АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регуляція кровообігу.

Прочитайте:
  1. C. Саморегуляція через печінково-кишково-печінкову циркуляцію жовчних кислот
  2. Будова серця, серцевий цикл та його регуляція, вікові особливості.
  3. Валеологічна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи. Вікові особливості крові та кровообігу.
  4. Вікові особливості крові і кровообігу. Профілактика хвороб серцево-судинної системи.
  5. Гуморальна регуляція тонусу судин.
  6. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
  7. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
  8. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ РЕГУЛЯЦІЇ І САМОРЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ. РЕФЛЕКТОРНИЙ ПРИНЦИП ДІЯЛЬНОСТІ ЦНС. ФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПРИНЦИП КЕРУВАННЯ.
  9. Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій.
  10. Зовнішньосерцева регуляція роботи серця.

У судинній системі щелепнолицевої області регуляція кровообігу здійснюється нервовим, гуморальним і міогенним механізмами. Нервовий механізм регуляції кровообігу полягає в тому, що тонічна пульсація надходить до цих судин від судинного центру по нервових волокнах, який відходить від верхнього шийного симпатичного вузла.

Вазомоторний тонус судин щелепнолицевої області і пульпи зуба такий же, як і в інших областях. Середня частота тонічної імпульсації в судинозвужувальних волокнах цієї області дорівнює 1-2 імп/с. Тонічна імпульсація судинозвужувальних волокон має істотне значення для підтримки тонусу резистивних судин (в основному дрібних артерій і артеріол), так як в цих судинах переважає нейрогенний тонус. Судинозвужувальні реакції резистивних судин щелепно-лицьової області і пульпи зуба обумовлені вивільненням у закінченнях симпатичних нервових волокон медіатора норадреналіну. Останній, взаємодіючи з альфа-адренорецепторами стінок дрібних судин, дає судинозвужувальний ефект. Взаємодія норадреналіну з бета-адренорецепторами стінки судин призводить до їх розширення.

Поряд з адренорецепторами в судинах голови і обличчя є м- і н-холінорецептори, збуджуються при взаємодії з ацетилхоліном і викликають розширення судин. Необхідно згадати, що холінергічні волокна можуть належати як до симпатичного, так і до парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Центрами парасимпатичної іннервації судин голови і обличчя є ядра черепних нервів, зокрема VII (барабанна струна), IX (язикоглотковий нерв) і X (блукаючий нерв) пара. Постгангліонарні волокна цих нервів виділяють ацетилхолін, який, взаємодіючи з холінорецепторами судин, викликає їх розширення.

Поряд з цим у судинах щелепно-лицьової області можливий механізм регуляції по типу аксон-рефлексу. Виявлено вазомоторні ефекти при стимуляції нижньощелепного нерва, який, будучи в основному аферентним нервом, може антидромно проводити збудження і викликати розширення судин нижньої щелепи. Такий вазомоторний ефект подібний по динаміці з розширенням судин шкіри при подразненні периферичного відрізка дорсального спинномозкового корінця.

Просвіт судин щелепно-лицьової області та органів порожнини рота може змінюватися також під впливом гуморальних факторів. У стоматологічній практиці широко використовується місцеве знеболювання (інфільтраційна і провідникова анестезія), коли до розчину новокаїну додають 0,1% розчин адреналіну, який надає місцеву судинозвужувальну дію.

 

9. ІННЕРВАЦІЇ ОРГАНІВ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ОБЛАСТІ

 

Загальним чутливим нервом для органів, що утворюють порожнину рота, зокрема губ, зубів, а також передніх двох третин мови, є трійчастий нерв, його друга і третя гілки (верхньощелепної і нижньощелепний нерви). Від них відходять гілки, що утворюють зубні сплетення, що дають гілочки в пульпу зуба, періодонт і ясна. Слизову оболонку щоки і ясна в області верхніх молярів іннервує щічний нерв, а слизову оболонку піднебіння - піднебінні і носопіднебінні нерви, які відходять від крило-піднебінного вузла. Слизова оболонка дна порожнини рота і ясен в області нижньої щелепи інервується язичним нервом. Язикоглотковий нерв разом з гілками верхнього гортанного нерва (блукаючий нерв) іннервує слизову оболонку кореня язика. Через верхівковий отвір кореня зуба в кореневу пульпу проникають пучки, в основному, мієлінових нервових волокон. Множинне їх розгалуження спостерігається в коронковій частині пульпи. Особливо багата мережа нервових волокон під шаром одонтобластів, де утворюється субодонтобластичне нервове сплетіння. Від цього сплетення відокремлюються безмієлінові нервові волокна, які проходять через шар одонтобластів і у вигляді кущиків проникають в дентин.

Іннервація періодонта здійснюється двояким шляхом. По-перше, в області верхівкової третини кореня мієлінові нервові волокна проникають в періодонт як в пучки фіброзних волокон, так і в прошарки сполучної тканини. По-друге, в середній і пришийковій третинах періодонта іннервація здійснюється нервовими волокнами, які проникають з кісткових стінок альвеоли.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 565 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)