АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні патології обміну ліпідів

Інтерпретація змін ліпідного

Складу крові

Ліпіди крові – сукупність неполярних сполук, що за хімічною будовою є етерами (ефірами) спиртів та вищих карбонових кислот (жирних кислот). У крові знаходяться такі класи ліпідів: триацилгліцериди (нейтральні ліпіди або жири), вільний та зв’язаний з жирною кислотою (кон’югований) холестерол, фосфоліпіди (інша назва – фосфатиди), ліпіди зв’язані з білками (ліпопротеїди) вільні жирні кислоти (неетерифіковані жирні кислоти НЕЖК). Оскільки ліпіди погано розчиняються у воді, то у складі сироватки крові вони знаходяться у комплексі з білками, причому тими білками, що мають високу полярність (електричний заряд) і добре розчинні у водному середовищі (в основному, це комплекси з альбумінами або з глобулінами). Тому основна частина ліпідів знаходиться у складі ліпопротеїдів, які у залежності від густини (щільності) поділяють на хіломікрони, ліпопротеїди дуже низької, низької та високої щільності.

Визначення вмісту різних фракцій ліпідів дає можливість діагностувати забезпеченість організму тварин ліпідами, функціональний стан печінки (включно з жовчосинтезувальною функцією), стан вуглеводного та білкового обміну. Особливу увагу приділяють патології ліпідного обміну у жуйних при кетозах та ацидозі рубця. Визначення показників ліпідного обміну у крові дозволяє діагностувати жирові дистрофії, ліпомобілізаційний синдром, оцінити роботу шлунково – кишкового тракту тощо.

- хіломікрони;

- ліпопротеїди дуже низької щільності;

- ліпопротеїди низької щільності;

- ліпопротеїди високої щільності.

Рис. 6.1. Класифікація ліпідів сироватки крові тварин

Основні патології обміну ліпідів

Обмін ліпідів носить певні відмінності у різних видів тварин. Найбільш суттєві відмінності існують між жуйними та нежуйними тваринами. У рубці жуйних відбувається значна трансформація жирних кислот, що входять до складу корму: частина жирних кислот розщеплюється до ЛЖК та КЖК, однак найбільш важливим процесом є гідрогенізація (насичення подвійних зв’язків) ненасичених жирних кислот рослинних кормів, сукупність вказаних реакцій зумовлює синтез характерних для певного виду тварин жиру. У нежуйних тварин також відбувається трансформація ліпідів, однак їх жирно - кислотний склад у більшій мірі схожий до жирно - кислотного складу кормів, жири характеризуються більшим ступенем ненасиченості, мають нижчу температуру плавлення та вище йодне число.

Обмін ліпідів є складовою частиною метаболізму і тісно пов'язаний з обміном інших речовин та залежить від регуляторних механізмів (стану нервової та ендокринної систем).

Патології обміну ліпідів досить умовно можна поділити на групи у залежності від етапу метаболізму, на якому відбуваються первинні порушення:

- порушенняструктури та складу раціону: співвідношення між легкоперетравними вуглеводами та протеїнами, збалансованість раціону за вітамінами та мінеральними елементами (вітаміни групи В беруть участь у окисленні жирних кислот, транспортуванні їх у мітохондрії, вітамін Н необхідний для синтезу жирних кислот, вітамін Е захищає жирні кислоти від переокиснення тощо), ліпотропними речовинами (холіном, метіоніном);

- порушення роботи шлунково - кишкового тракту, яке призводить до порушення екскреції ферментів, що розщеплюють ліпіди, виділення жовчі, яка необхідна для процесу емульгування ліпідів, порушення всмоктування компонентів ліпідів та процесу їх ре синтезу в ендотелії;

- порушення функціональної активності печінки, яка відіграє ключову роль як у метаболічних процесах в цілому, так і у ліпідному обміні зокрема, - її роль не обмежується синтезом та виділенням жовчі, у печінці відбувається важливі процеси синтезу ліпідів de novo, синтез та утилізація кетонових тіл, синтез фосфоліпідів, гліколіпідів, кон’югація холестеролу тощо, тому порушення у будові та функцях печінки суттєво змінюють обмін ліпідів, що призводить до виникнення паталогічних станів;

- патології ендокринної та нервової систем: синтез ліпідів може бути порушений за дефіциту інсуліну, мобілізація жирів із жирового депо посилюється за стресів, больового синдрому, шоку, що у свою чергу призводить до накопичення жирів у крові та печінці, жирових дистрофій, суттєвий вплив на обмін ліпідів мають гормони щитоподібної, статевих залоз, наднирників;

- інфекційні та інвазійні патології: інфекційні та інвазійні збудники можуть суттєво змінювати метаболізм ліпідів як прямо, так і опосередковано, змінюючи функції того чи іншого органу чи тканини, зокрема гельмінти, що паразитують у печінці впливають на її функціональну активність і змінюють жирно кислотний склад, використовуючи полі ненасичені жирні кислоти, з кінцевими подвійними зв’язками (ω – жирні кислоти), які паразити не спроможні синтезувати. У результаті порушується синтез фосфатидів, що містять такі жирні кислоти, включення їх у мембрани клітин);

- вроджені аномалії ліпідного обміну, які утварин дослідлдженні недостатньо, практично не діагностуються як первинна патологія.

Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 572 | Нарушение авторских прав