АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

М’язи язика поділяються на скелетні та власні

Тема:Анатомія травної системи

План.

  1. Порожнина рота – присінок, власне ротова порожнина; тверде та м’яке піднебіння; зів. Зуби, будова види, зубна формула. Язик: будова частини, особливості будови слизової оболонки.
  2. Глотка: топографія, частини, сполучення, будова стінки, лімфоїдне кільце глотки, функції.
  3. Стравохід: топографія, частини, будова стінки, звуження стравоходу, функції.
  4. Шлунок: топографія, частини, отвори, будова стінки, функція.
  5. Тонка кишка. Відділи, топографія, зовнішня будова, будова стінки. Особливості будови слизової оболонки в її різних відділах.
  6. Товста кишка. Відділи, топографія, будова стінки, функції, характеристика відділів.
  7. Печінка: топографія, зовнішня та внутрішня будова. Структурно-функціональна одиниця печінки. Кровопостачання печінки. Функції.
  8. Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки, функції. Сфінктери жовчовивідних шляхів: розміщення, функції. Шляхи виведення жовчі.

9. Підшлункова залоза: топографія, частини, будова. Екзокринна та ендокринна частини залози,їхні функції

Самостійне вивчення тем:

1. Ротові залози;великі та малі слинні залози,їх характеристика.

2. Відмінності будови тонкої та товстої кишок.

3. Відношення внутрішніх органів до очеревини.утвори очеревини:чепці,брижі,складки,ямки,заглибини.

 

Література:

Основна Л – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968.

РОТОВА ПОРОЖНИНА

Ротова порожнина (cavitas oris) має дві частини:

Ø присінок;

Ø власне ротова порожнина.

Присінок ротової порожнини - це щілина, яка розташована між губами і щоками ззовні (спереду), а також зубами і яснами зсередини (ззаду). Він при закритому роті сполучається із власне ротовою порожниною простором, який розташований позаду великих кутніх зубів.. Слизова оболонка, переходячи на альвеолярні відростки щелеп, утворює вуздечки верхньої і нижньої губ. В ділянці альвеолярних відростків слизова оболонка щільно зростається з окістям, утворюючи ясна.

Власне порожнина рота спереду і з боків обмежена зубами і яснами, а ззаду переходить у глотку та.

Стінки власне порожнини рота:

Ø Верхня стінка порожнини утворена м’яким і твердеим піднебінням,

Ø нижня - діафрагмою рота (щелепно-під’язиковий м’яз).

На нижній поверхні ротової порожнини лежить язик, який при закритому роті майже повністю заповнює її і своєю верхньою поверхнею прилягає до піднебіння. Підязиком, по боках від середньої лінії, знаходяться сосочки, на яких відкриваються протоки піднижньощелепної і під’язикової слинних залоз.

Піднебіння складається з двох частин:

Ø тверде піднебіння, утворене відростками верхньої щелепи та піднебінною кісткою.

Ø м’яке піднебіння,утворене м’язами і фіброзною тканиною. Задній край м’якого піднебіння вільно звисає вниз і має посередині виступ - язичок.

Значення піднебіння -відділяє ротову порожнину від порожнини носа і глотки.

По боках м’яке піднебіння переходить у дужки:передні і задні

Ø Передня йде до бічної поверхні язика(піднебінно-язикова)

Ø задня - до бічної поверхні глотки. (піднебінно-глоткова)

Між дужками розташовані піднебінні мигдалики.

До складу м’якого піднебіння і дужок входять м’язи, найбільшими з яких є м’яз-підіймач піднебінної завіски і м’яз-напрягач піднебінної завіски.

Ротова порожнина сполучається з глоткою за допомогою отвору, який має назву зіва.

Зів обмежений:

Ø вгорі м’яким піднебінням,

Ø по боках - піднебінними дужками,

Ø внизу - коренем язика.

Язик

Язик - це м’язовий орган, який бере участь у механічній обробці їжі, формуванні харчової грудки, акті ковтання; він є органом смаку і мови

На язиці розрізняють:

Ø тіло,

Ø верхівку,

Ø корінь

Верхня поверхня його називається спинкою і складається з двох частин: передня лежить в порожнині рота, а задня спрямована до глотки. На межі між ними знаходиться ямка - сліпий отвір.

На слизовій оболонці язика розташовані сосочки, завдяки чому він має бархатний вигляд.

Сосочки язика:

Ø ниткоподібні

Ø конусоподібні,вони знаходяться на кінчику язика і виконують

функцію больової, тактильної і температурної чутливості,

Ø на межі із заднім відділом язика лежать валикоподібні,

Ø на кінчику, спинці і краях язика розрізняють грибоподібні і листоподібні сосочки.

На корені язика і задньому відділі спинки знаходяться лімфоїдні фолікули, які формують язиковий мигдалик.

М’язи язика поділяються на скелетні та власні

Ø СкелетнІ - підборідно-язиковий, під’язиково-язиковий та

шилоязиковий

м’язи, які зміщують язик в різні сторони.

Ø Власні м’язи язика представлені пучками волокон, які переплітаються у взаємно перпендикулярних напрямках і при скороченні змінюють його форму.

Слинні залози:

Ø Дрібні слинні залози.У слизовій оболонці порожнини рота є дрібні слинні залози, які отримали назву за місцем їх розташування(губні, щічні, піднебінні і язикові залози).

Ø Великі слинні залози: привушні, піднижньощелепні і під’язикові,

їх протоки.відкриваються протоки в порожнину рота

Привушна залоза

лежить на бічній поверхні обличчя, спереду і нижче вушної раковини й заповнює занижньощелепну ямку

її вивідна протока довжиною 5-6 см

пронизує щічний м’яз і відкривається в присінок рота на слизовій оболонці щоки на рівні другого верхнього великого кутнього зуба. Піднижньощелепна залоза

знаходиться в піднижньощелепному трикутнику, нижче тіла нижньої щелепи. Вивідна протока відкривається у власне ротову порожнину на сосочку під язиком.

Під’язикова залоза лежить в під’язиковій складці на дні порожнини рота. Головна вивідна протока проходить разом з протокою піднижньощелепної залози і відкривається поряд з нею або спільним отвором.

ГЛОТКА

Глотк а (pharynx),трубка довжиною13-15см

Ø з’єднує порожнину рота із стравоходом,

Ø з’єднує порожнину рота з гортанню.

У порожнині глотки відбувається перехрест травного і дихального шляхів.

Розташування глотки:знаходиться на шиї,попереду основної частини потиличної кістки і перших шести шийних хребців

Глотка лежить позаду носової, ротової порожнин та гортані.

Глотка поділяється на три частини:

Ø носову (або носоглотку),

Ø ротову (або ротоглотку)

Ø гортанну (або гортаноглотку).

Порожнина глотки сполучається:

Ø з порожниною носа через хоани (два отвори);

Ø з барабанною порожниною (середнє вухо) через отвори слухових (євстахієвих) труб, які знаходяться на бічній стінці глотки(два отвори);

Ø з порожниною рота через зів;

Ø з гортанню через вхід у гортань;

при вході в горло утворюється лімфо-епітеліальне кільце, назване кільцем Пирогова-Вальдейера.

Кільце Пирогова-Вальдейера утворене мигдаликами:

Ø глотковий (1),

Ø трубні (2),

Ø піднебінні (2)

Ø язиковий (1).

Будова стінки глотки:

Основу стінки горла становить фіброзна пластинка, яка зверху прикріплюється до зовнішньої основи черепа.

Ø Внутрішня оболонка називається слизова

Ø Середня,мязова оболонка.

М’язи горла поділяються на поздовжні та циркулярні:

§ До поздовжніх належать шило-глотковий та піднебінно-глотковий м’язи, це підіймачі глотки.

§ До циркулярних належать три м’язи- стискачі: верхній, середній та нижній. При їх скороченні харчова грудка проштовхується до стравоходу.

Ø Ззовнішня оболонка адвентиція

Стравохід

 

Стравохід (oesophagus) - це вузька довга трубка, довжиною 25 см,відстань від зубів до шлунка- 40-42 см.Стравохід з’єднує глотку зі шлунком.

Він починається на рівні VI-VII шийних хребців і закінчується в черевній

порожнині на рівні XI грудного хребця.

В стравоході розрізняють відділи:

Ø шийний,

Ø грудний,знаходиться у задньому середостінні

Ø черевний. Знаходиться у черевній порожнині,2-4см

Стравохід має 3 анатомічні звуження:

Ø на його початку (VI шийний хребець)- глоткове;

Ø на рівні розгалуження трахеї (IV грудний хребець),бронхіальне;

Ø при переході стравоходу через діафрагму,діафрагмальне.

На своєму шляху він утворює ряд вигинів.

Ø У шийному відділі стравохід відхиляється вліво, потім цей вигин поступово випрямляється і на рівні V грудного хребця йде по серединній лінії.

Ø Нижче стравохід знову відхиляється вліво і проходить через діафрагму.

Стінка стравоходу складається із:

Ø слизової оболонки, яка утворює поздовжні складки і підслизової основи,

Ø м’язової оболонки (із зовнішнім поздовжнім і внутрішнім циркулярним шарами). У верхній третині стравоходу м’язи посмуговані, а в нижній - гладкі.

Ø сполучнотканинна оболонка - адвентиція, яка дає можливість змінювати величину поперечного діаметра при проходженні харчової грудки різних розмірів та фіксує стравохід до суміжних органів.

ШЛУНОК

Шлунок (gaster) - розширена частина травного каналу.

Він розташований у верхньому поверсі черевної порожнини - в надчеревній та лівій підреберній ділянках.

При рентгенологічному дослідженні виявляють такі форми шлунка:

Ø форма гачка (коли шлунок лежить майже вертикально, а його пілорична частина спрямована вгору, вправо і назад),

Ø форма рога (коли шлунок лежить майже горизонтально),

Ø форма панчохи (шлунок лежить вертикально

Величина шлунка залежить від індивідуальних особливостей та його наповнення. Розміри шлунка новонародженого становлять до 5 см в довжину, а дорослого - 25 см,об,єм 1,5-3л.

В шлунку розрізняють 2 стінки:

Ø передню

Ø задню стінки.

Розрізняють 2 краї: мала і велика кривини

Частини шлунка:

Ø Кардіальна,яка прилягає до місця входження в нього стравоходу.

Ø Дно шлунка,зліва від кардіальної частини утворюється куполоподібне випинання - дно шлунка (або склепіння).

Ø Тіло шлунка,середня частина органа.

Ø Пілорична (воротарна)частинашлунка, яка переходить у дванадцятипалу кишку.

Стінка шлунка має такі шари:

Ø слизова оболонка з підслизовою основою,

Ø м’язова

Ø серозна оболонки.

Слизова оболонка має багато складок, які розташовані в різних напрямках. На малій і великій кривизнах ці складки поздовжні. Між складками знаходяться підвищення - шлункові поля, в яких розташовані ямки. В ямки відкриваються вивідні протоки залоз шлунка

Розрізняють три види залоз шлунка:

Ø Власні залози шлункарозміщені у ділянці його тіла і дна. Ці залози побудовані із п’яти видів клітин, які секретують наступні продукти:ферменти, Н+-іони, які створюють кисле середовище у шлунку; біологічно активні речовини

Ø Кардіальні залози.

Ø Пілоричні залози,розміщені в однойменних ділянках шлунка. їх клітини продукують слиз та ферменти,відсутні клітини,що секретують Н+-іони, тому середовище в пілоричному відділі лужне.

До складу кардіальних та пілоричних залоз входить також значна кількість ендокринних клітин.

М’язова оболонка має три шари:

Ø Поздовжній

Ø циркулярний

Ø косий.

В пілоричній частині циркулярний шар м’язів потовщується і формує м’яз-стискач пілоруса, а слизова оболонка в цьому місці утворює пілоричну заслонку. Під час скорочення м’яза-стискача вона повністю відокремлює порожнину шлунка від порожнини дванадцятипалої кишки.

Зовнішнім шаром шлунка є серозна оболонка (очеревина),

якою орган покритий з усіх боків, тобто лежить інтраперитонеально.Очеревина переходить на інші органи і утворює зв,язки шлунка (6 зв,язок)

Тонка кишка

Тонка кишка (intestinum tenue) починається від пілоричного відділу шлунка на рівні І поперекового хребця і, утворивши на своєму шляху ряд вигинів, закінчується в правій клубовій ямці, де переходить в сліпу кишку.

Довжина тонкої кишки у трупа становить 5-7 м і перевищує довжину тіла в 4,1 раза, а у живої людини - 2,7 м,довжина залежить від віку, статі, фізичного розвитку індивіда. Петлі тонкої кишки лежатьнижче шлунка і печінки, займаючи пупкову ділянку і частково спускаючись в порожнину малого таза.

Тонка кишка ділиться на три відділи:

Ø дванадцятипалу кишку (довжиною 25-30 см);

Ø порожню кишку

Ø клубову кишку.

Чіткої анатомічної межі між порожньою і клубовою кишками немає. Вважають, що приблизно 2/5 становить порожня, а 3/5 - клубова кишка.

Дванадцятипала кишка (duodenum) - це початковий відділ тонкої кишки, який підковоподібно огинає головку підшлункової залози. У ній розрізняють такі частини: верхню, низхідну, нижню горизонтальну і висхідну. На рівні І-ІІ поперекових хребців зліва вона утворює різкий вигин і переходить у порожню кишку

Порожню (jejunum) і клубова кишки (ileum) об’єднують під назвою брижової частини тонкої кишки, тому що вони покриті очеревиною з усіх боків і підвішені на брижі, між листками якої проходять судини, нерви і лежать лімфатичні вузлию

Будова стінки:


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 1298 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.017 сек.)