АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи і методи лікування.

Ø Промивання стравоходу.

Ø Знеболюючі препарати.

Ø Приасфіксії чи при її загрозі виконують трахеотомію.

Ø Антибактеріальна терапія.

Ø Парентеральне харчування. У перші дві доби після опіку харчування хворих здійснюютьпарентерально. Проте, якщо ковтання не порушене, харчування можна доповнити протертою холодною їжею. Раннє застосування ентерального харчуваня виступає як мяке бужуваннястравоходу, і є, одночасно профілактикою рубцевих стриктур.

Ø При розвитку ускладнень проводять лікування, спрямоване на їх ліквідацію.

Ø У третьому періоді розвитку захворювання важливо не пропустити можливе формування рубцевого стенозу стравоходу. В переважній більшості випадків при своєчасному і правильному проведенні бужування вдається досягти позитивного ефекту й уникнути багатоетапних і тяжких оперативних втручань. Бужування проводять спеціальними еластичними термолабільними бужами. Перші сеанси бужування необхідно проводити під рентгенологічним контролем. Це дає можливість орієнтуватис і попередити перфорацію стравоходу. Остання, як ускладнення бужування стравоходу може виникати не тільки в місцях звужень, але й у ділянці грушоподібного синуса. При цьому буж проникає в середостіння і може викликати медіастиніт. З метою попередження таких ускладнень бужування стравоходу краще виконувати з провідником. Ним може служити струна (товста нитка), проведена через рот і гастростому. Бужі повинні бутиз каналом для провідника чи з прилаштованою петлею. При задавнених випадках, коли бужуванням не вдається досягти прохідності стравоходу – вдаються до оперативного лікування – пластики стравоходу (шлунком, тонкою або товстою кишкою).

 

 

Захворювання стравоходу. Дивертикули стравоходу. Езофагіти. Пошкодження, сторонні тіла стравоходу. Кардіоспазм. Опіки, рубцеві звуження стравоходу
VI. План та організаційна структура заняття:

№ Основні етапи лекції та їх зміст Цілі в рівнях абстракції Теми лекції методи і засоби активізації обладнання Розподіл часу
         
  І. Підготовчий етап. Організація заняття      
  Визначення учбових цілей і мотивів      
  Контроль вихідного рівня знань, навиків, вмінь: а) анатомія та топографічна анатомія стравоходу     ІІІ Опитування, таблиці, слайди     30’
б) дивертикули стравоходу   ІІ Опитування, рентгенограми  
в) езофагіти ІІ Опитування, рентгенограми  
г) пошкодження стравоходу   ІІ Опитування, рентгенограми  
д) сторонні тіла стравоходу ІІ Опитування, рентгенограми  
ж) кардіоспазм ІІ Опитування, рентгенограми  
з) опіки стравоходу ІІ Опитування, рентгенограми  
и) рубцеві звуження стравоходу ІІ Опитування, рентгенограми  
  ІІ. Основний етап. Формування професійних навичок і вмінь      
  Оволодіти принципами діагностики та диференційної діагностики захворювань стравоходу.   ІІІ Робота з хворими в палатах, в приймальному відділенні в реанімаційному відділенні. Історії хвороб хворих з даними захворюваннями   90’
  Провести клінічне дослідження хворих ІІІ Робота в операційній і перев’язочній
  Визначити покази до операції ІІ    
  ІІІ. Заключний етап. Контроль.   ІІІ Вирішення ситуаційних задач, тестів   10’
  Підведення підсумків     5’
  Домашнє завдання      

 

Дата добавления: 2016-06-05 | Просмотры: 411 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (1.62 сек.)