АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

B. Біологічне щадіння, енергетичне щадіння, екстрактивне щадіння

Прочитайте:
  1. C. Біологічне значення мітозу і мейозу.
  2. Біологічне значення нервової системи (systems nervosum)
  3. Методи, що забезпечують хімічне щадіння шлунко-кишкового тракту

C. *Механічне щадіння, термічне щадіння, хімічне щадіння

D. Хімічне щадіння, розвантажувальне щадіння, біологічне щадіння

E. Механічне щадіння, ступінчасте щадіння, енергетичне щадіння

259. Перерахуйте основні принципи механічного щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування хворих:

A. Виключення наваристих бульйонів, виключення з раціону кухонної солі, подрібнення та протирання їжi

B. Обмеження надходження спецій, гранулювання їжi, виключення речовин, що важко засвоюються

C. *Обмеження надходження клітковини, виключення речовин, що важко засвоюються, подрібнення та протирання їжi

D. Введення в раціон студнiв, харчування переважно рідкими стравами, гранулювання їжi

E. Виключення з раціону кухонної солі, обмеження надходження клітковини, виключення наваристих бульйонів

 

260. Перерахуйте основні характеристики дієт лікувально-дієтичного харчування:

A. *Показання і мета призначення, енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування, перелік рекомендованих, обмежувальних та протипоказаних продуктів і страв, особливості кулінарної обробки

B. Показання і мета призначення, особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення

C. Показання і мета призначення, особливості застосування у різних кліматичних умовах, енергетична цінність та хімічний склад, режим харчування

D. Енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування Цільове лікувальне призначення, перелік дозволених та рекомендованих страв, особливості застосування у різних національно-етнічних регіонах

E. Особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення

 

261. Назвіть основні види контрастних дієт:

A. Вуглеводні, водні, мікроелементні

B. Пластичні, жирові, вітамінні

C. Смакові, мікроелементні, білкові

D. Енергетичні, вітамінні, водні

E. *Вуглеводні, білкові, жирові

 

262. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту:


A. Дієти №7, №8, №9, №10, №11

B. Дієти №1, №2, №7, №8, №9

C. Дієти №2, №3, №5, №9, №10

D. Дієти №3, №4, №5, №8, №9

E. *Дієти №1, №2, №3, №4, №5

263. Назвіть, які дієти призначаються при виразкові хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки гострому гастриті та хронічному гастриті із збереженою і підвищеної секрецією:

A. Дієта №2

B. *Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №3

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п

264. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:


А. Відкрита, закрита, змішана

B. Централізована, децентралізована, змішана

C. *Періодична, спорадична, екстрена

D. Державна, комерційна, змішана

E. Природна, штучна, змішана

 

265. Назвіть, які дієти призначаються при хронічних захворювань кишок з дискінетичними закрепами:


A. Дієти №1, №1а, №1б

B. *Дієта №3

C. Дієта №2

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п

 

266. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних ентеритах та колітах:


A. Дієта №2

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. *Дієти №4, №4б, №4в

D. Дієта №3

E. Дієти №5, №5а, №5п

 

267. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях гепатобіліарної системи та хронічному панкреатиті:

A. *Дієти №5, №5а, №5п

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №2

D. Дієта №3

E. Дієти №4, №4б, №4в

 

268. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви А-гіповітамінозу:

A. *Фолікулярний гіперкератоз, гемералопія

B. Цинга, себорейна екзема

C. Пелагра, остеопороз

D. Аліментарний поліневрит, діарея

E. Перніціозна анемія, дерматит

269. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях нирок:


A. Дієти №10, №10а, №10с

B. Дієта №6

C. Дієти №8, №8а, №8б

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієти №7, №7а, №7б, №7в


 

270. Назвіть, які дієти призначаються при ожирінні:

A. Дієти №10, №10а, №10с

B. Дієта №6

C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієти №8, №8а, №8б

 

271. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:


А. Протокол гігієнічної експертизи

B. *Акт відбору проб

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання

272. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:

A. Hабiр необхiдних харчових речовин в продуктах

B. Перелiк продуктiв, що необхiдні для приготування страв

C. *Перелік страв з ваговою кiлькiстю продуктiв, що необхiдні для приготування однієї порцiї

D. Перелік страв на денний прийом їжi

E. Hабiр основних продуктiв, що необхiдні для приготування їжі

 

273. Укажіть, в яких межах може коливатися добовий об’єм їжі при звичайному змішаному харчуванні (у л):


A. 0,5-1,0

B. 1-1,5

C. 1,5-2,0

D. *2,0-3,0

E. 3,0-3,5

 

274. Укажіть основні принципи організації роботи харчоблоку лікарні:

A. *Відсутність перетину технологічних процесів переробки готових продуктів та сировини

B. Використання принципу комплексності у відповідності з послідовністю технологічних операцій

C. Періодична зміна профілю діяльності цехів

D. Забезпечення обмеження біологічної цінності їжі

E. Використання традиційних та альтернативних засобів кулінарної обробки

 

275. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лiкарні:

A. Комора для зберiгання хлiба

B. *Примiщення для приготування їжi

C. Кiмната дiєтлiкаря

D. Душова

E. Роздягальня

 

276. Хто з перерахованих нижче входить до Ради з харчування в лікарні:


A. Дiєтлiка

B. *Всі перераховані

C. Дiєтсестра

D. Завідуючий харчоблоком

E. Головний лікар

277. Укажіть термін проходження періодичних медичних оглядів, що рекомендовані для працівників системи громадського харчування:

A. 1 раз на 3 місяці

B. 1 раз на 1 рік

C. 1 раз на 2 роки

D. *1 раз на 6 місяців

E. Щомісячно

 

278. Назвіть обов'язкове лабораторно-інструментальне медичне обстеженння для працівників системи громадського харчування:

A. *Флюорографія легень

B. Визначення наявності стафілококу в ротовій порожнині

C. Визначення наявності сапрофітних мікроорганізмів у випорожненнях

D. Визначення наявності мікобактерій туберкульозу у мокроті

E. Реакція Манту

 

279. Назвіть, які дієти призначаються при хронічному гастриті із зниженою секрецією:


A. *Дієта №2

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №3

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п

 

280. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:


А. Відкрита, закрита, змішана

B. Централізована, децентралізована, змішана

C. *Періодична, спорадична, екстрена

D. Державна, комерційна, змішана

E. Природна, штучна, змішана

 

281. Укажіть в яких випадках проводиться періодична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

B. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. *В плановому порядку

E. Перед святковими та вихідними днями

 

282. Укажіть в яких випадках проводиться спорадична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

B. В плановому порядку

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. *У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

E. Перед святковими та вихідними днями

283. Укажіть в яких випадках проводиться екстрена гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

B. В плановому порядку

C. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями

284. Назвіть, які дієти призначаються при подагрі:

A. Дієти №10, №10а, №10б

B. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

C. Дієти №8, №8а, №8б

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієта №6

285. Укажіть, яка проба визначає якість всієї партії продовольства та підлягає відбору для лабораторного аналізу:

А. Узагальнена проба

B. Перша проба

C. *Середня проба

D. Індикаторна проба

E. Довільна проба

286. Назвіть, які дієти призначаються при ожирінні:

A. Дієти №10, №10а, №10с

B. Дієта №6

C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієти №8, №8а, №8б

 

287. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:


А. Протокол гігієнічної експертизи

B. *Акт відбору проб

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання

 

288. Укажіть оптимальну тривалість перерв між прийомами їжі при чотирьохразовому харчуванні (у год.):

A. 2

B. 1,5

C. *4

D. 3

E. 1

 

289. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи мікотоксикозів:

A. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів

B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli

C. Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum

D. Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica

E. *Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами

 

290. Укажіть основні нозологічні форми харчових отруєнь змішаної етіології:

A. Мікотоксикози та скомбротоксикози

B. Бактеріальні харчові токсикоінфекції та бактеріальні харчові інтоксикації

С. Харчові отруєння домішками хімічних речовин, отруйними речовинами тваринного і рослинного походження

D. Інфекції з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь та бактеріальні харчові отруєння неуточнені

E. *Міксти мікробної природи, міксти немікробної природи, міксти мікробного і немікробного походження

 

291. Перерахуйте характерні ознаки спалаху харчового отруєння:

А. *Раптовість, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi

B. Ендемічний характер сплаху, повiльний розвиток спалаху, тривалий перебiг спалаху

С. Поступовiсть, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi

D. Повiльний розвиток спалаху, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів

E. Тривалий перебiг спалаху, споживання недоброякiсної їжi, індивідуальний характер ураження, поступовiсть

 

292. Укажіть основні форми харчових отруєнь за етіологічними факторами:

A. Харчові отруєння немікробної етіології

B. Харчові отруєння мікробної етіології

C. *Все перераховане

D. Харчові отруєння змішаної етіології

E. Харчові отруєння невідомої етіології

 

293. Приведіть класифікацію харчових отруєнь:

A. Біо- та геогельмінтози, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології

B. Аліментарно-токсичні хвороби, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології (міксти)

C. Біогеохімічні ендемії, харчові алергії, харчові отруєння мікробної етіології

D. Гіповітамінози, білково-енергетична недостатність, аліментарно-токсичні хвороби

E. *Харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології, харчові отруєння невідомої етіології

 

294. Перерахуйте ознаки, властиві для харчових отруєнь:

A. *Чіткий зв’язок захворювання із споживанням певної їжі

B. Поодинокі випадки захворювання

C. Наявність контактних випадків захворювання у побуті і в колективі

D. Повільний розвиток хвороби

E. Частий перехід захворювання у хронічну форму

 

295. Укажіть, чим відрізняються харчові отруєння від кишкових інфекцій:


A. Мають контактний шлях передачі

B. Передаються від хворого до здорового

C. Відзначаються виникненням поодиноких випадків

D. *Мають короткий інкубаційний період

E.Висококонтагіозні

296. Назвіть умови, що сприяють виникненню спалаху харчового отруєння:

A. *Обсіменіння харчового продукту збудниками, що зумовлюють виникнення харчового отруєння, недостатня термiчна обробка їжi, порушення умов зберігання та термінів реалізації готової продукції,

B. Hедостатнiй стаж роботи персоналу, наявнiсть бацилоносiїв серед персоналу харчоблоку, недотримування правил миття посуду

C. Великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції

D. Недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недостатнiй стаж роботи персоналу; великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi

E. Вiдсутнiсть вентиляцiї у приміщеннях харчоблоку, недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції

 

297. Назвіть умови, які сприяють виникненню харчових отруєнь бактеріальної природи:

A. *Порушення правил технології приготування їжі, мікробне обсіменіння, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів

B. Забруднення харчових продуктів радіонуклідами, забруднення продуктів токсичними речовинами, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів

C. Неадекватне харчування, вживання продуктів домашнього копчення, порушення правил технології приготування їжі

D. Незбалансоване харчування, вживання м'яса домашнього консервування, порушення правил технології приготування їжі

E. Забруднення продуктів токсичними речовинами, неадекватне харчування, незбалансоване харчування

 

298. Назвіть основні види харчових отруєнь мікробної етіології:

A. Біогеохімічні ендемії, отруєння частково отруйними продуктами, мікотоксикози

B. *Бактеріальні харчові токсикоінфекції, бактеріальні харчові інтоксикації, мікотоксикози

C. Отруєння домішками хімічних речовин до харчових продуктів, харчові алергії, бактеріальні токсикози

D. Отруєння домішками отруйних бур'янів, мікотоксикози, токсикоінфекції

E. Отруєння отруйними продуктами, біогеохімічні ендемії, мікотоксикози

 

299. Назвіть етіологічні фактори виникнення харчових токсикоінфекцій:

A. Фузаріотоксини, шигели

B. *Бактерії роду proteus, ентеропатогенні кишкові палички

C. Ентеротоксигені стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички

D. Сальмонели, синьогнійна паличка

E. Афлатоксини, мінерали

 

300. Укажіть основні етапи проведення санітарної експертизи харчових продуктів:

A. *Визначення ступеня якості, визначення свіжості, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання

B. Визначення вмісту білків, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання,

C. Визначення енергетичної цінності, визначення свіжості, визначення ступеня радіоактивного забруднення

D. Визначення хімічних властивостей, визначення ступеня якості, визначення вмісту жирів

E. Визначення смакових якостей, визначення фізичних властивостей, визначення свіжості, визначення вмісту вуглеводів

 

301. Назвiть збудникiв харчових токсикозiв:

A. *Staphylococus aureus, Clostridium botulinum

B. Salmonella enteritidis, Clostridium botulinum

C. Патогенні серотипи E. Coli, Staphylococus aureus

D. Туберкульозна паличка, вiрус грипу

E. Aspergilius flavus, Clostridium perfringens

302. Дайте визначення поняття “бактеріальний токсикоз”.

A. *Гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість токсинів, що накопичились під час розвитку мікроорганізмів

B. Гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час розмноження і загибелі мікроорганізмів

C. Гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість живих специфічних збудників

D. Хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних грибів

E. Хронічне захворювання ШКТ, викликане постійним споживанням недоброякісної їжі

практичні навички

1. Методика визначення біологічної дози.

2. Гігієнічна оцінка природного освітлення.

3. Гігієнічна оцінка штучного освітлення.

4. Методика визначення коефіцієнта природного освітлення.

5. Методика визначення світлового коефіцієнта та коефіцієнта заглиблення.

6. Гігієнічна оцінка мікроклімату в приміщенні.

7. Методика визначення вологості у приміщенні.

8. Методика визначення вмісту СО2.

9. Методика визначення ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря.

10. Санітарна експертиза якості питної води.

11. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів.

12. Санітарна експертиза молока.

13. Методика визначення кислотності молока.

14. Санітарна експертиза м’яса.

15. Санітарна експертиза борошна.

16. Санітарна експертиза риби.

17. Санітарна експертиза консервів.

18. Методика визначення енерговитрат людини.

19. Методика визначення ступеня забезпечення організму вітаміном С.

20. Методика розслідування харчових отруєнь.

 

Ситуаційні задачі

1. Ситуаційні задачі з комунальної гігієни (визначення біологічної дози, оцінка природного та штучного освітлення, аналіз мікрокліматичних умов, оцінка ефективності природної та штучної вентиляції, визначення особливостей циркуляції атмосферного повітря, санітарна експертиза питної води, розрахунок необхідної кількості хлорного вапна для проведення знезараження води).

2. Ситуаційні задачі з гігієни харчування (оцінка адекватності та збалансованості харчування, аналіз енергетичної та вітамінної забезпеченості організму харчуванням, санітарна експертиза молока і молочних продуктів, борошна і хліба, м’яса і м’ясних продуктів, риби і рибних продуктів та консервів, санітарно-гігієнічна оцінка харчоблоку лікарні, молочної кухні та їдальні громадського харчування, проведення розслідування випадку харчового отруєння).


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 617 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.024 сек.)