в тканини, органи, системи органів, пов'язані міжклітинними ^ гуморальними та нервовими формами регуляції.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 748 | Нарушение авторских прав
|