АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Навчальний матеріал для виконання завдання. ДО ДРУКУ ДОЗВОЛЯЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи М.П

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

2007р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять

з дисципліни

«САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ»

(для студентів 3, 4 курсів денної та заочної форм навчання

за напрямами підготовки 6.060103 «Гідротехніка (Водні ресурси)»,

6.060101 «Будівництво» спеціальностей «Раціональне використання і охорона водних ресурсів», «Водопостачання та водовідведення»)

Харків

ХНАМГ

Укладачі: О. О. Ковальова,

О. В. Булгакова

Рецензент: доц., к. т. н. Г. І. Благодарна

Затверджено кафедрою водопостачання, водовідведення та очищення вод, протокол №2 від 24.09.2012 р.

ВСТУП

Гігієнічне значення води визначається насамперед фізіологічною потребою в ній людини. Вода, як повітря та їжа, є тим елементом зовнішнього середовища, без якого неможливе життя. Людина без води може прожити лише 5-6 діб. Це пояснюється тим, що тіло людини в середньому на 65% складається з води. Вода відіграє в організмі людини важливу роль. Без води не відбувається ні один біохімічний, фізіологічний і физико-хімічний процес обміну речовин і енергії, неможливі травлення, дихання, анаболізм (асиміляція) і катаболізм (дисиміляція), синтез білків, жирів, вуглеводів з чужорідних білків, жирів, вуглеводів харчових продуктів. Така роль води обумовлена тим, що вона є універсальним розчинником, в якому рідкі й газоподібні, тверді неорганічні речовини створюють молекулярні або іонні розчини, а органічні речовини знаходяться переважно в молекулярному і колоїдному стані.

Саме тому вона бере безпосередню або непряму участь практично у всіх життєво важливих процесах: всмоктуванні, транспорті, розщепленні, окисленні, гідролізі, синтезі, осмосі, дифузії, резорбції, фільтрації, виведенні та ін.

Потреба організму в воді задовольняється за рахунок питної води, напоїв і продуктів харчування, особливо рослинного походження.

У разі вживання неякісної води створюється реальна небезпека розвитку інфекційних і неінфекційних захворювань. Статистика ВООЗ свідчить, що майже 3 млрд. населення планети користуються недоброякісною питною водою. З більш ніж 2 тис. хвороб техногенного походження 80% виникають унаслідок вживання питної води незадовільної якості. З цієї причини щорічно 25% населення світу ризикують захворіти, приблизно кожен десятий житель планети хворіє, майже 4 млн. дітей і 18 млн. дорослих вмирають. Вважається, що з 100 випадків онкологічних захворювань від 20 до 35 (особливо товстої кишки і сечового міхура) обумовлені вживанням хлорованої питної води.

Саме тому надзвичайно важливі гігієнічна роль води та її значення для профілактики інфекційних і неінфекційних захворювань.

За таких умов важливого значення набуває підготовка висококваліфікованих фахівців, які б могли кваліфіковано вирішувати питання санітарно-гігієнічних умов очищення природних і стічних вод. Все це обумовлює актуальність вивчення дисципліни «Санітарно-гігієнічні основи спеціальності ”.

Навчальна дисципліна є дисципліною за вибором ВНЗ для підготовки бакалаврів за напрямами підготовки 6.060103 «Гідротехніка (Водні ресурси)», 6.060101 «Будівництво».

ЗМ 1.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ГІГІЄНУ ТА САНІТАРІЮ. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ. ГІГІЄНІЧНІ ПИТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕТОДІВ ОБРОБКИ ВОДИ

Практична робота 1.

Гігієнічне оцінювання питної води та джерел водопостачання

1.1. Мета заняття. Вивчити вплив води на організм людини і основні гігієнічні вимоги, що пред'являються до якості питної води і джерел господарсько-питного водопостачання.

1.2. Практичні навички. Навчити студентів умінню давати санітарно-гігієнічні висновки про якість питної води і джерел господарсько-питного водопостачання за результатами аналізів води та даним санітарно-топографічної характеристики вододжерела і розробляти заходи щодо поліпшення якості води.

1.3. Завдання

1. Вивчити гігієнічні вимоги до якості питної води і джерел водопостачання, викладені в правилах "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) від 12 травня 2010 р.

2. Ознайомитись з методами лабораторного аналізу води.

3. Вирішити ситуативні завдання:

а) за оцінкою джерел централізованого і нецентралізованого господарсько-питного водопостачання;

б) за оцінкою якості питної води.

При вирішенні завдань визначити необхідні заходи щодо поліпшення якості води та її знезараження.

Навчальний матеріал для виконання завдання

До якості питної води пред'являють суворі вимоги, оскільки недоброякісна вода може бути причиною виникнення інфекційних хвороб і гельмінтозів. Така вода може бути джерелом низки захворювань неінфекційної природи, обумовлених хімічним природним складом і забрудненням водоймищ хімічними речовинами.

Через воду передаються збудники амебної і бактерійної дизентерії, амебіаза, черевного тифу, паратифів, інфекційного гепатиту, лептоспірозу, холери, туляремії, лямбліозу, балантадіоза, гельмінтозів (аскаридоз, трихоцефалез, описторхоз), низки аденовірусних захворювань.

Надлишковий або недостатній вміст у воді мікроелементів, солей може бути причиною розвинення багатьох захворювань: карієс, флюороз, хвороба Кашина-бека (уровская хвороба) та ін. Велику небезпеку для здоров'я людей представляє використання води, забрудненої отруйними хімічними і радіоактивними речовинами.

У зв'язку з цим до якості води пред'являють певні санітарно-гігієнічні вимоги, які регламентуються спеціальним санітарним законодавчим документом – ДСанПіНом 2.2.4-171-10. У даному документі виділено 4 групи показників, що регламентують якість води:

1) вода повинна мати сприятливі органолептичні властивості, тобто бути прозорою, безбарвною, освіжаючою на смак і без запаху;

2) вода має бути нешкідлива по своєму хімічному складу, тобто концентрація токсичних хімічних речовин не повинна перевищувати ГДК, а для багатьох нетоксичних речовин (закисні солі заліза, солі жорсткості та ін.) допустимі концентрації, які не обмежують водоспоживання;

3) вода має бути безпечною в епідеміологічному відношенні, тобто не містити патогенних простих, бактерій, вірусів, яєць гельмінтів.

4) вода повинна мати фізіологічно повноцінний мінеральний склад.

Санітарні правила і норми "Гігієнічні вимоги до води питної, що призначена для споживання людиною" встановлюють гігієнічні вимоги до якості питної води (за мікробіологічними, хімічними та органолептичними показниками), а також правила контролю якості води, що підготовляється і подається централізованими системами питного водопостачання населених місць.

Показники, що забезпечують сприятливі органолептичні властивості води, включають нормативні концентрації для речовин, що зустрічаються в природних водах, а також що додаються до води в процесі обробки у вигляді реагентів або вододжерел, що з'являються в результаті побутового, промислового і сільськогосподарського забруднення.

Органолептичні властивості води характеризуються інтенсивністю допустимої зміни органолептичних властивостей води (запах, присмак, кольоровість, каламутність), вмістом хімічних речовин, шкідливість яких визначається їх здатністю в найменших концентраціях погіршувати органолептичні властивості води.

За органолептичними показниками вода повинна відповідати наступним вимогам (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 – Нормативи органолептичних властивостей питної води

¹ Норматив, зазначений у дужках, установлюється в окремих випадках за погодженням з головним.

⁴ Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.

ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, що призначена для споживання людиною" регламентує показники, що характеризують безпеку хімічного складу води за:

1) вмістом шкідливих хімічних речовин, що найчастіше зустрічаються в природних водах на території України, а також речовин антропогенного походження, що набули глобального поширення;

2) вмістом шкідливих хімічних речовин, що поступили та утворилися в воді в процесі її обробки в системі водопостачання;

3) вмістом шкідливих хімічних речовин, що поступили в джерела водопостачання внаслідок господарської діяльності людини.

Перші дві групи охоплюють токсичні речовини, що чинять безпосередній вплив на організм людини. Показники хімічного складу дані тільки для речовин, що зустрічаються в природних водах або додаються до води в процесі її обробки. Концентрація хімічних речовин не повинна перевищувати нормативів, приведених в таблицях 1.2 – 1.4.

Таблиця 1.2 – Фізико-хімічні показники безпеки і якості питної води

Таблиця 1.3 – Санітарно-токсикологічні показники безпеки та якості питної води

¹ Норматив, зазначений у дужках, установлюється в окремих випадках за погодженням з головним державним санітарним лікарем відповідної адміністративної території.

² Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води, обробленої реагентами, що містять алюміній.

³ Норматив, зазначений у дужках, установлюється для обробленої питної води.

⁴ Норматив, зазначений у дужках, установлюється для питної води фасованої газованої, питної води з пунктів розливу та бюветів.

⁵ pH для газованої питної води.

⁶ Норматив встановлюється виключно для питної води фасованої. Для питної води з пунктів розливу та бюветів норматив встановлюється за кліматичними зонами.

⁷ Норматив, зазначений у дужках, установлюється для негазованої питної води.

* Речовини I класу небезпеки.

** Речовини II класу небезпеки.

Примітки:

1. У водопровідній питній воді визначаються:

- хлороформ – якщо питна вода з поверхневих вододжерел;

- хлор залишковий вільний та зв'язаний, озон, поліакриламід – у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів;

- формальдегід - у разі озонування води в процесі водопідготовки;

- діоксид хлору та хлорити – у разі обробки води діоксидом хлору в процесі водопідготовки.

2. У питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів визначаються:

- хлороформ – якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода;

- формальдегід – у разі озонування води в процесі водопідготовки або якщо використовується озонована вихідна вода;

- срібло та діоксид вуглецю – у разі застосування в процесі водопідготовки відповідних реагентів чи речовин;

- поліакриламід – у разі використання в процесі водопідготовки водопровідної питної води з поверхневого джерела питного водопостачання.

Таблиця 1.4 – Санітарно-хімічні показники безпеки та якості питної води

¹ Пестициди включають органічні інсектициди, органічні гербіциди, органічні фунгіциди, органічні нематоциди, органічні акарициди, органічні альгіциди, органічні родентициди, органічні слімициди, споріднені продукти (серед них регулятори росту) та їх метаболіти, продукти реакції та розпаду. Перелік пестицидів, що визначаються у питній воді, встановлюється в кожному конкретному випадку та повинен включати тільки ті пестициди, що можуть знаходитись в джерелі питного водопостачання.

² Норматив для кожного окремого пестициду. У разі наявності в джерелі питного водопостачання алдрину, діелдрину, гептахлориду та гептахлорепоксиду їх вміст у питній воді повинен становити не більше ніж 0,03 мкг/дм³ для кожної з цих речовин.

³ Сума пестицидів визначається як сума концентрацій кожного окремого пестициду.

⁴ Сума тригалогенметанів визначається як сума концентрацій хлороформу, бромоформу, дибромхлорметану та бромдихлорметану.

* Речовини I класу небезпеки.

** Речовини II класу небезпеки.

*** Не визначається на підприємствах питного водопостачання з об'ємом виробництва питної води менше 10000 м³ на добу.

Примітки:

1. Тригалогенметани та дибромхлорметан визначаються у водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел, а також у питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів – у разі якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода.

2. 1,2 - дихлоретан, тетрахлорвуглець, трихлоретилен та тетрахлоретилен (сума) визначаються у водопровідній питній воді з поверхневих вододжерел, а також у питній воді фасованій, з пунктів розливу та бюветів – у разі якщо вода хлорується в процесі водопідготовки або використовується хлорована вихідна вода.

3. Загальний органічний вуглець може визначатись замість перманганатної окиснюваності.

При виявленні в питній воді декількох хімічних речовин, що відносяться до 1-го і 2-го класів небезпеки і нормованих за санітарно-токсикологічній ознаці шкідливості, сума відношень виявлених концентрацій кожного з них у воді до величини його ГДК не має бути більше 1. Розрахунок ведеться за формулою:

,

де С¹, С², Сⁿ – концентрації індивідуальних хімічних речовин 1-го і 2-го класів небезпеки;

факт. – фактична; доп. – допустима.

Показники безпеки води в епідеміологічному відношенні

Безпека питної води в епідеміологічному відношенні визначається її відповідністю нормативам за мікробіологічними і паразитологіям показниками, представленими в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Мікробіологічні і паразитологічні показники безпеки води в епідеміологічному відношенні

* Для 95 % проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.

** Через 10 років з часу набрання чинності Санітарними нормами.

*** Для 98 % проб води, відібраних з водопровідної мережі, що досліджувались протягом року.

**** Визначають додатково у питній воді з поверхневих вододжерел у місцях її надходження з очисних споруд в розподільну мережу, а також в ґрунтових водах.

***** Визначають під час виробничого контролю перед розливом питної води у тару.

Примітка:

Дослідження питної води з поверхневих вододжерел чи ґрунтової води за показниками, передбаченими пунктами 7 та 9, проводяться у разі виявлення в двох послідовно відібраних пробах води загальних коліформ, E.coli, ентерококів чи коліфагів (пп. 3, 4, 5 та 8), а дослідження питної води з підземних артезіанських і міжшарових безнапірних водоносних шарів за показниками, передбаченими пп. 7, 8 та 9, проводяться у разі виявлення в двох послідовно відібраних пробах води загальних коліформ, E.coli чи ентерококів (пп. 3, 4, 5). При цьому дослідження води на вміст збудників інфекційних хвороб вірусної етіології проводяться у разі виявлення в її пробах коліфагів, а на вміст збудників бактеріальної етіології - у разі виявлення в її пробах загальних коліформ, E.coli чи ентерококів.

При дослідженні мікробіологічних показників якості питної води в кожній пробі проводиться визначення термотолерантних коліформних бактерій, загальних коліформних бактерій, загального мікробного числа і коліфагів.

При виявленні в пробі питної води термотолерантних коліформних бактерій і коліфагів проводиться їх визначення в повторно узятих в екстреному порядку пробах води. У таких випадках для виявлення причин забруднення одночасно проводиться визначення хлоридів, азоту амонійного, нітратів і нітриту.

Визначення патогенних бактерій кишкової групи і ентеровірусів проводиться також у разі виявлення в повторно взятих пробах води загальних коліформних бактерій в кількості більше 2 в 100 мл або термотолерантних бактерій і коліфагів. Дане дослідження може проводитися і за епідеміологічними свідченнями.

Вміст E.coli або термотолерантних коліформних організмів не повинно бути в пробах (об'ємом 100 мл) води, призначеної для питних цілей. Цей критерій легко забезпечується при сучасних способах очищення води.

Загальне мікробне число (тобто кількість сапрофітів в 1 мл води) є непрямим показником, оскільки характеризує загальний вміст мікробів у воді без їх якісної характеристики. Загальне мікробне число зазвичай збільшується під час попадання до води поверхневих, зливових стоків, побутових стічних вод, тому воно може побічно свідчити про забруднення води.

Група мікроорганізмів кишкової палички в даний час розглядається як санітарний показник, що вказує на забруднення води фекаліями, що вже само по собі є небезпечним. Джерелом появи цієї групи мікроорганізмів можуть бути бактеріоносії, хворі з різними інфекційними захворюваннями (черевного тифу, дизентерії та ін.). Потрапляючи у воду, патогенні мікроорганізми важче піддаються виявленню: їх менше, ніж сапрофітних мікробів, вони менш стійкі в навколишньому середовищі, швидше гинуть. Негативний результат, отриманий при лабораторному аналізі води, не дає гарантії, що їх там дійсно немає, оскільки методи прямого виявлення патогенних бактерій кишкової групи недостатньо досконалі. Тому виявлення у воді коліформних бактерій, термотолерантних бактерій, колі-фага в 100 мл повинно розглядуватися як забруднення води, небезпечне в епідеміологічному відношенні, незалежно від того, чи сталося воно унаслідок недостатності обробки води джерела на головних спорудах водопроводу або забруднення обробленої води в розподільній мережі.

Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води представлені в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води

Гігієнічні вимоги до вибору джерел водопостачання

Вибір джерела водопостачання повинен проводитися з урахуванням його санітарної надійності і спроможності отримання питної води, відповідною ДСанПіНу 2.2.4-171-10.

Придатність джерела для господарсько-питного водопостачання встановлюється з урахуванням санітарної оцінки умов формування і залягання вод підземного джерела; оцінки якості і кількості води джерела водопостачання; санітарної оцінки поверхневого джерела водопостачання, а також прилеглої території вище і нижче за водозабір за течією води; прогнозу санітарного стану джерел; санітарної оцінки місця розміщення водозабірних споруд.

Склад води прісноводих підземних і поверхневих джерел водопостачання повинен відповідати наступним вимогам:

1) сухий залишок не більше 1000 мг/дм³ (за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічній служби допускається до 1500 мг/дм³);

2) концентрація хлоридів не більше 350 мг/дм³;

3) концентрація сульфатів не більше 500 мг/дм³;

4) спільна жорсткість не більше 7 мг-экв/дм³ (за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічній служби допускається до 10 мг-экв/дм³).

Концентрація хімічних речовин (окрім вказаних в табл. 1.7) не повинна перевищувати ГДК для води господарсько-питного і культурно-побутового водокористування, а також норм радіаційної безпеки, затверджених МОЗ України.

З врахуванням якості води і необхідного ступеня обробки з метою доведення її до норми відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10 вибраних джерел водопостачання ділять на 3 класи (табл. 1.7).

Таблиця 1.7 – Показники якості води джерела централізованого господарсько-питного водопостачання (витягання з ГОСТ 2761-84 «Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги і правила вибору»)

* Залежно від клиіматичного району

Схема очищення води і необхідні методи обробки встановлюються для кожного конкретного вододжерела на основі технологічних досліджень або досвіду роботи споруд в аналогічних умовах.

Для підземних джерел водопостачання методи обробки води наступні:

1-й клас – якість води за всіма показниками задовольняє вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10.

2-й клас - якість води має відхилення за окремими показниками від вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10, які можуть бути усунені аеруванням, фільтруванням, знезараженням джерела з непостійною якістю води, в яких сезонні коливання сухого залишку в межах нормативів ДСанПіН 2.2.4-171-10, потрібне профілактичне знезараження;

3-й клас – доведення якості води до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 методами обробки, передбаченими в 2-му класі, із застосуванням додаткових – фільтрування з попереднім відстоюванням, використання реагентів і так далі.

Для поверхневих джерел водопостачання передбачаються наступні методи обробки:

1-й клас – для отримання води, що відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10, потрібні знезараження, фільтрування з коагуляцією або без неї;

2-й клас – для отримання води, що відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10, потрібні коагуляція, відстоювання, фільтрування, знезараження; за наявності фітопланктону - мікрофільтрування;

3-й клас – доведення якості води до вимог ДСанПіН а 2.2.4-171-10 методами обробки, передбаченими в 2-му класі, із застосуванням додаткового ступеня освітлювання, застосування окислювальних і сорбційних методів, а також більш ефективних методів знезараження і так далі.

Відповідно до вимог ГОСТ 2761-84 при виборі джерел централізованого господарсько-питного водопостачання слід насамперед використовувати артезіанські води, як найнадійніше захищені з поверхні від можливих забруднень. Якщо вони відсутні або неможливо використовувати їх з техніко-економічних міркувань, то ГОСТ предбачає вибір інших джерел із урахуванням зниження їх санітарної надійності: а) безнапірні міжпластові води; б) грунтові води; в) поверхневі водоймища (річки, водосховища, озера, канали).

Вибір джерела водопостачання проводиться на підставі наступних даних: аналізів якості води, гідрогеологічної характеристики горизонту, що використовувається, санітарної характеристики місцевості в районі водозабору, існуючих і потенційних джерел забруднення грунту і водоносних горизонтів, розвитку промисловості та ін.

1.5. Ситуативні завдання

Завдання 1. Для постачання аптеки селища Заріччя, розташованого в кліматичному районі IV, передбачається підключення до існуючого водопроводу. Вода забирається з озера і на очисних спорудах піддається коагуляції, відстоюванню, фільтрації, хлоруванню. Результати відібраних з колонки проб води представлені в таблиці 1.8.

Таблиця 1.8 – Аналіз водопровідної води

Дати висновок про якість води і у разі потреби запропонувати заходи щодо її поліпшення.

Рішення.

Вода відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 за органолептичними показниками, загальним вмістом розчинених солей і солей жорсткості. Сума сульфатів і хлоридів, виражена в долях від максимально допустимих концентрацій кожної речовини, не перевищує 1 .

Оскільки колі-титр води рівний 300 і 350, а спільна кількість мікроорганізмів в 1 мм³ не більше 100, воду слід вважати за безпечну в епідеміологічному відношенні. Знезараження здійснюється надійно, оскільки залишковий вміст хлора складає не менше 0,3 мг/дм³. Звертає на себе увагу високе для кліматичного району IV вміст у воді фтору. З метою поліпшення якості необхідно воду піддати знефторюванню, щоб вміст фтору не перевищував 0,7 мг/дм³.

Завдання 2. Вибрати джерело водопостачання для аптеки I категорії і фармацевтичної фабрики в селищі К. Орієнтовнанорма водоспоживання для цих об'єктів складає близько 8 м³/добу. В якості вододжерела можна взяти річку, розташовану в безпосередній близькості від фабрики і аптеки, або артезіанську свердловину, що знаходиться в 500 м від них. Артезіанська свердловина розташована на високому місці без обгороджування. Дебіт річки складає 115 м³/год, артезіанської свердловини – 60 м³/добу. Аналізи проб води, відібраних з цих вододжерел, представлені в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9 – Результати аналізу води з артезіанської свердловини і річки

Враховуючи високі вимоги до якості води і відповідно до вимог ГОСТу 2761-84, для водопостачання аптек і фармацевтичної фабрики має бути використана артезіанська свердловина, якість води в якій надійно захищена від можливих джерел забруднення. Це гарантує безпеку води в епідеміологічному відношенні. Дебіт артезіанської свердловини достатній для забезпечення виробничих і питних потреб.

Аналіз органолептичних властивостей, хімічного складу і вмісту мікроорганізмів води з артезіанської свердловини свідчить про її високу якість. За бактеріологічними показниками (колі-титр 400 при нормі 300; мікробне число 30-50 при допустимій кількості 100 колоній в 1 мл), а також за органолептичними свідченнями і вмістом речовин, що впливають на них (прозорість більше 35, кольоровість 8-9° ПКШ, відсутність запахів і присмаків, кількість зважених речовин 1-1,2 мг/дм³), дана вода відповідає викладеним в ДСанПіН вимогам. Не перевищує допустимого рівня вміст хлоридів (5,3-5,5 мг/дм³), сульфатів (19,7-19,8 мг/дм³), жорсткість води не перевищує величини, що регламентується ДСанПіН (7 мг-екв/дм³). Отже, артезіанська свердловина може бути взята у якості джерела господарсько-питного водопостачання. Декілька завищений вміст, що не змінюється в часі, у воді аміаку за відсутності нітриту нітратів і низької окислюваної води слід віднести за рахунок його природного походження, тобто не може служити показником забруднення води органічними речовинами. Постійний хімічний склад води артезіанської свердловини дозволяє судити про достатню її санітарну надійність. Рекомендується довкола свердловини організувати зону санітарної охорони радіусом не менше 15 м.

Піддавати воду знезараженню немає необхідності, оскільки бактеріологічні показники вказують на досить високий ступінь її чистоти.

1.6. Контрольні запитання:

1. Наведіть гігієнічну характеристику централізованому водопостачанню.

2. Яке епідеміологічне значення води?

3. Який вміст мікроелементів у воді і як вони впливають на організм людини?

4. Надайте гігієнічну характеристику сольового складу води.

5. Які основні показники якості води, що входять в Санітарні правила і норми "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною"?

6. Які основні показники якості води нецентралізованих джерел водопостачання?

7. Які показники вказують на забруднення води органічними сполуками?

8. Розкажіть про санітарно-бактеріологічні показники якості води.

9. Розкажіть про органолептичні показники якості питної води.

10. Надайте визначення окислюваності води і розкажіть про її гігієнічне значення.

11.Перерахуйте заходи, що проводяться зо охорони джерел централізованого водопостачання.

12. Перерахуйте заходи, що проводяться з охороні якості води в джерелах нецентралізованого водопостачання.

Практична робота 2.

Знезараження і поліпшення якості питної води

2.1. Мета заняття. Вивчити основні методи знезараження і поліпшення якості питної води.

2.2. Практичні навички. Навчити студентів методиці знезараження води хлоруванням.

2.3. Завдання

1) Приготуйте 1% розчин хлорного вапна і визначите в ньому вміст активного хлору.

2) Визначте залишковий хлор у водопровідній воді.

3) Визначте дозу 1% розчину хлорного вапна для хлорування води.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 490 | Нарушение авторских прав