А) розгорнутий конспект .

Вони перебувають між собою в тісному взаємозв’язку і взаємозалежності.

В процесі індивідуального розвитку раніше всього дозрівають функціональні системи, які забезпечують виживання організму. Наприклад, на момент народження функціональної зрілості набуває система, що забезпечує акт сосання.

Програма індивідуального вікового розвитку регулюється генетичним апаратом. На окремих вікових етапах розторможується чітко визначена частина генному. Зовні це виражається в прискореному дозріванні[1] тієї чи іншої структури і функції. Ці етапні моменти розвитку одержали відображення в сучасній віковій періодизації.

І. Існує така періодизація життя людини:

І період – внутрішньоутробний (триває від моменту зачаття до народження дитини). Є надзвичайно важливим, тому що в цей період іде закладка і формування всіх органів і систем людини.

ІІ період – період новонародженості (перші 4 тижні життя), в цей період відбувається адаптація дитини до нових умов життя;

ІІІ період – період грудного віку (з 4-го тижня до 1 року) – відбувається надзвичайно інтенсивний розвиток всіх систем дитини, мати годує дитину грудним молоком, висока інтенсивність обмінних процесів;

ІV період період раннього дитинства (від 1 до 3 років) відбувається найбільш інтенсивне збільшення довжини і маси тіла. У дитини відбувається прискорене формування і дозрівання нервових структур головного мозку. Удосконалення структури призводить до функціонального стрибка і росту пізнавальних можливостей дитини в період раннього дитинства, а особливо в період першого дитинства (від 3 до 7 років).

За період новонародженості [2], в грудному віці (до 1 року) та в перший рік переддошкільного періоду (від 1 до 3 років) у дитини відбувається прискорене формоутворення і дозрівання нервових структур головного мозку.

V період – дошкільний вік (3 – 7 років) – посилений ріст кісток, посилений розвиток інтелекту, пам’яті.

Удосконалення структури призводить до функціонального стрибка: росту пізнавальних можливостей дитини як в переддошкільному, так і особливо в дошкільному віці (від 3 до 7 років).

VІ період - молодший шкільний вік (7 - 12 років), або період другого дитинства. В цей завершується формування клітин кори великих півкуль, створюються умови для аналітико-синтетичної функції мозку. В 6-7 років спостерігаються нові збільшення темпів росту.

У дітей молодшого шкільного віку кісткова система відрізняється слабкістю Розвиток моторики залежить не лише від стану кістково-м’язового апарату, але й від рівня розвитку ЦНС. Недосконалість рухів у дітей цього віку обумовлена недостатнім розвитком координаційних механізмів у корі головного мозку. Для них притаманною є мінливість нервових процесів, переважання процесів збудження над процесами гальмування. Цим пояснюється мінливість уваги і швидка стомлюваність.

В цей період закінчується морфологічна диференціація клітин кори великих півкуль, утворюються умови для вищих форм аналітико-синтетичної функції мозку. З 8-9 років у дівчаток і з 10-11 років у хлопчиків починається пре пубертатні зміни, що передують періоду статевоїї зрілості.

VІ період - підлітковий період (12-15 років дівчата, 13-16 років хлопці) супроводжується найінтенсивними темпами розвитку організму, складними морфо-функціональними перебудовами, які пов’язані з підготовкою до репродуктивної функції (пубертатний стрибок). У цьому періоді спостерігаються найбільш високі темпи росту (у хлопців близько 10 см, у дівчат 8-9 см) і збільшення маси тіла (3-4 кг щорічно).

У дітей середнього шкільного віку кісткова тканина має таку ж структуру, як і у дорослих, проте процес її формування продовжується. Окостеніння хребта може бути ще не завершеним, тому зберігається небезпека його викривлення та інших порушень постави під час тривалих навантажень і неправильному положенні тіла. Внаслідок частого стискування грудної порожнини, наприклад, спираючись на край парти, можливі зміни форми грудної клітки, що спричинює порушення нормальної функції легень і серця. Через неповне зрощення окремих кісток скелету, зокрема тазу, під час стрибків з висоти на тверду поверхню можуть виникнути зміщення тазових кісток з невірним зрощуванням в подальшому. Такі зміни форми тазу у дівчат можуть в майбутньому негативно відбитися на пологах. Через незавершеність процесів окостеніння скелету неприпустимі надмірні фізичні навантаження, особливо однобічного напруження, і рекомендуються помірні, посильні фізичні вправи, які сприяють зміцненню кісткової тканини і виправленню можливих порушень постави.

М’язова система характеризується посиленим ростом м’язів і збільшенням їх сили, особливо у хлопчиків. Підвищується здатність організму до тривалішої м’язової роботи, удосконалюється координація рухів. Проте навантаження на силу і витривалість долаються ще погано; краще і швидше опановуються швидкісні вправи.

Середній шкільний вік співпадає з початком статевого дозрівання, який триває у дівчат з 12-14 років до 17-18 років і у хлопців з 14-15 до 19-20 років.

У цей період, особливо на початку, спостерігається підвищена збудливість нервової системи та її мінливість, що негативно відбивається на пристосуванні до фізичних навантажень і наступному відновному періоді.

Проте, із завершенням періоду статевого дозрівання не закінчуються процеси росту і розвитку.

VІІ період - юнацький, абостарший шкільний вік, (17-21 юнаки, 16-20 дівчата) У юнацькому віці продовжується ріст тіла в довжину (на 1-2 см в рік) завершується структурне та функціональне дозрівання соматичних та вегетативних систем.

У старшому шкільному віці формування кісткової та м’язової систем майже завершується. Відбувається прискорений ріст тіла у довжину, значне зростання маси і найбільший приріст станової сили. Інтенсивно розвиваються дрібні м’язи та удосконалюється точність і координація дрібних рухів. Показники фізичного розвитку поступово наближаються до показників дорослої людини.

Функціональний розвиток головного мозку досягає значної досконалості, стають можливими найтонші та найскладніші форми його аналітичної та синтетичної діяльності, посилюються гальмівні процеси, удосконалюються процеси диференціювання та ін.

VІІ період -зрілий вік, коли практично завершується формування і прогресивний розвиток організму. Зрілий вік – це вік чоловіків від 21 року до 60 років і у жінок від 20 – до 55 років.

У зрілому віці виділяють два періоди:

1) період розквіту та стійкості функцій організму - це вік чоловіків від 22 до 35 років, жінок - 21-35 років;

2) період початкової інволюції - чоловіки 36-60 років, жінки - 36-55 років.

VІІІ період - похилий вік. Для похилого віку (чоловіки - 60-75 років, жінки - 55-75 років) характерним є зниження функцій організму, резервів адаптації. Головною причиною є зниження рівня основного обміну, що призводить до голодування клітин. Причиною зниження основного обміну є зменшення кількості клітинних енергетичних станцій мітохондрій.

ІХ період – старечий вік - настає після 75 років і до 90 років. Різко знижується рівень всіх фізіологічних функцій, падає опірність організму, розвиваються хвороби старості - атеросклероз, гіпертонічна хвороба тощо.

Х період – довгожителі - це вік після 90 років. В цьому періоді загострюються прояви старіння, різко збільшується можливість раптової смерті. Біологічна межа довгожителів, за даними демографічної статистики, не перевищує 90 років. Але випадки, коли ця межа є лише статистичною величиною, не є виключенням.