АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Коефіцієнт атерогенності

Коефіцієнт атерогенності (К_а) – розрахунковий показник, який показує співвідношення між ліпопротеїдами низької щільності, ліпопротеїдами високої щільності та холестеролом.

Існує декілька формул для розрахунку К_а:

К_а = (холестерол, що міститься у ЛПНГ + холестерол, що міститься у ЛПДНГ) / холестерол, що міститься у ЛПВГ;

К_а = (загальний холестерол – холестерол, що міститься у ЛПВЩ) / холестерол, що міститься у ЛПВГ

Збільшення коефіцієнту атерогенності свідчить про порушення ліпідного обміну у напрямку збільшення вмісту нейтральних ліпідів та холестеролу.

Неестерифіковані жирні кислоти (НЕЖК) – одна з форм транспорту жирних кислот у крові. Основним місцем депонування жирних кислот є жирове депо, де вони знаходяться в естерифікованому (зв’язаному) стані – у формі тригліцеридів. Частина жирних кислот можуть знаходитись у крові у вільному (неетерифікованому) стані і транспортуються за допомогою альбумінів. Збільшення НЕЖК у крові відбувається за ліпомобілізаційного синдрому (стрес, тривале голодування, цукровий діабет).

За хімічною будовою жирні кислоти поділяють на дві групи: насичені, які не містять подвійних зв’язків та ненасичені, які містять подвійні зв’язки. Останні входять до складу ліпідів рослинного походження – олій. Для жуйних характерне явище гідрогенізації ненасичених жирних кислот – приєднання Гідрогену до атомів Корбону, що знаходяться біля подвійного зв’язку. Цей процес відбувається у передшлунках за рахунок ферментів мікрофлори і забезпечує тварину насиченими жирними кислотами.

Поліненасичені або полієнові жирні кислоти – це такі карбонові кислоти, що містять три і більше подвійних зв’язків. Серед них виділяють групу так званих незамінних або ессенціальних жирних кислот, які тваринні організми не здатні самостійно синтезувати, до них належать: лінолева (С_18:2), ліноленова (С_18:3) – тварини не здатні синтезувати жирні кислоти, що містять подвійні зв’язки, які розташовані ділі 9 атому Карбону, арахідонова кислота може синтезуватись власними ферментами тварин за наявності лінолевої. Особливе місце у метаболізмі займає арахідонова кислота, з неї синтезуються ейкозаноїди – речовини, що мають властивості гормонів і регулюють обмін речовин, крім того деякі з ейкозаноїдів відіграють важливу роль у процесах розвитку запалення та імунної відповіді. Тому при аналізі біохімічних даних стосовно фракційного вмісту жирних кислот слід звертати увагу на такі показники: ступінь ненасиченості – співвідношення між кількістю насичених та ненасичених жирних кислот, вміст незамінних жирних кислот, концентрацію арахідонової кислоти.