АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ендокринна частина яєчка.

Прочитайте:
  1. A. Поперечне положення, I позиція, передлегла частина відсутня
  2. C. Висхідна частина петлі Генлє
  3. АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  4. Аорта висхідна частина, дуга аорти її гілки, сонні артерії та підключичні артерії її гілки і зони кровопостачання
  5. Ендокринна система
  6. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА
  7. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА
  8. Ендокринна система (ендокринні залози)
  9. Ендокринна система.

Яєчко (testis) – виробляє чоловічий статевий гормон тестостерон, який поступає у кров. Гормони утворюються у ендокриноцитах яєчка (клітинах Лейдіга), які розташовані у часточках яєчка між звивистими сім’яними капальцями. Під дією андрогена іде розвиток зовнішніх статевих органів, вторинних статевих ознак, опорно-рухового апарату.

Ендокринна частина яєчника.

Яєчник (ovarium) – жіноча статева залоза, яка наперед продукуванням жіночих статевих клітин (яйцеклітин) є ендокринною залозою. Лютеїнові клітини яєчника продукують жіночі статеві гормони (ест радіол та прогестерон). Екстрадіол сприяє дозріванню фолікул і розвитку менструального циклу. Гормон прогестерон клітин продукують при утворенні жовтого тіла. Він забезпечує розвиток зародка, підсилює секрецію залоз та розвиток слизової оболонки матки.

 

Загруднинна залоза.

Загруднинна залоза (тимус) – розташована за грудниною між правою та лівою медіастинальнолю плеврою. Вона складається із двох часток – правої та лівої, які зрощені у середній частині. Частки мають конусоподібну форму. Обидві частки більш вузькою верхівкою спрямовані угору і виходять у ділянці шиї у вигляді двузової вилки.

Тимус вкритий тонкою сполучно-тканинною капсулою, від якої у глибину органа відходять між часткові перетинки, які поділяють тимус на часточки розміром від 1 до 10 мм. Перенхіма залози складається із кіркової та мозкової речовини. (Див. мал.. «Загруднинна залоза», «Мікроскопічна будова тимуса»).

Тимус є центральною ланкою регуляції імунітету. З одного боку у алозі дозрівають т-лімфоцити, які відповідають за реакції клітинного та гуморального імунітету, а з другої тимус є активним ендокринним органом, синтезуючим ряд гормонів, які забезпечують регуляцію клітинного гомеостазу та імунний захист від бактеріальних агентів.

Тимус проявляє найбільш високу активність у дитячому та підлітковому віці. Вага залози в 10-15 років складає – 37-38 г., в 16-20 років -25,5 г., в 50-90 р – 13,5 г.

Таким чином, від 20-до 50 років кількість лімфоцитів у тимусі зменшується і його гормональна активність зменшується. Але лімфоїдна тканина Тимура не зникає повністю навіть у старечому віці і, таким чином, підтримується утворення в тимусі деякої кількості Т-лімфоцитів.

 

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

ТЕСТИ.

Яка залоза розташована на шиї попереду гортані та на її бічних стінках?

А. Епіфіз;

В. Гіпофіз;

С. При щитоподібні;

Д. Загруднинна;

Е. Щитоподібна.

 

Яка залоза структурно та функціонально пов’язана з головним мозком?

А. При щитоподібна;

В. Гіпофіз;

С. Загруднинна;

Д. Щитоподібна;

Е. Підшлункова.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 676 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)