АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класи і методи обробки води. Принципові схеми водопроводів

Вода підземних джерел І класу повністю відповідає уявленням про доброякісну питну воду, нормативи її якості повністю відповідають ДСанПіН 2.2.4-171-10. Тому вона може бути безпосередньо представлена населенню без обробки. Схема водопроводу в цьому випадку має наступний вигляд:

де 1 – підземне джерело водопостачання (напірні або ненапірні міжпластові води);

2 – артезіанська бурова свердловина;

3 – насос І підйому;

4 – знезараження;

5 – резервуар чистої води;

6 – насосна станція ІІ підйому;

7 – водопровідна мережа.

Вода підземних джерел ІІ класу може містити сірководень мінерального походження, значно більше заліза і марганець. Це погіршує її органолептичні властивості і змушує застосовувати спеціальні методи обробки (аерацію, видалення заліза шляхом аерації з подальшою фільтрацією). Крім того, підземні води ІІ класу можуть мати підвищену перманганатну окислюваність і індекс БГПК, що є свідоцтвом про епідемічну небезпеку води і вимагає її знезараження перед подачею споживачам. За цих умов схема водопроводу має наступний вигляд:

де 1 – підземне джерело водопостачання;

2 – артезіанська бурова свердловина;

3 – насос І підйому;

4 – спеціальні методи обробки;

5 – знезараження;

6 – резервуар чистої води;

7 – насосна станція ІІ підйому;

8 – водопровідна мережа.

Вода підземних джерел ІІІ класу може мати підвищену каламутність, збільшену кольоровість, ще більший вміст заліза, марганцю, сірководня. Деякі підземні джерела містять надмірну кількість фтору (до 5 мг/л). Індекс БГПК може досягти 1000. Для зменшення каламутності і кольоровості такої води необхідно проводити освітлювання і знебарвлення шляхом фільтрування з попереднім відстоюванням. Сірководень, залізо і марганець видаляють методом аерації з подальшою фільтрацією. В разі підвищеного вмісту фтору таку воду необхідно дефторувати. А для забезпечення епідемічної безпеки воду обов'язково знезаражують.

Поверхневі водоймища з малокаламутною і малокольоровою водою, що не має запаху, містить незначну кількість легко окислюваних, у тому числі органічних речовин, яка має незначне підвищення вмісту заліза і відносно невисокий рівень бактеріальної контамінації, віднесені до І класу. Така вода може бути перероблена на доброякісну питну шляхом фільтрування без коагуляції або із застосуванням невеликих доз коагуляції і знезараженням.

До ІІ класу належать водні джерела з більш каламутною і забарвленою водою, яка має відчутний природний запах, містить трохи більше легко окислюваних, особливо органічних речовин, вищий вміст заліза, відносно високий рівень бактеріальної контамінації і містить значні кількості планктонів. Для очищення такої води прийнятні традиційні методи обробки: для видалення планктонів – мікрофільтрація, для освітлювання і знебарвлення – коагуляція з відстоюванням і подальшим фільтруванням, коагуляція з двохступінчастим фільтруванням, контактне освітлювання і обов'язкове знезараження. Принципова схема такого водопроводу має вигляд:

де 1 – поверхневе джерело;

2 – ківш (водозабірна споруда);

3 – береговий водоприймальний колодязь;

4 – насосна станція І підйому;

5 – камера гасіння натиску, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту;

6 – камера реакції;

7 – відстійник;

8 – швидкий фільтр;

9 – знезараження;

10 – резервуар чистої води;

11 – насосна станція ІІ підйому;

12 – водопровідна мережа.

До ІІІ класу належать поверхневі джерела, якість води яких не може бути доведена до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 за допомогою традиційних методів очищення. Вода таких водоймищ дуже каламутна, інтенсивно забарвлена в жовто-коричневий колір за рахунок гумінових речовин, має сильний природний запах, містить багато легко окислюваних, особливо органічних речовин, значний вміст заліза, високий рівень бактеріальної контамінації і містить багато планктону (100000 кл/см³). Окрім традиційних методів обробки для очищення такої води необхідні додаткові ступені освітлювання, вживання окислювальних і сорбційних методів, більш ефективне знезараження.

3.5. Контрольні запитання:

1. Розкрийте гігієнічне значення води.

2. На які класи розділяють джерела водопостачання?

3. Перерахуйте джерела забруденняповерхневих водойм.

4. У чому полягає самоочищення поверхневих водойм?

5. Розкрийте методику санітарного обстеження джерел водопостачання.

6. Правила відбору проб води для лабораторних аналізів.

7. Які основні класи джерел водопостачання?

8. Як обирають метод обробки води у залежності від класу джерела водопостачання?

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 878 | Нарушение авторских прав