АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Вибір дози коагулянта
Першим етапом роботи є визначення усувної (карбонатної) жорсткості води яка проводиться шляхом титрування 0,1 Н розчином НСl, 1 мл якого відповідає 2,8 мг СаО.
В конічну колбу наливають 100 мл досліджуваної води, добавляють 2 краплі індикатора метилоранжа і титрують 0,1 Н розчином НСl до утворення слабко рожевого кольору.
Наприклад: на титрування пішло 1,5 мл 0,1 Н НСl, відповідно на 1 л води піде 15 мл НСl 0,1 Н.
СаО в 1 л = 2,8 · 15 = 42 мг, що відповідає 42: 10 = 4,2°
10 мг СаО в 1 л води відповідає 1° жорсткості. Якщо жорсткість води менше 4° то у воду додають соду.
Визначивши усувну жорсткість води, приступають до пробної коагуляції.
В три склянки наливають по 200 мл води (до мітки). Потім у першу склянку додають 2 мл 1% розчину сірчанокислого алюмінію, в другу – 3 мл, в третю – 4 мл. Вміст склянки перемішують протягом 1–1,5 хвилин і залишають на 10 хвилин. Для очистки води необхідно вибрати ту найменшу дозу коагулянта, яка забезпечує швидке утворення та осідання пластівців на дно.
Приклад розрахунку. Добра коагуляція пройшла в другому стакані, в який додали 3 мл 1% розчину глинозема.
На 200 мл – 3 мл 1% розчину коагулянта
На 1000 мл – х
1000 · 3
х = –––– = 15 мл 1% розчину коагулянта
в 100 мл 1% розчину коагулянта – 1 г коагулянта
в 15 мл 1% розчину коагулянта – х
15 · 1
х = –––– = 0,15 г
Таким чином, для очистки 1 л води необхідно 0,15 г коагулянта.
Якщо пробна коагуляція при взятих дозах іде дуже швидко (до 5 хвилин) і добре проходить у першій склянці то проводять повторне дослідження з меншими дозами. Якщо ж коагуляція не відбувається ані в другій, ані в 3 склянках – дослід потім повторюють з більшими дозами (5, 6, 7 мл), або користуються таблицею розрахунку дози коагулянта у залежності від жорсткості.
Таблиця 1
Таблиця розрахунку сірчанокислого алюмінію для коагуляції
Усувна жорсткість води, °
| Кількість 1%
розчину глинозему на 200 мл води, мл
| Кількість сухого глинозему
на 1 л води, г
| Усувна жорсткість води, °
| Кількість 1%
розчину глинозему
на 200 мл води, мл
| Кількість сухого глинозему
на 1 л води, г
| 1
2
3
4
5
6
7
8
| 0,8
1,6
2,4
3,2
4,0
4,8
5,6
6,4
| 0,04
0,08
0,12
0,16
0,20
0,24
0,28
0,32
| 9
10
11
12
15
| 7,2
8,0
8,8
9,6
10,4
11,2
12,0
| 0,36
0,40
0,44
0.48
0,52
0,56
0,60
|
Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні та його придатність
для проведення знезараження води
Готують 1% розчин хлорного вапна, що використовується для знезараження. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% хлорного вапна (окремо піпеткою), 5 крапель розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КJ та 10 крапель розчину крохмалю, після чого з’являється синє забарвлення. Далі розчин титрують по краплям 0,7% розчином гіпосульфіту до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених на титрування, відповідає кількості (відсотку) активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, є непридатним для проведення знезараження води.
Наприклад, на титрування 1% розчину хлорного вапна пішло 25 крапель 0,7% розчину гіпосульфіту натрію. Отже, хлорне вапно, що досліджується вміщує 25% активного хлору і є придатним для проведення знезараження води.
Методика визначення дози хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою (нормальними дозами хлору) методом пробного хлорування
В колби або склянки наливають по 200 мл води (до мітки), яка підлягає знезараженню. В кожну колбу спеціальною піпеткою (1мл) вносять відповідно 1 2, та 3 краплі 1% розчину хлорного вапна, добре перемішують скляною паличкою та залишають на 30 хвилин, через 30 хвилин у воді визначають наявність залишкового хлору, для цього в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КJ та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Вміст колб, (склянок) перемішують і спостерігають, чи з’явилось синє забарвлення, яке виникає у тих колбах (склянках) де є вільний хлор, який залишився невикористаним після окислення органічних речовин у воді. Кількість залишкового хлору визначають титруванням 0,7% розчином гіпосульфіту натрію до повного знебарвлення. 1 крапля 0,7% гіпосульфіту відповідає 0,04 мг хлору.
Проводять відповідні розрахунки та вибирають ту колбу (склянку), в якій вміст залишкового хлору становить 0,3–0,5 мг/л.
Приклад розрахунку вмісту залишкового хлору
Після додавання розчину НСl, 5% розчину КJ та 1% розчину крохмалю колір змінився у всіх склянках. Вміст залишкового хлору визначають титруванням 0,7% розчином гіпосульфіту натрію.
Забарвлення відбулось:
У 1-й склянці – після додавання 1 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
У 2-й склянці – після додавання 2 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
У 3-й склянці – після додавання 3 краплі 0,7 % розчину гіпосульфіту натрію;
Розрахунок
Перша склянка: на 200 мл – 1 крапля 0,7% гіпосульфіту,
на 1000 мл – х
1000 · 1
х = –––– = 5 крапель
Залишковий хлор становить 5 крапель · 0,04 мг = 0,2 мг/л.
Друга склянка: на 200 мл – 2 краплі,
на 1000 мл – х
1000 · 2
х = –––– = 10 крапель
Залишковий хлор становить 10 крапель · 0,04 мг = 0,4 мг/л.
Третя склянка: на 200 мл – 3 краплі,
на 1000 мл – х
1000 · 3
х = –––– = 15 крапель
Залишковий хлор становить 15крапель · 0,04 мг = 0,6 мг/л.
При знезараженні води за хлорпотребою вміст залишкового хлору у питній воді має складати 0,3–0,5 мг/л. Така концентрація спостерігається у другій склянці (0,4 мг/л). Отже, розрахунок необхідної кількості хлорного вапна проводять за даними цього варіанту.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 500 | Нарушение авторских прав
|