АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІV. Формування нових знань.

Прочитайте:
  1. Векторна теорія формування ЕКГ. ЕКГ, відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ.
  2. Гени, будова нуклеїнових кислот, генетичний код, геном, транскрипція та трансляція; реплікація, репарація.
  3. Здатність організму набувати нових морфологічних, або біохімічних
  4. Механізм формування погоди
  5. ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ УЧНІВ
  6. Основні принципи і методи дослідження нових лікарських засобів
  7. Психофізіологічні закономірності формування трудових навичок і умінь
  8. Результати проведених досліджень свідчать, що батьківська сім’я є першою і необхідною умовою формування реакції на вагітність у жінки.
  9. Тема 3.2. Поняття про фізичне здоров’я. Формування фізичного здоров’я індивіда

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

Добрий день, мене звати Сергій Олександрович. Сьогодні я проводитиму у вас урок біології і сподіваюсь на плідну співпрацю. Чи всі готові до уроку? Перевірте щоб у вас були наявні на столі олівець, лінійка, ручка та робочий зошит. Добре, отже почнемо.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Давайте пригадаємо, які тканини в організмі людини ви вже знаєте?(м’язова, сполучна, епітеліальна)

2. А чи присутня нервова система у тваринних організмів?

3.Порівняйте нервову систему тварин, починаючи із кишковопорожнинних і закінчуючи ссавцями.

а) дифузна (у кишковопорожнинних);

б) вузлова (у кільчастих червів, членистоногих і молюсків);

в) трубчаста (у хордових).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Чи були у вашому житті моменти, коли вас щось дуже злякало? І, напевно, при цьому ви помічали, що ваш пульс прискорювавсь і все тіло ніби здригалось. Такі ж самі відчуття виникали тоді, коли ви підходили до краю обриву, або ж просто підіймались на дуже велику висоту. А вже через кілька хвилин після цього ваш організм повертався до нормального стану.

Та чи задумувались ви над тим, чому саме так ваш організм реагує на стресові ситуації, а за звичайних умов нічого такого не відбувається?

Крім цих та інших питань сьогодні ми ще дізнаємось про структуру нервової системи, її значення та функції.

Тож давайте запишемо нашу сьогоднішню тему: «Будова та функції нервової системи»

ІV. Формування нових знань.

Нервова системацілісна морфологічна і функціональна сукупність різних взаємопов'язаних нервових структур, яка спільно з гуморальною системою забезпечує регуляцію діяльності усіх систем організму та реакцію на зміну умов внутрішнього та зовнішнього середовища. Основою нервової системи є нервова тканина. Це тканина ектодермального походження яка є системою спеціалізованих структур, що забезпечують умови для реалізації функцій нервової системи. Нервова система людини поділяється на центральну(головний та спинний мозок) та периферичну(включає в себе 31 пару спинномозкових нервів і 12 пар черепно-мозкових нервів, що прямують від спинного та головного мозку до периферії). Периферична нервова система поділяється на соматичну і автономну нервову систему. Соматична іннервує м'язи тіла, забезпечує сенсорні і моторні функції організму, а функцією автономної нервової системи є підтримка гомеостазу- сталості внутрішнього середовища організму.

Нервова система утворена спеціальними клітинами – нейронами та міжклітинною речовиною – нейроглією. Сам нейрон складається з тіла(соми), ядра та відростків(короткого-дендрита, та довгого-аксона) (Розгляд будови на таблицях, записати в зошит визначення «нейрон»- це нервова клітина, основна структурно-функціональна одиниця нервової системи, а також основа всіх рефлексів; «Дендрит»(від грец. - «дерево») – короткий дихотомічно розгалужений відросток нервової клітини (нейрона), що сприймає сигнали від інших нейронів, рецепторних клітин або безпосередньо від зовнішніх подразників і проводить нервові імпульси до тіла нейрона (соми); «Аксон» (грец - вісь) -довгий осьовий циліндр, відросток нервової клітини, по якому нервові імпульси йдуть від тіла клітини (соми) до іннервованих органів та інших нервових клітин).

Нейрони виконують специфічні функції одержання, перероблення, проведення, передачі інформації, закодованої у вигляді електричних або хімічних сигналів – нервових імпульсів. Нейроглія забезпечує існування нейронів та виконанує опорну, живильну, структурну та захисну функції.

Залежно від функцій нервові клітини поділяють на чутливі, вставні та ефекторні.

Чутливі – це рецепторні нейрони, які своїми закінченнями сприймають різні види подразнень. Рецептори відрізняються за своєю будовою, розташуванням та функціями:

а) екстерорецептори – сприймають подразнення із зовнішнього середовища. Вони розташовані в шкірі, слизових оболонках, органах чуттів;

б) інтерорецептори (хеморецептори, барорецептори) – подразнюються при зміні хімічного складу внутрішнього середовища організму;

в) пропріорецептори – сприймають напругу в м’язах, сухожилках, суглобах; вони поділяються на терморецептори, механорецептори.

Вставні нейрони розташовані у межах ЦНС, вони сполучають рухові та чутливі нейрони між собою та з іншими відділами нервової системи.

Ефекторні проводять нервові імпульси від мозку до робочого органу.
Нервові волокна утворені відростками нервових клітин. За особливостями будови оболонок нервові волокна поділяють на безмієлінові та мієлінові. Мієлінові нервові волокна товсті, їх товщина сягає 20 мкм. Товста, багата на жири мієлінова оболонка, ізолює нервове волокно. Аксони мають мієлінову оболонку, а дендрити-ні. Мієліновий шар не суцільний. Через кожні 0,5-1,5 мм розташовані вузлові перехвати(перехвати Ранв’є), де мієліновий шар відсутній. Ці перехвати сприяють швидкому проходженню нервових імпульсів по нервових волокнах. Імпульси проводяться стрибкоподібно- від одного перехвату до іншого. Швидкість проведення нервових імпульсів по безмієлінових волокнах становить 1-2 м/с, а по мієлінових 100-120 м/с.

З головним мозком зв’язані 12 пар черепно-мозкових нервів, які забезпечують чутливість шкіри обличчя, слизової оболонки очей, порожнини носа, рота, глотки, гортані, а також іннервують м’язи обличчя, очей, язика, глотки, гортані.

Вегетативні волокна черепно-мозкових нервів керують діяльністю слинних і слізних залоз, беруть участь в іннервації дихання. Серцевої діяльності, органів травного тракту. Крім того черепно-мозкові нерви забезпечують роботу органів чуття, підтримують зв’язок ЦНС з рецепторами нюху, зору, слуху і смаку.

Спинномозкові нерви- парні нерви, що виходять з кожного сегмента спинного мозку. Спинномозкові нерви починаються двома корінцями: заднім (чутливим) та переднім (руховим). У людини — 31 пара спинномозкових нервів (8 пар шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприкова)


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 509 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)