 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Кардіохірургія, ендокринна хірургія
Запорізький державний медичний університет Кафедра госпітальної хірургії Тестові завдання для студентів 5 курсу медичного факультету Модуль 2 Змістовий модуль 3 Кардіохірургія, ендокринна хірургія 1. У больного 64 лет 2 часа назад появились сжимающая боль за грудиной с иррадиацией в левое плечо, выраженная слабость. Объективно: кожа бледная, холодный пот. Ps 108/мин. АД 70/50 мм рт.ст. Тоны сердца глухие. Дыхание везикулярное. Живот мягкий, безболезненный. Варикозное расширение вен на левой голени. ЭКГ: ритм синусовый, ЧСС 100/мин, резкий подъем сегмента ST и зубца Т над изолинией в отведениях II, III, aVF. Какая патология возникла у больного? A. Тромбоэмболия легочной артерии B. Расслаивающая аневризма аорты C. Тампонада сердца D. Кардиогенный шок E. Сердечная астма
2. Больная 27 лет обратилась с жалобами на одышку при значительной физической нагрузке, периодические приступы сердцебиения. Объективно: акроцианоз, Ps 98/мин, ритмичный, АД 105/70 мм рт.ст, первый тон на верхушке усиленный, выслушивается трехчленный ритм, акцент второго тона над легочной артерией, пресистолический шум над верхушкой и в пятой точке. Каков наиболее вероятный диагноз? A. Дефект межжелудочковой перегородки B. Стеноз левого атриовентрикулярного отверстия C. Недостаточность митрального клапана D. Недостаточность клапана аорты E. Пролапс митрального клапана
3. Больной 35 лет жалуется на повышение AT, головную боль, шум в ушах, сердцебиение. Объективно: Ps - 100/мин., ритмичный, напряжённый. АД - 240/100 мм рт. ст. Левая граница относительной сердечной тупости смещена влево на 1 см, I тон на верхушке ослабленный, акцент II тона на аорте. Прослушивается грубый систолический шум возле пупка с обеих сторон. Какая патология обуславливает такую клиническую картину наиболее вероятно? A. Нефроптоз B. Гипертоническая болезнь C. Хронический гломмерулонефрит D. Стеноз почечных артерий E. Синдром Кона
4. Женщина 40-ка лет с митральным стенозом жалуется на одышку, вялость, которые постепенно прогрессируют. На сегодня может выполнять лишь легкую домашнюю работу. Какая наиболее адекватная терапия для этой больной? А.Сердечные гликозиды В.Бициллинотерапия С. Хирургическое вмешательство D.Вазодилятаторы Е.Диуретики
5. Какое ведущее осложнение возникает при дефекте межпредсердной перегородки? А. Возникает гиперволемия малого круга кровообращения В. Развивается склероз сосудов малого круга кровообращения С. Возможна эмболия мозговых сосудов D. Возникает недостаточность кровообращения Е. Возможен отек мозга 6. У больного Д, 6 лет, с рождения кожа и слизистые с выраженным цианозом, отстает в физическом развитии. Пальцы рук в виде «барабанных палочек». Частые одышечно-цианостические приступы. Аускультативно систолический шум во 2-3 межреберьях слева у грудины, на ЭКГ гипертрофия правого желудочка. На рентгенограммах обеднение легочного рисунка. При зондировании сердца - давление в правом желудочке - 80 мм рт.ст., в легочную артерию зонд ввести не удалось, контраст одновременно поступает из правого желудочка в аорту и легочную артерию. Диагноз? А. Открытый артериальный проток В. Дефект межжелудочковой перегородки С. Дефект межпредсердной перегородки D. Тетрада Фалло Е. Стеноз легочной артерии
7. У больной Э., 12 лет, с рождения выслушивается шум над сердцем. Развитие соответствует возрасту. Последнее время отмечает боли в области сердца, одышку при физической нагрузке. При аускультации над сердцем выслушивается грубый систолический шум с эпицентром в III-IV межреберьях слева от грудины, шум проводится на легочную артерию. На ЭКГ признаки перегрузки правого и левого желудочков. На рентгенограммах: сосудистый рисунок легкого резко усилен, по левому контуру сердца выбухает легочная дуга. При зондировании сердца в правом желудочке давление 45/5 мм рт.ст., в легочной артерии - 40/10 мм рт.ст., в пробах крови из легочной артерии повышена оксигенация. Диагноз? А. Открытый артериальный проток В. Дефект межпредсердной перегородки С. Дефект межжелудочковой перегородки D. Стеноз легочной артерии Е. Тетрада Фалло
8. Больной 42 лет длительно страдает ревматическим пороком сердца, последний год отмечает ухудшение, снизилась физическая активность, беспокоят боли в области сердца. Аускультация: над сердцем выслушивается грубый систолический шум с эпицентром во II межреберье справа от грудины. На ЭКГ признаки гипертрофии левого желудочка и коронарной недостаточности. На рентгенограммах увеличение сердца за счет левого желудочка. При зондировании сердца в аорте давление 110/60 мм рт.ст., в левом желудочке – 190/0 мм рт.ст. Поставьте диагноз и стадию заболевания. А. Комбинированный аортальный порок с преобладанием недостаточности II стадии В. Аортальный стеноз III стадии С. Аортальный стеноз II стадии D. Аортальная недостаточность III стадии Е. Сочетанный митрально-аортальный порок IV стадии
9. Показания к оперативному лечению больных ИБС? А. Гипертрофия левого желудочка В. Стенокардия II функционального класса С. При обнаружении на коронарограммах сегментарных стенозов 70% D. При появлении симптомов недостаточности кровообращения по большому кругу Е. Снижение фракции выброса до 50%
10. У больного Т., 9 лет, с рождения над сердцем выслушивается шум, в физическом развитии от сверстников не отстает. Кожа и видимые слизистые обычного цвета, АД-100/70 мм рт.ст., над легочной артерией выслушивается систолодиастолический шум, акцент II тона. На ЭКГ - признаки перегрузки левых отделов сердца. При рентгеноскопии отмечается усиление легочного рисунка, тень сердца обычной формы. Поставьте диагноз: А. Дефект межпредсердной перегородки В. Открытый артериальный проток С. Тетрада Фалло D. Стеноз легочной артерии Е. Коарктация аорты
11. Больной О., 22 лет, длительно находится под наблюдением с диагнозом гипертоническая болезнь. Артериальное давление 185/90 мм рт.ст., гипотензивная терапия практически не эффективна. Последние годы отмечает ухудшение состояния, снизилась физическая активность. Гиперстеник. При рентгенологическом исследовании сердце аортальной конфигурации, расширена восходящая аорта, отмечается «узурация ребер». На ЭКГ выражена гипертрофия левого желудочка. При аускультации на верхушке небольшой интенсивности систолический шум, слева в области III-IV межреберья систолический шум. На аорте акцент II тона. Пульс ритмичный, артериальное давление на верхних конечностях 185/90 мм рт.ст., на бедренных артериях пульс не определяется. Диагноз, план обследования и лечения? А. Гипертоническая болезнь В. Феохромоцитома С. Вазоренальная гипертония D. Синдром Кона Е. Коарктация аорты
12. У больного Ч., 9 лет, с рождения прослушивается систолический шум с эпицентром во II межреберье слева от грудины, акцент и расщепление II тона над легочной артерией. На ЭКГ признаки гипертрофии правого желудочка. На рентгенограммах легочной рисунок усилен, по левому контуру выбухает дуга легочной артерии, признаки гипертрофии правого желудочка. При зондировании правых отделов сердца давление в правом желудочке – 50/5 мм рт.ст., в легочной артерии – 50/15 мм рт.ст., повышение оксигенации крови в правом предсердии. Диагноз? А. Дефект межжелудочковой перегородки В. Дефект межпредсердной перегородки С. Стеноз легочной артерии D. Тетрада Фалло Открытый артериальный проток
13. Больная З., 28 лет страдает ревматизмом. Беспокоит одышка при подъеме на 2 этаж, сердцебиение, боли в сердце. Периодически увеличивается печень, отечность голеней. Акроцианоз. Аускультативно: диастолический шум над верхушкой сердца, хлопающий I тон, акцент II тона над легочной артерией. Рентгенологически и на ЭКГ – гипертрофия левого предсердия и правого желудочка. Ваш диагноз? А. Митральный стеноз I-II стадии В. Комбинированный митральный порок С. Митрально-аортальный порок D. Митральный стеноз III стадии Е. Митральный стеноз IV стадии
14. При каком поражении митрального клапана показана комиссуротомия? А. Комбинированный митральный порок с преобладанием недостаточности В. Митрально-аортальный порок С. Стеноз митрального отверстия D. Комбинированный порок трикуспидального клапана Е. Комбинированный митральный порок с преобладанием стеноза
15. Какое наиболее вероятное осложнение коарктации аорты? А. Высокий риск развития геморрагического инсульта В. Возникает недостаточность кровообращения по большому кругу С. Возникает недостаточность кровообращения по малому кругу D. Возможен отек легких Е. Развивается артериальная гипертензия
16. На основании какого аускультативного признака можно предположить диагноз стеноз митрального клапана? А. Диастолический шум над верхушкой сердца В. Систолический шум над верхушкой сердца С. Систолический шум на аорте D. Систоло-диастолический шум Е. Систолический шум в V точке
17. Больная И., 11 лет. С рождения у нее прослушивается нежный систолический шум с максимумом звучания на легочной артерии. Внешне ничем не отличается от сверстников, подвижна. На ЭКГ – блокада правой ножки пучка Гиса. При рентгенологическом исследовании – гиперволемия малого круга. При зондировании – начиная с правого предсердия повышение оксигенации крови на 2,5%, давление в правом предсердии – 8 мм рт.ст., в правом желудочке – 50 мм рт.ст., в легочной артерии – 50/15 мм рт.ст. Поставьте диагноз: А. Дефект межжелудочковой перегородки В. Открытый артериальный проток С. Дефект межпредсердной перегородки D. Коарктация аорты Е. Тетрада Фалло
18. Больной, 27 лет, поступил с жалобами на кашель, боли в грудной клетке, повышение температуры, слабость. Заболел несколько дней назад, внезапно повысилась температура до 40оС, озноб, через 2-3 дня появился кашель с кровью. При рентгенологическом исследовании диагностирована деструктивная пневмония, в связи с чем госпитализирован в терапевтическое отделение. Наркоман в течение последних 2 лет. При поступлении состояние тяжелое, тахикардия, температура 38-40°С. Выраженные воспалительные изменения в крови. Проводилась интенсивная антибиотикотерапия, состояние не улучшалось, появились признаки правожелудочковой недостаточности. При УЗИ сердца - регургитация на трикуспидальном клапане, вегетации до 11-]5 мм на створках. На ЭКГ признаки перегрузки правого желудочка. Диагноз, план лечения. А. Инфекционный эндокардит с поражением трикуспидального клапана В. Первичный инфекционный эндокардит с поражением трикуспидального клапана С. Ревматический порок D. Деструктивная пневмония Е. Генерелизованный сепсис
19. Больной Ю., 42 года, длительно страдает пороком сердца, последний год отмечает ухудшение, снизилась переносимость к физической нагрузке, периодически появляются отеки нижних конечностей. Аускультация: у верхушки диастолический шум с пресистолическим усилением, I тон усилен, определяется щелчок открытия митрального клапана, над легочной артерией акцент и расщепление II тона. На ЭКГ: мерцательная аритмия, признаки гипертрофии правого желудочка, на рентгенограмме: легочный рисунок усилен, сердце увеличено за счет левого предсердия и правого желудочка. Поставьте диагноз и стадию заболевания по Бакулеву. А. Недостаточность митрального клапана III ст. В. Митральный стеноз IV ст. С. Митральный стеноз V ст. D. Митральный стеноз II ст. Е. Комбинированный митральный порок III ст.
20. Какая операция целесообразна при митральном стенозе 3 стадии по Бакулеву? А. Закрытая пальцевая комиссуротомия В. Протезирование митрального клапана С. Ни одна из перечисленных D. Закрытая инструментальная комиссуротомия Е. Открытая комиссуротомия
21. При какой патологии, обнаруживаемой на коронарограммах, целесообразно аортокоронарное шунтирование. А. Атеросклеротическая окклюзия дистального бассейна какой либо артерии В. Сегментарная атеросклеротическая окклюзия передней межжелудочковой артерии С. Стеноз нескольких коронарных артерий до 30% D. Множественное поражение коронарных артерий с поражением периферического русла Е. Диффузное поражение коронарных артерий
22. У больной ревматизмом определяется диастолическое дрожание грудной стенки («кошачье мурлыканье»), усиленный I тон на верхушке, диастолический шум с пресистолическим усилением, тон открытия створок митрального клапана, акцент II тона над легочной артерией. Какой порок сердца у больной? А. Стеноз левого атриовентрикулярного отверстия В. Недостаточность клапанов аорты С. Открытый артериальный проток D. Стеноз легочной артерии Е. Недостаточность митрального клапана
23. Больная 27 лет обратилась с жалобами на одышку при значительной физической нагрузке, А. Недостаточность клапана аорты В. Недостаточность митрального клапана С. Стеноз левого атриовентрикулярного отверстия D. Дефект межжелудочковой перегородки Е. Пролапс митрального клапана
24. Какие объективные признаки имеют значение в диагностике проникающего ранения сердца? А. Локализация раны в области сердца В. Тахикардия и снижение пульсового артериального давления С. Цианоз лица, верхних конечностей, напряжение вен шеи и лица D. Расширение сердечной тупости и резкое ослабление тонов сердца Е. Все перечисленные выше
25. Перечислите симптомы, наиболее характерные для тампонады сердца: А. Резкое снижение артериального (пульсового) давления В. Цианоз лица С. Расширение границ сердца D. Глухость сердечных тонов Е. Все перечисленные выше
26. Для закрытой травмы сердца характерны: А. Изменения ЭКГ В. Боли в области сердца С. Снижение артериального давления D. Расширение границ сердца Е. Все перечисленные признаки
27. Больной, 36 лет, около 3 ч. назад получил ножевое ранение левой половины грудной клетки. Доставлен в тяжелом состоянии: эйфория, кожные покровы бледные. Тоны сердца глухие, тахикардия 130 уд/мин., АД – 80/70 мм рт.ст. Пульс на лучевых артериях нитевидный. Рана грудной стенки 2 см, располагается слева по парастернальной линии на уровне третьего межреберья. Дыхание над левым легким резко ослаблено, в задненижних отделах – укорочение перкуторного звука. Какой диагноз более вероятен? А. Ранение легкого В. Торакоабдоминальное ранение С. Ранение сердца D. Ранение крупных сосудов средостения Е. Плевропульмональный шок
28. Больной, 36 лет, около 3 ч. назад получил ножевое ранение левой половины грудной клетки. Доставлен в тяжелом состоянии: эйфория, кожные покровы бледные. Тоны сердца глухие, тахикардия 130 уд/мин., АД – 80/70 мм рт.ст. Пульс на лучевых артериях нитевидный. Рана грудной стенки 2 см, располагается слева по парастернальной линии на уровне третьего межреберья. Дыхание над левым легким резко ослаблено, в задненижних отделах – укорочение перкуторного звука. Какие лечебные мероприятия показаны? А. Комплекс реанимационных мероприятий В. Плевральная пункция С. Пункция перикарда D. Переливание крови Е. Немедленная торакотомия
29. Больная Д., 43 лет, указывает на опухолевидное образование на передней поверхности шеи. Образование появилось 5 лет назад и постепенно увеличивается. Состояние удовлетворительное, хорошего питания. Пульс – 80 ударов в минуту, ритмичный. Тоны сердца чистые. В правой доле щитовидной железы определяется на глаз и при пальпации овальной формы, плотноватой консистенции образование 3х2 см, безболезненное, смещающееся при глотании. Ваш диагноз? А. Рак щитовидной железы В. Диффузно-токсический зоб С. Узловой эутиреоидный зоб D. Токсическая аденома Е. Струмит
30. Больная, 37 лет, перенесла операцию – субтотальную резекцию щитовидной железы по поводу декомпенсированного тиреотоксикоза тяжелой степени тяжести. В послеоперационном периоде развилась лихорадка (>39оС), тахикардия (>120/мин.), учащенное дыхание, аритмия, ишемия миокарда, быстрая смена гипотонии и артериальной гипертензии, а также тошнота, рвота, понос и боль в животе. Быстро развились гиперкинезы, психоз и кома. При срочном исследовании в крови обнаружено повышенное содержание Т4Т3; ТТГ в сыворотке не обнаружен. Кроме этого лабораторные исследования выявили анемию (Эр.-2,2·1012 в л), лейкоцитоз (12,0·109 в л), гипергликемию (10,0 ммоль/л), азотемию (креатинин 210,0 ммоль/л) и гиперкальциемию (4,1 ммоль/л). Какова причина этого состояния? А. Острая адреналовая недостаточность В. Острая гиперкальциемия С. Злокачественная гипертензия D. Микседематозная кома Е. Тиреотоксический криз
31. При каком заболевании щитовидной железы показана операция: А. Узловой зоб В. Струмит С. Зоб Хашимото D. Диффузный зоб 2 степени Е. Аутоиммунный тиреоидит
32. У больной Х., оперированной по поводу диффузно-токсического зоба средней тяжести, на следующий день после операции появились парестезии в области губ, кончиков пальцев, чувство «ползания мурашек». Затем появился симптом «руки акушера», боли в мышцах предплечий. О каком осложнении следует думать? А. Гипотиреоз В. Гипопаратиреоз С. Тиреотоксический криз D. Повреждение гортанного нерва Е. Аллергическая реакция
33. Больной Г., 51 года, в течение 4 лет перенес несколько операций на обеих почках по поводу мочекаменной болезни (МКБ). МКБ приобрела тяжелое течение с исходом в хронический пиелонефрит и почечную недостаточность. Рецидивы конкрементов в почках после операции развиваются быстро – в течение 2-3 месяцев. Имеется диффузный остеопороз. Патология каких эндокринных органов может вызвать подобные изменения? А. Паращитовидные железы В. Поджелудочная железа С. Щитовидная железа D. Гипофиз Е. Надпочечник
34. У больной в течение последних 3-х месяцев наблюдается птоз, диплопия, слабость мимических и бульбарных мышц. Глотание периодически затруднено. Прозериновая проба положительная. О каком заболевании может идти речь? А. Нарушение мозгового кровообращения В. Заболевание щитовидной железы С. Миастения D. Прогрессирующая надядерная офтальмоплегия Е. Опухоль головного мозга
35. Кому из больных, с нижеперечисленными заболеваниями щитовидной железы, показана плановая операция – резекция щитовидной железы? А. Узловой эутиреоидный зоб II степени В. Диффузный токсический зоб III степени С. Хронический аутоиммунный тиреоидит D. Зоб Риделя Е. Зоб Хашимото
36. Какой общий клинический признак объединяет следующие заболевания щитовидной железы – токсическая аденома, карцинома, паратиреоидная киста, метастатический рак? А. Эутиреоидное состояние В. Гипертиреоидное состояние С. Диффузное увеличение щитовидной железы D. Узловое поражение щитовидной железы Е. Поражение других структур шеи
37. При тонкоигольной аспирационной биопсии одиночного узла (диаметром 1,5 см) правой доли щитовидной железы выявлены клетки папиллярного рака. Какой объем оперативного вмешательства показан этому больному? А. Экстирпация щитовидной железы В. Экстирпация щитовидной железы с лимфаденэктомией С. Резекция правой доли щитовидной железы D. Резекция правой доли щитовидной железы с регионарной лимфаденэктомией Е. Энуклеация узла
38. У больного выявлен хронический абсцесс верхней доли правого легкого. Больному показано оперативное лечение. Какая операция предпочтительней? А. Резекция сегмента В. Резекция доли С. Пульмонэктомия D. Пневмотомия Е. Билобэктомия
39. Больная, 63 лет, оперирована по поводу многоузлового эутиреоидного зоба больших размеров. С техническими трудностями вынужденно выполнена субтотальная резекция обеих долей щитовидной железы. На 4-й день после операции появились судороги мышц лица и верхних конечностей, боль в животе. Позитивные симптомы Хвостека и Труссо. Чем вероятнее всего предопределено такое состояние больной? А. Послеоперационным гипотиреозом В. Тиреотоксическим кризом С. Повреждением возвратного нерва D. Недостаточностью паращитовидных желез Е. Трахеомаляцией
40. Девочка, 14 лет, жалуется на нарушение сна, снижение массы тела, сердцебиение, кардиалгии, утомляемость. Отмечена гиперплазия щитовидной железы II ст., экзофтальм. Какие нарушения уровней гормонов наиболее характерны для этого заболевания? А. Снижение уровня трийодтиронина В. Повышение уровня тиреотропного гормона С. Снижение уровня тироксина D. Повышение уровня йода, связанного с белком Е. Повышение уровня тироксина и трийодтиронина
41. К врачу обратилась родильница на 14-й день после родов с жалобами на внезапно появившуюся боль, гиперемию и уплотнение в левой молочной железе, повышение температуры до 39°С, головную боль, недомогание. Объективно: трещина в области соска, увеличение в объёме левой молочной железы, усиление боли при её пальпации. О какой патологии следует думать в данном случае? А. Рак молочной железы В. Флегмона молочной железы С. Лактационный мастит D. Фиброаденома левой молочной железы Е. Киста левой молочной железы с нагноением
42. Больная 42-ти лет прооперированна 12 лет назад по поводу диффузного токсического зоба III-IV степени. В данный моменту больной возник рецидив тиреотоксикоза. Больной предложено оперативное вмешательство, но перед этим необходимо выяснить, где находится функционирующая ткань железы. Какой именно метод исследования необходимо провести? А. Сканирование железы В. Ультразвуковое исследование железы С. Рентгенологическое исследование шеи D. Рентгенологическое исследование пищевода Е. Пункционную аспирационную биопсию железы
43. Больная 39-ти лет жалуется на наличие опухоли на передней поверхности шеи. Заболела 2 года назад. Опухоль малоподвижная, увеличилась в размерах, изменился тембр голоса, появилось ощущение давления. Объективно: в левой доле щитовидной железы пальпируется узел 3 см в диаметре, повышенной плотности, бугристый, безболезненный. Увеличенные лимфатические узлы шеи. Какой наиболее вероятный диагноз? А.Узловой эутиреоидный зоб В.Хронический лимфатозный тиреоидитХашимото С.Узловой гипертиреиодный зоб D.Хронический фиброзный тиреоидит Риделя Е. Рак щитовидной железы
44. Больная 43 лет жалуется на наличие новообразования, боли в правой грудной железе, повышение температуры до 37,2°С на протяжении последних 3 месяцев. Самочувствие ухудшается перед месячными. Объективно: правая грудная железа отечна, гиперемирована, сосок втянут. В нижних квадрантах пальпируется нечеткий болезненный инфильтрат. Каков наиболее вероятный диагноз? А. Хронический мастит справа В. Рак правой грудной железы С. Правосторонний острый мастит D. Предменструальный синдром E. Туберкулез правой грудной железы
45. У женщины 42-х лет обнаружены изменения в молочной железе. Какие симптомы наиболее часто предшествуют малигнизации? А. Кровянистые выделения из соска В. Безболезненное подвижное уплотнение С. Болезненное подвижное уплотнение D. Чистые выделения из сока Е. Уплотнение кожи с втянутым соском
46. У женщины 40-ка лет имеется плотное образование в области молочной железы. Какой из перечисленных диагностических методов будет наиболее информативным в постановке диагноза? А. Ультразвуковое исследование В. Гистологическое исследование биоптата С. Маммография D. Термография Е. Аспирационная биопсия с цитологией
47. Больная 39-ти лет жалуется на наличие опухоли на передней поверхности шеи. Заболела 2 года назад. Опухоль малоподвижная, увеличилась в размерах, изменился тембр голоса, появилось ощущение давления. Объективно: в левой доле щитовидной железы пальпируется узел 3 см в диаметре, повышенной плотности, бугристый, безболезненный. Увеличенные лимфатические узлы шеи. Какой наиболее вероятный диагноз? А. Узловой эутиреоидный зоб В. Хронический лимфатозный тиреоидит Хашимото С. Узловой гипертиреоидный зоб D. Хронический фиброзный тиреоидит Риделя Е. Рак щитовидной железы
48. Какое исследование наиболее информативно при дифференциальной диагностике узлового зоба и рака щитовидной железы? А. Пальпация железы В. Пункционная биопсия С. Сканирование D. Сцинтиграфия на гамма камере Е. Рентгенологическое исследование
49. Хвора 28 років, оперована з приводу тиреотоксичного зобу. Через 12 годин у хворої піднялась температура до 39оС, виникла тахікардія до 160/хв., піднявся АТ до 180/110 мм рт.ст. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло у хворої? А. Тиреотоксична криза В. Пневмонія С. Недостатність пара щитовидних залоз D. Пошкодження зворотного нерва Е. Гіпертонічний криз
50. Хвора, оперована півроку тому з приводу тиреотоксичного зоба, скаржиться на слабкість, сонливість, занепад сил, прогресуюче ожиріння. При огляді звертає на себе увагу пастозність, одутлуватість обличчя, сухість і грубість шкіри. Щитовидна залоза не збільшена. Післяопераційний рубець звичайний. Основний обмін – 25%. Який найбільш імовірний діагноз? А. Рак щитовидної залози В. Гіпертиреоз С. Фіброзний тиреоїдит Ріделя D. Гіпотиреоз Е. Гіпопаратиреоз
51. Хвора 63 років, оперована з приводу багато вузлового еутиреоїдного зобу великих розмірів. З технічними труднощами вимушено виконана субтотальна резекція обох часток щитовидної залози. На 4-й день після операції з’явились судоми м’язів обличчя і верхніх кінцівок, біль в животі. Позитивні симптоми Хвостека і Руссо. Чим найімовірніше зумовлений такий стан хворої? А. Післяопераційним гіпотиреозом В. Тиреотоксичним кризом С.Пошкодженням зворотнього нерва D. Недостатністю пара щитовидних залоз Е. Трахеомаляцією
52. У хворої швидка стомлюваність, сонливість, сухість шкіри, випадіння волосся, набряк обличчя. Місяць тому оперована з приводу тиреотоксикозу. Функція якої залози порушена у хворої? А. Гіпофізу В. Надниркових (гіпернефрома) С. Пара щитовидних – внаслідок видалення під час операції D. Щитовидної (гіпотиреоз) – внаслідок порушень техніки операції Е. Яєчника (пухлина)
53. Хвора, 67 років, звернулася до лікаря із скаргами на наявність пухлини в лівій грудній залозі. При оглядів верхньому внутрішньому квадранті молочної залози є утвір діаметром 2,0 см, щільне, бугристе, не болючий при пальпації. Реґіонарні лімфовузли не збільшені. Який найбільш імовірний діагноз? А. Рак молочної залози В. Фіброаденома С. Кіста D. Мастопатія Е. Ліпома
54. Хвора, 43 роки, звернулася до лікаря зі скаргами на наявність пухлини в правій грудній залозі. При огляді у верхньому зовнішньому квадранті молочної залози є утворення діаметром 2,5 см, щільне, бугристе, з втягненням шкіри, без чітких меж. В правій пахвинній ділянці щільний одинокий вузол до 1 см. Який найбільш імовірний діагноз? А. Фіброаденома В. Рак молочної залози С. Кіста D. Вузлова форма мастопатії Е. Ліпома
55. Хвора, 37 років, звернулася до лікаря із скаргами на наявність пухлини в лівій грудній залозі. При огляді в лівій молочній залозі на межі верхніх квадрантів є утворення діаметром 5,0 см, щільне, бугристе, без чітких меж. Позитивний симптом лимонної шкірки, Кеніга, симптом площадки. У пахвовій ділянці зліва одинокий щільний лімфовузол діаметром до 1 см. Який найбільш імовірний діагноз? А. Фіброаденома В. Вузлова мастопатія С. Рак молочної залози D. Кіста молочної залози Е. Ліпома в ділянці молочної залози
56. Хвора К., 20 років, скаржиться на біль у лівій молочній залозі, слабкість, підвищення температури тіла до 38оС. Дитині 3 місяці. Місцево: ліва молочна залоза збільшена в розмірах, тверда і болюча при пальпації, шкіра гіперемована. Флуктуація не виявляється. Ваш діагноз? А. Серозний мастит В. Абсцес С. Флегмона D. Бешиха Е. Мастопатія
57. Хвора, 30 років, скаржиться на дратівливість, плаксивість, серцебиття, схуднення. Хворіє впродовж року. При пальпації виявляється рівномірне збільшення обох часток щитовидної залози, щільно-еластичної консистенції, позитивні симптоми Кохера та Мебіуса. Виражений екзофтальм. Пульс – 100/хв.. Йод-накопичувальна функція: через 2 години – 23,5%, через 4 години – 37,5%, через 24 години – 68,9%. Який найбільш імовірний діагноз? А. Тіреотоксичне воло В. Ендемічне воло С. Воло Ріделя D. Рак щитовидної залози Е. Воло Хашимото
58. Годуючи жінка звернулась до хірурга поліклініки зі скаргами на біль, набряк у правій молочній залозі, слабкість, підвищення температури. Знайдено ущільнення тканин, в центрі ущільнення – симптом зиблення. Діагноз: гострий гнійний правосторонній мастит. Яке лікування найбільш доцільне при гострому гнійному маститі? А. Пеніцилін-новокаїнова блокада В. Теплові процедури С. Оперативне лікування D. Компрес з димексидом Е. Спиртовий компрес
59. Хвора 39 років скаржиться на наявність пухлини на передній поверхні шиї. Захворіла 2 роки тому. Пухлина збільшилась в розмірах, змінився тембр голосу, з’явилось відчуття тиску. Об’єктивно: в лівій частці щитовидної залози палькується вузол 3 см в діаметрі, підвищеної щільності, горбкуватий, неболючий. Функціональний стан щитовидної залози не змінений. Який найбільш імовірний діагноз? А. Вузловий еутиреоїдний зоб В. Вузловий гіпертиреоїдний зоб С. Рак щитовидної залози D. Хронічний лімфоматозний тиреоїдит Хашимото Е. Хронічний фіброзний тиреоїдит Ріделя
60. Хвора, 32 років, потрапила до хірургічного відділення з діагнозом дифузно-токсичний зоб 4 ст., з важкою формою тиреотоксикозу. Пульс-88/хв.., АТ-145/70 мм рт.ст., вага тіла збільшилась на 6 кг. Яка операція показана хворій? А. Гемітиреоїдектомія В. Субтотальна субфасціальна резекція щитовидної залози С. Резекція перешийку D. Тиреоїдектомія Е. Резекція частки залози
61. У годуючої матері через 2 місяці після розкриття гнійного маститу в правій молочній залозі утворилась точкова молочна нориця, через яку виділяється молоко в дуже малій кількості. Проведені консервативні заходи, направлені на закриття нориці, результатів не дали. Яка Ваша подальша тактика? А. Оперативне лікування В. Після закінчення лактації нориця закриється самостійно С. Перервати лактацію D. Накласти тугу пов’язку на залозу Е. Обмежити прийом рідини
62. Хворому М., 26 років, виставлено діагноз: дифузний токсичний зоб III ступеня, тиреотоксикоз середньої важкості. Хворому запропоновано оперативне лікування, на яке він погодився. Які заходи під час передопераційної підготовки треба застосувати для профілактики тиреотоксичного кризу у післяопераційному періоді? А. Детоксикаційна терапія В. Мало травматична хірургічна техніка С. Постільний режим D. Застосування антитиреоїдних препаратів Е. Застосування кортикостероїдів
63. У хворої 30 років після перенесеного грипу стала наростати слабкість, дратівливість, пітливість. Хвора схудла, з’явилося тремтіння у руках, серцебиття. При огляді: шкіра обличчя гіперемована, волога, екзофтальм, позитивний симптом Марі, пульс-120/хв., щитовидна залоза збільшена, м’яка, безболісна. ТТГ крові - 0,2 мМЕ/л (N - 0,4-4 мМЕ/л). Який найбільш імовірний діагноз? А. Дифузний токсичний зоб. Легкий тиреотоксикоз В. Аутоімунний тиреоїдит. Гіпотиреоз. С. Ендемічний зоб D. Дифузний токсичний зоб. Тиреотоксикоз середньої важкості Е. Рак щитовидної залози
64. Хвора А., 44 років, оперована з приводу дифузно-вузлового токсичного зобу IV ст.. Через 10 годин після операції стурбована, скаржиться на задишку, тиск в ділянці шиї, лице синюшне, голова нахилена уперед. На передній поверхні шиї визначається щільно-еластичне утворення, що постійно збільшується у розмірах. Вирішено, що у хворої виникла післяопераційна кровотеча. Яка подальша тактика? А. Призначити гемостатики В. Видалити гематому, перев’язати кровоточиву судину С. Холод на ділянку рани D. Призначити антибактеріальні препарати Е. Компрес на ділянку шиї
65. У хворої М., 26 років, виявлено вузол у правій частці щитовидної залози. Вузол з’явився протягом останніх 3 місяців, появу його хвора зв’язує зі стресом. Збільшення вузла та болю хвора не відмічає. Під час УЗД виявлено вузол 2х2,5 см у нижній частині правої частки щитовидної залози. Яке лікування треба призначити? А. Консервативну терапію В. Динамічний нагляд С. Хірургічне лікування D. Не потребує лікування
66. У хворої після субтотальної резекції щитовидної залози з приводу токсичного зоба III ст.., тиреотоксикозу середньої важкості – різке погіршення стану, підвищення температури тіла до 39оС. Хвора збуджена, є галюцинації, АТ – 120/40 мм рт.ст., ЧСС – 180/хв., ЧД – 32/хв., тони серця аритмічні. Яке ускладнення виникло у хворої? А. Гіпотиреоз В. Тиреотоксичний криз С. Злоякісна гіпертермія D. Кровотеча Е. Повітряна емболія
67. Хвора 30 років, рік тому оперована з приводу багато вузлового зоба. В даний час скаржиться на слабкість, сонливість, набряки біля очей. При клінічній підозрі на гіпотиреоз тестом першого рівня є? А. Рівень ТЗ В. Рівень ТТГ крові С. Рівень Т4 D. Рівень антитиреоїдних антитіл Е. Рівень поглинання радіоактивного йоду
68. Хвора 40 років, скаржиться на наявність випинання по передній поверхні шиї протягом 5 років. Об’єктивно: пульс – 72/хв.., АТ – 110/70 мм рт.ст., в правій частці щитовидної залози палькується малорухомий вузол 4х2 см, ліва частка не палькується, основний обмін не змінений. Який найбільш імовірний діагноз? А. Вузловий еутиреоїдний зоб В. Вузловий гіпертиреоїдний зоб С. Тиреоїдит Ріделя D. Змішаний еутиреоїдний зоб Е. Серединна кіста шиї
69. Хвора 30 років, впродовж 4 тижнів відзначає збільшення та ущільнення тканин шиї, швидку втомлюваність. Об’єктивно: пульс – 62/хв.., ритмічний, АТ – 120/80 мм рт.ст. Щитовидна залоза рівномірно збільшена, з чіткими контурами, щільна, дрібно-горбкувата, рухома, з навколишніми тканинами не зв’язана. Температура тіл – 37,2оС. Який найбільш імовірний діагноз? А. Вузловий гіпертиреоїдний зоб В. Аутоімунний тиреоїдит С. Флегмона шиї D. Вузловий еутиреоїдний зоб Е. Серединна кіста шиї
70. Хвора 45 років, скаржиться на втомлюваність. пітливість, дратівливість. Об’єктивно: неспокійна. Пульс – 108/хв.., тремор рук. Щитовидна залоза збільшена (II ст.), безболісна, м’яка. Вкажіть найбільш інформативне дослідження, яке необхідно виконати для підтвердження діагнозу тиреотоксикоза. А. Визначення тироксину Т4 В. Біопсія щитовидної залози С. Визначення рівня ТТГ D. Сцинтиграфія Е. Ларингоскопія
71. Хвора 27 років, перші пологи, госпіталізована в хірургічний стаціонар через 15 діб після пологів із скаргами на наявність тріщин навколо соска, біль в лівій молочній залозі, слабість, головний біль, підвищену до 40оС температуру тіла, озноб. Хворіє 6 днів. Об’єктивно ліва молочна залоза збільшена, біля соска – тріщини, в ділянці верхньо-зовнішнього квадранта шкіра гіперемована, набрякла, при пальпації тут визначається різка болючість і флуктуація, пахвові лімфовузли зліва збільшені і болючі. Який найбільш імовірний діагноз? А. Рак лівої молочної залози В. Хронічний специфічний мастит С. Гострий інтрамамарний мастит зліва в стадії абсцедування D. Дисгормональний мастит Е. Туберкульоз лівої молочної залози
72. Хвора З., 23 років, скаржиться на біль у молочних залозах, більше – у лівій, підвищення температури тіла до 39оС, яке зберігається після годування та зціджування молока. Хворіє третю добу. При огляді: молочні залози збільшені в об’ємі, особливо ліва; остання різко болюча, гіперемована, у верхньо-латеральному квадранті пальпується інфільтрат щільно-еластичної консистенції, розміром 5х6 см, різко болючий. Який найбільш імовірний діагноз? А. Лактостаз В. Мастопатія С. Мастодинія D. Гострий мастит Е. Лактоцеле
73. У породіллі через 2 тижні після пологів з’явився біль у лівій молочній залозі, підвищилась температура тіла. При об’єктивному дослідженні – набряк лівої молочної залози, гіперемія, болючість і флуктуація у верхньо-зовнішньому квадранті. Який найбільш імовірний попередній діагноз? А. Рак молочної залози В. Молочна кіста С. Гострий гнійний лактаційний мастит D. Фіброзно-кістозна мастопатія Е. Туберкульоз молочної залози
74. Хвора жінка 60 років, яка на протязі кількох десятиріч проживала в Прикарпатті, скаржиться на наявність на протязі біля 20 років «пухлини» на шиї, яка видніється при огляді та зміщується при ковтанні. Ніяких неприємних відчуттів та порушень органів шиї «пухлина» не викликає. При дослідженні хворої, в тому числі і пункційної біопсії, у неї виявлений змішаний (дифузно-вузловий) двосторонній зоб III ступеня (по прийнятій в колишньому СРСР і нинішньому СНД класифікації збільшення щитовидної залози) з явищами субклінічного гіпотиреозу. Якого лікування хвора потребує? А. Операції видалення зоба (резекції залози) В. Радіо йодної терапії С. Рентгенотерапії D. Консервативного – тиреоїдними гормонами Е. Багатої на йод дієти
75. У хворої М., 40 років, 4 місяці тому з’явилась виразка шкіри правої молочної залози. При огляді в ділянці соска є зміни, які нагадують екзему. Сосок потовщений та ущільнений, при натискуванні з нього з’являєтьсягеморагічне виділення. У правій пахвовій ділянці палькується збільшений лімфовузол. Який найбільш імовірний діагноз? А. Дифузна мастопатія В. Рак Педжета С. Мастит D. Фіброаденоматоз Е. Внутрішньопротокова папілома молочної залози
76. Хвора 43 років, скаржиться на наявність новоутворення, болі в правій грудній залозі, підвищення t тіла до 37,2оС на протязі останніх 3 місяців. Самопочуття погіршується перед місячними. Об’єктивно: права грудна залоза набрякла, гіперемована, сосок втягнений. Палькується нечіткий болючий інфільтрат, що займає нижні квадранти.Найбільш імовірний діагноз? А. Правосторонній гострий мастит В. Рак правої грудної залози С. Хронічний мастит справа D. Передменструальний синдром Е. Туберкульоз правої грудної залози
77. Жінка 36 років, звернулася до лікаря зі скаргами на збільшення правої молочної залози. При огляді: права молочна залоза збільшена в розмірах, ущільнена; сосок з ареолою пастозний, набряклий, має вигляд «лимонної кірки». У правій пахвовій області палькується лімфовузол до 1,5 см у діаметрі, щільної консистенції, малорухомий. Який Ваш діагноз? А. Рак Педжета В. Бешихоподібний рак молочної залози С. Гострий мастит D. Дифузна мастопатія Е. Набряково-інфільтративний рак молочної залози
78. Хвора 80 років самостійно виявила в правій молочній залозі рухоме безболісне утворення щільної консистенції. Шкіра над ним не змінена. Периферичні лімфатичні вузли не збільшені. про яке захворювання слід в першу чергу подумати? А. Рак правої молочної залози В. Мастит правої молочної залози С. Фіброаденома правої молочної залози D. Туберкульоз правої молочної залози Е. Кіста правої молочної залози
79. Хвора 28 років звернулася до лікаря зі скаргами на тупий біль в правій молочній залозі, набряк та почуття важкості і дискомфорту, особливо перед місячними. Хворіє 3 місяці. Патологічних виділень із залози немає, ареола не змінена. Пальпаторно в зовнішньо-верхньому квадранті визначається пухлина 3х3 см, досить рухома, помірно болісна та щільна. Шкіра над нею не змінена. Який найбільш вірогідний діагноз? А. Фіброаденома молочної залози В. Дифузна мастопатія С. Рак молочної залози D. Хвороба Педжета Е. Вогнищева фіброзно-кістозна мастопатія
80. Хвора 36 років, скаржитьсяна наявність пухлино подібного утворення в нижньовнутрішньому квадранті лівої молочної залози. При пальпації: пухлина розмірами 4х3 см, помірної щільності та болючості, рухома, лімфовузли не змінені. Пункцій на біопсія суттєвого внеску у верифікацію діагнозу не зробила. Загальний стан хворої задовільний. В загальних аналізах крові і сечі – без помітних змін. Яка найбільш доцільна тактика при даній клінічній ситуації? А. Мастектомія В. Ампутація залози, оваректомія С. Секторальна резекція залози з експрес-діагностикою новоутворення D. Повторна пункцій на біопсія і нагляд за хворою Е. Операційна біопсія пухлини та кількох лімфовузлів
81. У хворої 42 років папілярний рак лівої частки щитовидної залози I стадії. Яке оптимальне радикальне лікування показане хворій? А. Гемітиреоїдектомія з резекцією перешийка В. Субтотальна резекція С. Клиноподібна резекція D. Тотальна тиреоїдектомія Е. Комбіноване лікування
82. Хвора, 68 років, звернулася до лікаря зі скаргами на наявність пухлини в лівій молочній залозі. При огляді у верхньому внутрішньому квадранті лівої молочної залози – утворення діаметром до 2,5 см, щільне, горбисте, безболісне при пальпації. Реґіонарні лімфовузли не збільшені. Який найбільш імовірний діагноз? А. Кіста В. Фіброаденома С. Рак D. Мастопатія Е. Ліпома
83. Хвора, 48 років, звернулася до лікаря зі скаргами на наявність пухлини в правій молочній залозі. При огляді у верхньому зовнішньому квадранті правої молочної залози пухлина діаметром 2,5 см, щільна, горбиста, із втягненням шкіри над нею, без чітких меж. У правій паховій області одиничний, щільний лімфовузол до 1 см у діаметрі. Який можливий діагноз? А. Кіста В. Рак С. Фіброаденома D. Вузлова мастопатія Е. Ліпома
84. Хвора, 43 років, скаржиться на наявність новоутворення, болі в правій грудній залозі, підвищення температури тіла до 37,2оС. Об’єктивно: права грудна залоза набрякла, гіперемована, сосок втягнений. Пальпується нечіткий болючий інфільтрат, що займає нижні квадранти. Найбільш імовірний діагноз та клінічна форма захворювання? А. Правосторонній гострий мастит В. Рак правої грудної залози, набряково-інфільтративна форма С. Хронічний мастит справа D. Туберкульоз правої грудної залози Е. Саркома правої грудної залози
85. Жінка, 46 років, знайшла вузол в області щитовидної залози розміром 2-3 см, що зміщується при ковтанні, з чіткими межами. При скануванні визначений холодний вузол у правій частці щитовидної залози. Лімфовузли шиї не збільшені. Яка тактика? А. Спостереження В. Променеве лікування С. Видалення вузла з терміновим гістологічним дослідженням D. Геміструмектомія Е. Геміструмектомія з висіченням клітковини шиї по Крайлю
86. Жінка, 43 років, знайшла на шиї пухлину. На шиї зліва визначається 2 щільних безболісних лімфовузли розміром 0,5 і 0,8 см. На лівій частці щитовидної залози щільно-еластичної консистенції пухлина до 2,5 см. Пункцій на біопсія щитовидної залози, цитологічно – клітини епітелію щитовидної залози, еритроцити. Як правильно вчинити з хворою? А. Спостереження В. УЗД щитовидної залози С. Визначення гормонів щитовидної залози D. Консультація онколога Е. Лікування у ендокринолога
87. При обстеженні хворої 45 років на рак щитовидної залози виявлено зміну рівня секреції кальцитоніну. Який морфологічний тип раку у цієї хворої? А. Фолікулярний В. Папілярний С. Медулярний D. Недиференційований Е. Плоско клітинний
88. Хвора, 47 років, звернулася до лікаря зі скаргами на наявність пухлини в лівій молочній залозі. При огляді у верхньому внутрішньому квадранті молочної залози – утворення діаметром 3,0 см, щільне, горбисте, без чітких меж, безболісне при пальпації. Реґіонарні лімфовузли не збільшені. Який найбільш імовірний діагноз? А. Фіброаденома В. Кіста С. Рак D. Мастопатія Е. Ліпома
89. Хвора, 20 років, скаржиться на наявність новоутворення в молочній залозі. При огляді на межі зовнішніх квадрантів правої молочної залози палькується утворення до 5 см у діаметрі щільної консистенції, з чіткими контурами, рухливе, безболісне при пальпації. Реґіонарні лімфовузли не збільшені. Який найбільш імовірний діагноз? А. Кіста В. Рак С. Вузлова мастопатія D. Фіброаденома Е. Мастит
90. Хвора 25 років. Вагітність 38 тижнів. Токсикозу в першу та другу половини вагітності не відмічала. При огляді у гінеколога відмічено інфільтрат до 5,0 см у верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози. Шкіра над ним набрякла, червоно-фіолетового кольору. Про який характер процесу слід думати? А. Фіброаденома лівої молочної залози В. Кіста або фіброаденома С. Рак лівої молочної залози D. Туберкульоз молочної залози Е. Лактаційний мастит
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 706 | Нарушение авторских прав |