АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Білет №7(білий)

Прочитайте:
  1. БіЛЕТ 16 (1.БІЛЕТ 3 (1))
  2. Білет 16 АСКАРИДОЗ
  3. БІЛЕТ 18(БІЛЕТ 5)
  4. БІЛЕТ 27 (білет 3)
  5. Білет №1(рожевий)
  6. Білет №11(рожевий)
  7. Білет №14(білий)
  8. Екзаменаційний білет №
  9. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

1. Впродовж 17-18 століть з'явилися не тільки нові відкриття в області анатомії, а й почали виділятися нові дисципліни: гістологія, ембріологія, порівняльна і топографічна анатомія, антропологія. Після відкриття Гарвея ще залишалося неясним, як кров переходить з артерій у вени, алеГарвей пророчив існування між ними невидимих ​​оком анастомозів, що і було підтверджено пізніше Марчело Мальпігі (1628 — 1694), коли був винайдений мікроскоп. Мальпігі зробив багато відкриттів в області мікроскопічної будови шкіри, селезінки, нирок і ряду інших органів. Мальпігі відкрив передбачені Гарвеем капіляри, але він вважав, що кров з артеріальних капілярів попадає спочатку в «проміжні простори» і лише потім у капіляри венозні. Тільки Олександр Шумлянський (1748 — 1795), що вивчив будову нирок, довів відсутність «проміжних просторів» і наявність прямого зв'язку між артеріальними і венозними капілярами. Згодом Каспар Фрідріх Вольф (1734 — 1794) довів, що в процесі ембріогенезу органи виникають і розвиваються заново. Тому на противагу теорії преформізму, згідно з якою всі органи існують у зменшеному вигляді в статевій клітині, він висунув теорію епігенеза. Французький натураліст Жан-Батіст Ламарк (1744 — 1829) у своєму творі «Філософія зоології» (1809) одним з перших висловив ідею еволюції організму під впливом довкілля. Продовжувач ембріологічних досліджень Вольфа Карл фон Бер (1792 — 1876) відкрив яйцеклітину ссавців і людей, встановив головні закони індивідуального розвитку організмів (онтогенезу), які лежать в основі сучасної ембріології, і створив вчення про зародкові листки. Англійський біолог Чарльз Дарвін (1809 — 1882) у своєму творі «Походження видів» (1859) довів єдність тваринного світу. Ембріологічні дослідження Олександра Ковалевського, а також Бера, Мюллера, Дарвіна і Геккеля знайшли своє вираження у біогенетичному законі. Останній був поглиблений і виправлений Олексієм Сєверцовим, що довів вплив факторів зовнішнього середовища на будову тіла тварин і, застосувавши еволюційне вчення до анатомії, став творцем еволюційної морфології.

2. Канали скроневої кістки: 1- сонний (зовн отвір сонного каналу, внутр. отвір сонного каналу), 2- сонно-барабанні канальці (сонний канал, барабан порожн), 3- мязово-трубний (верхівка камян част, барабан поржн), 4- канал лицевого нерва (має колінце, внутр. слух хід, шило-соск відр), 5- каналець барабанної струни (канал лиц нерва, камянбарабан щілина), 6- сокоподіб каналець (яремна ямка, барабансоск щілина), 7- барабанний каналець (камяниста ямочка, роз твір каналу малого камянистого нерва).

3. Ліктьовий суглоб art cubiti складний, двохосьовий (лоб,верт) складається з:плече-ліктьовий humeroulnaris блокоподібний,одновісний (лобова) блок виростка плечової к, блокоподібна вирізка ліктьової к; плечо-променевий art humeroradialis головочка виростка плечової к, суглоб ямка головки променевої к, кулястий, двохосьовий (лоб,верт); променево-ліктьовий art radioulnaris суглб обвід променевої та ліктьової к, вирізка променевої, ліктьової к на ліктьовій та променевій к. циліндричний, оодновісний(верт).

4. Широка фасція fascia lata похідні: сіднична ф, ф гомілки, стегновий трикутник, піхва кравецького м’яза, клубово-гомілкове пасмо(tractus). Підшкірний розтвір Hiatus saphenus

Обмежений: верх,бік,низ – серпоподібний край(falciformis), верхня частина краю – великий ріг, нижня – нижній ріг. Розтвір закритий дірчастою ф.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 387 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)