АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Регуляція кровообігу.
У судинній системі щелепнолицевої області регуляція кровообігу здійснюється нервовим, гуморальним і міогенним механізмами. Нервовий механізм регуляції кровообігу полягає в тому, що тонічна пульсація надходить до цих судин від судинного центру по нервових волокнах, який відходить від верхнього шийного симпатичного вузла.
Вазомоторний тонус судин щелепнолицевої області і пульпи зуба такий же, як і в інших областях. Середня частота тонічної імпульсації в судинозвужувальних волокнах цієї області дорівнює 1-2 імп/с. Тонічна імпульсація судинозвужувальних волокон має істотне значення для підтримки тонусу резистивних судин (в основному дрібних артерій і артеріол), так як в цих судинах переважає нейрогенний тонус. Судинозвужувальні реакції резистивних судин щелепно-лицьової області і пульпи зуба обумовлені вивільненням у закінченнях симпатичних нервових волокон медіатора норадреналіну. Останній, взаємодіючи з альфа-адренорецепторами стінок дрібних судин, дає судинозвужувальний ефект. Взаємодія норадреналіну з бета-адренорецепторами стінки судин призводить до їх розширення.
Поряд з адренорецепторами в судинах голови і обличчя є м- і н-холінорецептори, збуджуються при взаємодії з ацетилхоліном і викликають розширення судин. Необхідно згадати, що холінергічні волокна можуть належати як до симпатичного, так і до парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
Центрами парасимпатичної іннервації судин голови і обличчя є ядра черепних нервів, зокрема VII (барабанна струна), IX (язикоглотковий нерв) і X (блукаючий нерв) пара. Постгангліонарні волокна цих нервів виділяють ацетилхолін, який, взаємодіючи з холінорецепторами судин, викликає їх розширення.
Поряд з цим у судинах щелепно-лицьової області можливий механізм регуляції по типу аксон-рефлексу. Виявлено вазомоторні ефекти при стимуляції нижньощелепного нерва, який, будучи в основному аферентним нервом, може антидромно проводити збудження і викликати розширення судин нижньої щелепи. Такий вазомоторний ефект подібний по динаміці з розширенням судин шкіри при подразненні периферичного відрізка дорсального спинномозкового корінця.
Просвіт судин щелепно-лицьової області та органів порожнини рота може змінюватися також під впливом гуморальних факторів. У стоматологічній практиці широко використовується місцеве знеболювання (інфільтраційна і провідникова анестезія), коли до розчину новокаїну додають 0,1% розчин адреналіну, який надає місцеву судинозвужувальну дію.
9. ІННЕРВАЦІЇ ОРГАНІВ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ОБЛАСТІ
Загальним чутливим нервом для органів, що утворюють порожнину рота, зокрема губ, зубів, а також передніх двох третин мови, є трійчастий нерв, його друга і третя гілки (верхньощелепної і нижньощелепний нерви). Від них відходять гілки, що утворюють зубні сплетення, що дають гілочки в пульпу зуба, періодонт і ясна. Слизову оболонку щоки і ясна в області верхніх молярів іннервує щічний нерв, а слизову оболонку піднебіння - піднебінні і носопіднебінні нерви, які відходять від крило-піднебінного вузла. Слизова оболонка дна порожнини рота і ясен в області нижньої щелепи інервується язичним нервом. Язикоглотковий нерв разом з гілками верхнього гортанного нерва (блукаючий нерв) іннервує слизову оболонку кореня язика. Через верхівковий отвір кореня зуба в кореневу пульпу проникають пучки, в основному, мієлінових нервових волокон. Множинне їх розгалуження спостерігається в коронковій частині пульпи. Особливо багата мережа нервових волокон під шаром одонтобластів, де утворюється субодонтобластичне нервове сплетіння. Від цього сплетення відокремлюються безмієлінові нервові волокна, які проходять через шар одонтобластів і у вигляді кущиків проникають в дентин.
Іннервація періодонта здійснюється двояким шляхом. По-перше, в області верхівкової третини кореня мієлінові нервові волокна проникають в періодонт як в пучки фіброзних волокон, так і в прошарки сполучної тканини. По-друге, в середній і пришийковій третинах періодонта іннервація здійснюється нервовими волокнами, які проникають з кісткових стінок альвеоли.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 565 | Нарушение авторских прав
|