 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ІІ. Розвиток соматичної нервової системи в ембріональному періоді.В онтогенезі різні відділи нервової системи інтегрують в єдину функціональну систему, діяльність якої з віком удосконалюється і ускладнюється. Найбільш інтенсивний розвиток відбувається у дітей раннього віку. Вважають, що загальний розвиток розумових здібностей людини на 50% відбувається протягом перших 4-х років, на 1/3 - між 4 та 8 роками, а 20%, що залишились між 8 та 17 роками.
Закладка нервової системи відбувається на 1-му тижні внутрішньоутробного розвитку з ектодерми. З’являється медулярна пластинка, з якої в подальшому формується медулярна трубка. В результаті мітотичного поділу клітин цієї трубки вона стає 3-х шаровою: 1- зовнішній шар (або крайовий), 2- середній (або мантійний) шар, з клітин якого утворюються нейробласти (розвиваються в нейрони) і спонгіобласти (розвиваються в клітини нейроглії), 3- внутрішній (або епендимальний) шар, з якого розвиваються клітини епендими, що вистилають центральний канал спинного мозку та шлуночки головного мозку. Поділ клітин тулубного кінця нервової трубки відбувається неоднаково інтенсивно. Найбільш різко збільшується кількість клітин в її бічних відділах, де на внутрішніх поверхнях потовщеної бічної стінки з’являються бічні борозни, які відмежовують задньобічну і передньобічну пластинки, з яких потім утворюються передні і задні стовпи сірої речовини спинного мозку. Нерівномірний ріст бічних частин нервової трубки у порівнянні з передньою і задньою її частинами призводить до зміни фороми нервової трубки - вона вигинається і вздовж трубки утворюються 2-і поздовжні борозни, які ділять спинний мозок на праву і ліву симетричні частини.
На 2-му тижні вагітності передній кінець нервової трубки потовщується і починає інтенсивно рости. На 5 – 6 тижні вагітності утворюються первинні мозкові пухирці – спочатку їх 3 (передній -prosencephalon, середній – mesencephalon, задній – rhombtncephalon. Потім передній і задній мозкові пухирці ще діляться на два вторинних мозкових пухирця, внаслідок чого утворюються 5 мозкових пухирців, які між собою сполучаються. З них розвиваються всі відділи головного мозку: - кінцевий -telencephalon, - проміжний - diencephalon, - середній - mesencephalon, - задній - metencephalon, - довгастий - myelencephalon.
Процес утворення 5-ти мозкових пухирців відбувається одночасно з появою вигинів головного відділу мозкової трубки в сагітальному напрямку. Спочатку з’являється тім’яний вигин в ділянці metencephalon, потім в тому ж напрямку – потиличний вигин, між myelencephalon і спинним мозком, і, нарешті, третій вигин мостовий вигин - в ділянці – metencephalon. Цей процес супроводжується посиленим ростом бічних відділів нервової трубки і відставанням в рості дорсальних і вентральних стінок. Найбільш значну диференцировку і зміни у формі можна спостерігати при розвитку переднього мозкового пухирця, з якого розвиваються кінцевий і проміжний мозок. Кінцевий мозок утворюється з парного вип’ячування вперед і назовні стінки переднього мозкового пухирця. З них утворюються півкулі головного мозку. Нерівномірний ріст мозкової речовини обумовлює появу на поверхні півкуль звивин і борозен. Диференціація кори великого мозку відбувається в період між 3-м і 6-м місяцями вагітності. Вона характеризується складною клітинною міграцією, внаслідок чого утворюється 6 клітинних шарів. Приблизно на 6-му місяці вагітності утворюються відростки нейронів, а на 7-му — остаточно формуються різні типи кортикальних структур. Різні відділи головного мозку мають власні закономірності термінів і темпів розвитку. Так як внутрішній шар мозкових пухирців росте значно повільніше, ніж кірковий, то надлишок росту кори призводить до утворення складок і борозен. До 4-го місяця розвиткуплоду поверхня великого мозку гладенька. До 5-ти місяців внутрішньоутробного розвитку утворюються бокова, потім центральна, тім’яно-потилична борозни. До моменту народження кора великого мозку має такий же тип будови, як і у дорослого. Але форма і величина борозен і закруток істотно змінюються і після народження. Нервові клітини новонародженого мають просту веретеноподібну форму із зовсім невеликою кількістю відростків. Кора у дітей значно товща, ніж у дорослого. Розвиток кори головного мозку особливо активний в останні місяці вагітності, однак вже на 6-му місяці внутрішньоутробного розвитку починає яскраво виявлятися функціональна перевага вищих відділів над бульбоспінальними. До 23-24-го тижня внутрішньоутробного розвитку нижчі відділи центральної нервової системи є достатньо зрілими функціонально і здатні забезпечити необхідну (хоча й не дуже досконалу) адаптацію організму.
На момент народження більша частина з 9-15 млрд кортикальних нейронів уже існує у корі великого мозку, і лише нейрогліальні клітини продовжують розмножуватися після народження дитини. Розвиток мозочка починається порівняно пізно. Ріст і диференцировка ядер гіпоталамусу, а також мозочка найбільш інтенсивні на 4 – 5 місяці вагітності (приблизно 16 – 20 тиждень) Найбільш інтенсивний поділ нервових клітин головного мозку відбувається в період з 10–го по 18-й тиждень вагітності, що можна вважати критичним періодом формування центральної нервової системи. Пізніше починається прискорений поділ гліальних клітин, яке буде продовжуватися аж до 2-річного віку дитини.
Якщо кількість нервових клітин дорослої людини умовно прийняти за 100%, то на момент народження дитини сформовано лише 25% клітин, до 6-ти місяців їх буде вже 66%, а до річного віку – 90 – 95%.
Складний процес формування головного мозку не закінчується на момент народження. Головний мозок у новонародженого відрізняється: - відносно великим розміром, - крупними і добре вираженими звивинами і борознами, - але вони мають малу висоту і глибину, - дрібних борозен відносно мало, і вони з’являються після народження. - розміри лобної частини відносно менші ніж у дорослої людини, а потиличної, навпаки, більше, - мозочок розвинений слабо. - бічні шлуночки кінцевого мозку відносно великі, розтягнуті. - у новонародженого сіра речовина погано диференційована від білої. крім того, практично відсутня мієлінова оболонка. З віком змінюється топографічне положення, форма, кількість і розміри борозен і звивин головного мозку. Особливо інтенсивно це відбувається в перший рік життя дитини. Після 5-ти років розвиток борозен і звивин продовжується, але набагато повільніше.
На момент народження дитини головний мозок відносно маси тіла великий. (Маса головного мозку новонародженого 340-400 г) Цікавими є показники маси мозку на 1 кг маси тіла: - у новонародженого 1/8 – 1/9, - у дитини 1 року – 1/11 – 1/12, - у дитини 5 років 1/13 - 1/14, - у дорослої людини 1/40. Таким чином, у новонародженого на 1 кг маси тіла приходиться 109 г речовини мозку, а у дорослої людини – всього 20- 25 г.
З віком маса головного мозку швидко збільшується і до 9 місяців маса мозку подвоюється, а до 3-х років – потроюється, з 6 – 7 років швидкість зростання маси мозку уповільнюється.Тому саме нейротропні хвороби в цьому віці є надзвичайно небезпечними і можуть призвести до незворотніх наслідків.
Процес диференціації нервових клітин зводиться до значного росту аксонів їх мієлінізації, росту і збільшенню кількості дендритів, їх розгалудженості, утворенню міжнейронних синапсів. Причому спостерігається закономірність – чим менша за віком дитина, тим швидший розвиток нервової системи. Особливо енергійно він відбувається протягом перших 3-х місяців життя. Диференцировка нервових клітин досягається до 3-х років, а до 8-ми років кора головного мозку по своїй будові схожа на кору дорослої людини. Розвиток мієлінових оболонок відбувається від тіла нейрона на периферію.
Мієлінізація різних провідних шляхів в НС зазвичай відбувається в тому самому напрямку, в якому вони утворювалися філогенетично. Так, наприклад, вестибуло – спинальний шлях, який є найбільш примітивним, починає утворювати мієлінові оболонки вже з 6-го місяця вагітності, а кортико – спинальний – лише після народженя. Найбільш інтенсивно мієлінізація відбувається наприкінці 1-го на початку 2-го року життя, коли дитина починає ходити. В цілому мієлінізація завершується лише до3-го – 5-го років життя. Однак, в старшому дитячому віці окремі волокна в головному мозку (особливо корі) все ще залишаються не вкриті мієліном. Повністю миієлінізація завершується до 30 – 40 років. Незавершеність мієлінізації нервових волокон в дитячому віці пояснює низьку швидкість проведення імпульсів по волокнам.
Кровозабезпечення мозку у дітей набагато краще, ніж у дорослих. Це пояснюється багатством капілярної сітки в головному мозку дитини, яка продовжує розвиватися і після народження. Гарне кровозабезпечення мозку забезпечує потреби в кисні мозку, який швидко в цей період життя росте і розвивається. У дитини головний мозок потребує в 20 разів більше кисню, ніж м’язи, причому ¾ - 4/5 всього кровозабезпечення приходиться на сіру речовину. Однак, відток крові від головного мозку у дитини 1-го року життя дещо відрізняється від відтоку крові у дорослої людлини, тому що диплоїдні вени утворюються лише після закриття тім’ячок. Це створює умови для накопичення токсичних речовин і метаболітів при різних захворюваннях, що пояснює часті токсичні прояви з боку НС у дітей при різних хворобах. Цьому також сприяє більша проникність гематоенцефалічного бар’єру у дітей. В той же час речовина мозку дуже чутлива до підвищеного внутрішньочерепного тиску (тривалий високий внутрішньочерепний тиск у дитини швидко призводить до дегенеративних змін нейронів, їх атрофії і загибелі). Тверда оболонка головного мозку у новонародженого відносно тонка, зрощена з кістками основи черепа на великій площі. Венозні пазухи тонкостінні і відносно вузькі. М’яка і павутинна оболонки мозку новонародженого виключно тонкі, субдуральний і субарахноідальний простори зменшені. Цистерни, розташовані на основі мозку, навпаки, відносно великі. Сільвієв водогін ширший, ніж у дорослого. По мірі розвитку нервової системи суттєво з мінюється і хімічний склад головного мозку. Зменшується кількість води, збільшується вміст білків, нуклеїнових кислот, ліпопротеїдів(за рахунок мієлінізації нервових волокон). Ліпіди складають 50% сухої речовини мозку. Загальна кількість ліпідів в білій речовині мозку на 1-му році життя збільшується в 3 рази, а кілікість цереброзидів- в 10 разів, при цьому кількість ліцитину практично не змінюється. З віком іде подальше гнакопичення білкових речовин в головному мозку.
Спинний мозок розвивається раніше, ніж інші відділи нервової системи. Коли в ембріона мозок знаходиться на стадії мозкових пухирів спинний мозок досягає вже значних розмірів. На ранніх стадіях розвитку плоду спинний мозок заповнює всю порожнину хребетного каналу. Потім хребетний стовп обганяє в рості спинний мозок і до моменту народження він закінчується на рівні III - IV поперекового хребця. У новонароджених довжина спиного мозку 14-16 см., до 10 років вона подвоюється, причому ріст спинного мозку в довжину повільніший, ніж ріст хребта, тому нижній кінець спинного мозку у дорослої людини залишається на рівні LІІ. (це треба враховувати при проведенні спинномозкової пункції). В товщину спинний мозок росте повільно. На поперечному зрізі спинного мозку дітей раннього віку відмічається перевага передніх рогів над задніми. Збільшення розмірів нервових клітин спинного мозку спостерігається у дітей у шкільні роки. Спинний мозок на момент народження більш розвинений, ніж головний. Шийне і поперекове потовщення у новонароджених не визначається і починає контуруватися після 3-х років життя. Темп збільшення маси і розмірів спинного мозку більш повільний, ніж головного. Наприклад, подвоєння маси спинного мозку відбувається до10 місяців життя, а потроєння лише до 3 – 5 років життя.
Ліквор, або спинномозкова речовина заповнює порожнини мозку і широко використовується в діагностиці нервових захворювань. Загальна кількість ліквору з віком збільшується, збільшується також і його тиск. Склад ліквору має особливості у дітей першого півріччя життя. В нормі ліквор прозорий, безбарвний. Якщо кількість клітин в лікворі перевищує 600 в 1 мкл, то він стає мутний (наприклад, при гнійному менінгіті). Білка в 14 днів життя не повинно бути більше за 0,4 – 0,8 г/л, до 3-х місяців – 0,2 - 0,5 г/л, до 6 місяців 0,18 – 0, 36 г/л, після 6 місяців 0,16 – 0,24 г/л. З клітин - переважно лімфоцити. Рівень цукру 2,2 – 4,4 ммоль/л.
СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ починають формуватися вже на початку 1-го місяця вагітності, коли нервова пластинка замикається в нервову трубку. Саме тоді і виділяються зародки спинномозкових і симпатичних вузлів. При цьому клітини зародків симпатичної системи починають мігрувати в боки і утворювати при хребтові вузли симпатичного стовбура. На 3 – 4 тижні вагітності відростки нейрбластів нервової трубки виходять за її межі і формують передні корінці спинного мозку. Зародки спинномозкових вузлів також віддають довгі відростки, які формують задні корінці. На 5 – 4 тижні вагітності обидва корінці зливаються і утворюють спинномозковий нерв (загальна кількість яких відповідає кількості сегментів спинного мозку, тобто, 31 пара). На 2-му місяці вагітності починають з’являтися зародки кінцівок, в які вростають нервові волокна і в першій половині 2-го місяця формуються нервові сплетення. Мієліфнізація нервових волокон починається з 3 – 4 місяця вагітності і закінчується після народження. Причому, раніше мієлінізуються черепні нерви, а потім – спинномозкові.
ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА є доволі старовинною частиною нервової системи. В процесі ембріогенезу ВНС утворюється в результаті розмноження і диференцировки нейробластів мозкових пухирців і нервової трубки. Від нейробластів, формуючих вегетативні центри, виростають нейрити, які через передні корінці прямують на периферію. Як вже було сказано раніше, клітини зародків симпатичної системи починають мігрувати в боки від нервової трубки і утворювати при хребтові вузли симпатичного стовбура. Нервові клітини з довгастого мозку розповсюджуються по ходу блукаючих нервів на периферію, де приймають участь в формуванні внутрішньо – і при органних вегетативних нервових сплетень. А міграція нервових клітин з при хребтових вузлів на периферію призводять до утворення сплетень навколо крупних судин (наприклад, грудне аортальне сплетення і черевне аортальне сплетення).
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 1003 | Нарушение авторских прав |