 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Вірусологічні критерії ХГВВірусологічна діагностика ХГВ у дітей передбачає визначення маркерів ВГВ-інфекції (HBsAg, HBeAg, aнти-HBs, aнти-HBcor Ig G, aнти-HBcor Ig M, aнти-HBe) методом ІФА та визначення ДНК ВГВ методом ПЛР. Поєднання цих маркерів в різних варіантах дозволяє визначити стадію та фазу ВГВ-інфекції. (табл..1, табл.2) Генотипи ВГВ. Відомо 8 генотипів ВГВ від А до Н, розповсюдженість яких визначається регіоном проживання. Генотипи відіграють роль в прогресуванні ХГ, а також відповіді на інтерферонотерапію. Найбільш сприятливими в цьому плані є генотипи А та В, які характеризуються меньшою швидкістю прогресування та більш високою чутливістю до терапії пегільованими інтерферонами, порівняно з генотипами С та Д. Не встановлено впливу генотипу на відповідь при лікуванні аналогами нуклеозидів/нуклеотидів. Враховуючи недостатню кількість досліджень з цього приводу визначення генотипу ВГВ перед початком лікування не є обов’язковим.
Таблиця 1. Поєднання серологічних маркерів інфікування ВГВ та їх інтерпретація
Таблиця 2 Стадії та фази хронічної ВГВ-інфекції
1 – деякі автори не виключають можливість прогресії захворювання Перебіг HBeAg+ та HBeAg- ХГВ. У дітей при перинатальному інфікуванні імунотолерантна фаза може тривати декілька десятків років, спонтанна сероконверсія HBeAg зустрічається рідко. Імуноактивна форма у таких хворих може розвитися через десятки років після інфікування. Діти інфіковані у більш старшому віці та підлітки горизонтальним шляхом мають більш активний перебіг ХГВ HBeAg+, що може призводити до формування цирозу печінки, особливо при інфікуванні вірусом гепатиту Д. Спонтанна сероконверсія у HBeAg+ хворих з підвищеним рівнем АЛТ можлива у 8 -12% випадків на рік. При спонтанній сероконверсії у більшості хворих не виявляється ДНК ВГВ, нормалізується рівень трансаміназ та практично нормалізується гістологічна картина в печінці. HBeAg(-)ХГВ – характеризується меншим вірусним навантаженням, має нестабільний перебіг і являє собою більш пізню стадію перебігу хронічної ВГВ-інфекції. Наявність HBeAg та тривало високий рівень ДНК ВГВ є незалежними факторами ризику розвитку цирозу печінки та в подальшому ГЦК. Такими ж факторами є коінфекція вірусами гепатиту С та Д. Кількісне визначення ДНК ВГВ в сироватці крові проводиться методом ПЛР. і є важливим в діагностиці ХГВ та оцінки ефективності противірусної терапії. Критерієм діагностики ХГВ є рівень ДНК ВГВ > 2000 МО\мл (104 копій\мл). Оскільки низькі рівні ДНК ВГВ можуть зберігатися і при серологічному відновленні після гострого гепатиту В, тому кліренс вірусу не може слугувати кінцевою точкою лікування. Біопсія печінки Біопсія печінки проводиться для оцінки ступеня ураження печінки та виключення інших причин її ураження. Результати гістологічного дослідження біоптатів печінки можуть відігравати вирішальну роль для прийняття рішення про початок лікування у випадках коли інші критерії є сумнівними і не дозволяють прийняти такого рішення. Гістологічне дослідження біоптату печінки дозволяє оцінити активність запального процесу по індексу гістологічної активності (ІГА) та стадію захворювання по гістологічному індексу склерозу (ГІС). Для оцінки цих змін існує багато шкал - R.G.Knodell (1981), Desmet V.J. (1994), K. Ishak et all., (1995). Найбільшого поширення набула інтерпретація результатів гістоморфологічного дослідження біоптатів печінки за шкалою оцінок METAVIR, як високоінформативної й об’єктивної, що дозволяє окремо враховувати як ступінь запалення, так і ступінь розвитку фіброзу печінки. Таблиця 3. Система оцінок активності запалення й фіброзу печінці за шкалою METAVIR
Відповідно до цієї шкали результати гістоморфологічного дослідження біоптатів печінки оцінюються наступним чином: Оцінка активності гепатиту: · А 0 = відсутня гістологічна активність · А 1 = мінімальна активність · А 2 = помірна активність · А 3 = значна активність Оцінка стадії фіброзу печінки:
Протипокази для проведення пункційної біопсії печінки: · ПТІ<70% · Кількість тромбоцитів <80 тис.клітин в мм3 · Геморагічний синдром · Схильність до кровотеч в анамнезі · Обструктивний під печінковий або значний внутрішньо печінковий холестаз · Піддіафрагмальний абсцес · Правобічний плеврит · Гнійний холангіт · Асцит · Судинні ураження печінки · Порушення гемодинаміки Альтернативними методами оцінки ступеню фіброзу при неможливості проведення пункційної біопсії є неінвазивні методи: Фіброскан (ґрунтується на методах еластометрії); Фібротест та ін. (визначення сироваткових маркерів фіброзу печінки). Ці методи не мають протипоказань, але не є 100% вірогідними та поступаються пункційній біопсії печінки, і, при певних умовах, можуть давати хибні результати. Водночас неінвазивні методи можна рекомендувати при відсутності доступу до дослідження методом пункційної біопсії печінки або за наявності протипоказань для її проведення. Відсутність можливості проведення пункційної біопсії печінки або оцінки ступеню фіброзу альтернативними методами не має обмежувати доступ хворих до лікування у випадку наявності відповідних показань, не має розглядатися як протипоказання до початку лікування або основна причина для його затримки. 5. Обстеження та моніторинг дітей з ХГВ Первинне обстеження пацієнтів з ВГВ-інфекцією проводиться з метою оцінки клінічного стану пацієнта та вирішення питання щодо призначення лікування ВГВ-інфекції та передбачає наступний обсяг досліджень. Таблиця 4: Первинне обстеження пацієнтів з ХГВ
Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 383 | Нарушение авторских прав |